Постанова
Іменем України
26 грудня 2019 року
місто Київ
справа № 219/6287/17
провадження № 61-2278св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Донецької області від 12 грудня 2017 року у складі колегії суддів: Краснощокової Н. С., Груіцької Л. О., Новосядлої В. М.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просив звільнити його від сплати заборгованості за аліментами.
Позивач на обґрунтування своїх вимог посилався на те, що 28 березня 2008 року Артемівським міськрайонним судом Донецької області ухвалено рішення про стягнення з нього аліментів на користь відповідача на утримання сина ОСОБА_3, 2007 року народження, у розмірі ј частини його доходів, але не менше 30 % прожиткового мінімуму громадян. Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 21 березня 2017 року у справі № 219/4624/16-ц задоволено його позов про зменшення розміру аліментів та стягнуто аліменти на користь відповідача на утримання сина у розмірі 300, 00 грн щомісячно з подальшою індексацією відповідно до закону. На час звернення до суду із цим позовом у нього скрутне становище, він є особою з інвалідністю 3 групи, розмір його пенсії складає 1 080, 20 грн, у нього є ще одна дитина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 . Раніше його не викликали до відділу державної виконавчої служби, на його адресу будь-які постанови не направлялися. За цей час утворилася заборгованість у розмірі 9 649, 68 грн, яку він не може сплатити, оскільки він не матиме коштів для існування. Істотне значення мають обставини настання подій антитерористичної операції у місцевості, де він проживає, він не має іншого доходу, окрім пенсії у зв`язку з інвалідністю 3 групи, крім того, необхідний догляд та утримання іншої дитини, яка не повинна бути обмежена.
Стислий виклад заперечень відповідача
Відповідач позов не визнав, вважав його необґрунтованим та таким, у задоволенні якого необхідно відмовити.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 06 листопада 2017 року позов задоволено частково. Звільнено частково у розмірі 50 % позивача від сплати заборгованості, яка виникла за аліментами, призначеними на підставі рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 28 березня 2008 року.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позов, керувався загальними засадами справедливості цивільного судочинства та врахував, що позивач захворів у 2014 році, потребував витрат на лікування (медичні препарати, аналізи, обстеження, тощо), не міг працевлаштуватися, що є обставиною, що має істотне значення і є підставами для часткового звільнення позивача від сплати заборгованості за аліментами.
Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 12 грудня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким відмовлено у позові повністю.
Рішення апеляційного суду обґрунтовувалося тим, що підставою для повного або часткового звільнення від сплати заборгованості за аліментами, згідно з частиною другою статті 197 СК України є виникнення цієї заборгованості у зв`язку з тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення. На наявність тяжкої хвороби позивач не посилався та доказів на підтвердження її існування не надавав. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що захворювання позивача, його лікування та неможливості працевлаштування, а також необхідність утримання іншої дитини, на що, крім прийнятих судом до уваги обставин, посилався позивач, не є обставинами, що мають істотне значення для звільнення від сплати аліментів у розумінні статті 197 СК України. Інвалідність третьої групи не свідчить про заборону працювати, оскільки у висновку МСЕК від 13 лютого 2017 року зазначено про умови праці, відповідно до яких позивач може працювати без фізичних навантажень, тривалого перебування на ногах.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
ОСОБА_1 , не погодившись з ухваленим у справі судовим рішенням апеляційного суду, у січні 2018 року подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 обґрунтовується неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального права й порушенням норм процесуального права. Заявник зазначає, що суд неналежним чином оцінив наявні у матеріалах справи докази. Так, суд не врахував, що позивач є особою з інвалідністю третьої групи, це перешкоджає йому у працевлаштуванні, у нього народилася інша дитина, яка потребує коштів на утримання. Окрім цього, іншим судовим рішенням задоволений позов позивача про зменшення розміру аліментів, що мало бути враховано під час вирішення цієї справи.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалою Верховного Суду від 05 березня 2018 року у справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені у статті 213 ЦПК України 2004 року, відповідно до яких рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оскаржуване судове рішення відповідає вимогам законності та обґрунтованості, визначеним у статті 213 ЦПК України 2004 року, а отже, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач є батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 28 березня 2008 року з нього на користь відповідача стягнуті аліменти на утримання сина Данила у розмірі ј частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.
Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 21 березня 2017 року розмір аліментів змінено за позовом ОСОБА_1 з ј частини заробітку (доходу) до 300, 00 грн щомісячно, з подальшою індексацією відповідно до закону, починаючи з 21 березня 2017 року та до досягнення дитиною повноліття.
Із розрахунку заборгованості за аліментами, наданого головним державним виконавцем Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби 12 червня 2017 року встановлено, що заборгованість за аліментами станом на 01 червня 2017 року складає 9 649, 68 грн.