Постанова
Іменем України
26 грудня 2019 року
місто Київ
справа № 188/246/17
провадження № 61-9819св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 04 травня 2017 року у складі судді Місюри К. В. та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 грудня 2017 рокуу складі колегії суддів: Петешенкової М. Ю., Деркач Н. М., Макарова М. О.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати недостовірною та такою, що принижує його честь та гідність, інформацію про те, що він спалив ОСОБА_3 комбайн, та зобов`язати ОСОБА_2 спростувати інформацію про те, що він спалив ОСОБА_3 комбайн, тим же самим шляхом, а саме: на полі, розташованому у с. Солнцево Петропавлівського району Дніпропетровської області, о 15: 00 годині дня, у присутності свідків: ОСОБА_5, ОСОБА_6 сказати, що інформація про те, що він спалив ОСОБА_3 комбайн, є недостовірною.
Позивач на обґрунтування своїх вимог посилався на те, що 20 жовтня 2016 року він прибув на поле, з метою проведення сільськогосподарських робіт на земельній ділянці, яка розташована на території Брагинівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, де зустрівся з відповідачем ОСОБА_2, який у присутності ОСОБА_5 та ОСОБА_6 висловив на його адресу наступну фразу: "А!!! Це ти!!! Той, хто спалив ОСОБА_3 комбайн!!! ". Позивач зазначає, що наведена фраза містить інформацію, яка є недостовірною та такою, що принижує його честь та гідність, оскільки він не перший рік займається сільським господарством, його знає багато людей як порядну людину, він ніколи не завдав шкоди будь-чиєму майну, а тим більше комбайну
ОСОБА_3 Стислий виклад заперечень відповідача
Відповідач позов не визнав, вважав його необґрунтованим та таким, у задоволенні якого необхідно відмовити.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 04 травня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 грудня 2017 року, відмовлено у задоволені позову. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу у сумі 6 720, 00 грн.
Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, у своїх висновках керувався тим, що, звернувшись із позовом до суду про визнання поширеної інформації недостовірною та її спростування, позивач мав довести факт її розповсюдження саме відповідачем. Однак, позивач у судовому засіданні не довів сам факт поширення відповідачем недостовірної або ж принизливої стосовно нього інформації, відповідні докази також в матеріалах справи відсутні, а тому покладення на відповідача відповідальності за такі дії у вигляді зобов`язання його спростувати зазначені у позовній заяві відомості, є безпідставними. Також, з урахуванням наявності договору про надання правової допомоги та послуг від 10 березня 2017 року № 3/2017, акта приймання-передачі виконаних робіт від 19 квітня 2017 року, копії квитанції від 19 квітня 2017 року на підтвердження перерахування 6 720, 00 грн та виконання договору, суд дійшов висновку про обґрунтованість стягнення судових витрат з позивача на користь відповідача.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
ОСОБА_1 , не погодившись з ухваленими у справі судовими рішеннями, у лютому 2018 року подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 обґрунтовується неправильним застосуванням судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права й порушенням норм процесуального права. Заявник зазначає, що суди неналежним чином оцінили показання свідків, прийнявши до уваги показання одних та відхиливши інші. Також суди дійшли необґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з позивача судових витрат, оскільки відповідач не надав належних доказів щодо наявності таких витрат.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
ОСОБА_2 надав суду відзив, у якому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення без змін, оскільки доводи касаційної скарги є необґрунтованими.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалою Верховного Суду від 05 квітня 2018 року у справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені в статті 213 ЦПК України 2004 року, відповідно до яких рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам законності та обґрунтованості, визначеним у статті 213 ЦПК України 2004 року, а отже, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 20 листопада 2016 року між позивачем та відповідачем відбулася зустріч на земельній ділянці, що розташована на полі на території Брагинівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області.
Зазначені обставини не заперечувалися сторонами у справі та були підтверджені ними особисто та свідками, допитаними в судовому засіданні першої інстанції.
Інших доказів суду не надано.
Оцінка аргументів, викладених у касаційній скарзі
Статтею 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
Разом із тим відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Таким чином, праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.
Честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством (стаття 201 ЦК України).
Главою 22 ЦК України визначено перелік особистих немайнових прав фізичної особи, серед яких і право на повагу до гідності та честі (стаття 297 ЦК України) та право на недоторканність ділової репутації (стаття 299 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.