Постанова
Іменем України
26 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 521/574/15-ц
провадження № 61-23808св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, який діє у своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_4,
треті особи: Малиновський районний відділ в м. Одесі Головного управління державної міграційної служби в Одеській області, орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Одеської області від 04 липня 2017 року в складі колегії суддів: Колеснікова Г. Я., Вадовської Л. М., Планич Н. Д.,
В С Т А Н О В И В:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, який діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_4, треті особи: Малиновський районний відділ в
м. Одесі Головного управління державної міграційної служби в Одеській області (далі - Малиновський РВ ГУ ДМС в Одеській області), орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради, про визнання осіб такими, що втратили право користування жилою площею, усунення перешкод у користуванні квартирою, зобов`язання зняти з реєстраційного обліку.
Позовна заява мотивована тим, що вона успадкувала квартиру АДРЕСА_3 , яка є невід`ємною частиною квартири
АДРЕСА_2 . Право власності на указану квартиру виникло у неї на підставі заочного рішення Малиновського районного суду м. Одеси
від 03 грудня 2008 року, яке набрало законної сили та на даний час є чинним. Проте у вказаній квартирі зареєстровані відповідачі, що створює позивачу як власнику цієї квартири перешкоди у користуванні своєю власністю.
З урахуванням викладеного та уточнень позовних вимог, ОСОБА_1 просила суд: визнати ОСОБА_2, ОСОБА_3, який діє у своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_4, такими, що втратили право користування жилою площею у квартирі АДРЕСА_3 ;
зобов`язати відповідачів усунути їй перешкоди у користуванні зазначеною квартирою шляхом зняття з реєстраційного обліку;
зобов`язати Малиновський РВ ГУ ДМС в Одеській області зняти ОСОБА_2, ОСОБА_3, який діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього
ОСОБА_4 , з реєстраційного обліку за адресою:
АДРЕСА_3 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 28 квітня
2015 року позов задоволено частково.
Визнано ОСОБА_2, ОСОБА_3, який діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_4, такими, що втратили право користування жилою площею - квартирою АДРЕСА_3 .
Зобов`язано ОСОБА_2, ОСОБА_3, який діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_4, усунути ОСОБА_1 перешкоди у користуванні власністю - квартирою АДРЕСА_3, шляхом зняття з реєстраційного обліку.
Встановлено порядок виконання рішення суду, відповідно до якого після набрання ним законної сили, це рішення є підставою для Малиновського районного відділу у м. Одесі ГУ ДМС України в Одеській області для зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_2, ОСОБА_3, який діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_4, за адресою:
АДРЕСА_3 .
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив із того, що позивач отримала у спадок спірну квартиру, право власності на яку виникло на підставі рішення суду, яке набрало законної сили та є чинним. Відповідачі втратилиправо володіння та користування спірною квартирою, оскільки рішення суду на підставі якого за ОСОБА_2 було визнано право власності на спірну квартиру скасовано та її позов щодо визнання такого права залишено без розгляду.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 04 липня 2017 року заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 28 квітня 2015 року скасовано та відмовлено у задоволенні позову.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив із відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог щодо втрати відповідачами права користування жилою площею у спірній квартирі, зобов`язання усунути перешкоди у користуванні такою квартирою та зняття відповідачів з реєстраційного обліку у вказаній квартирі, оскільки колишня квартира АДРЕСА_3, рішенням суду, яке набрало законної сили та є чинним, визнана нежитловим приміщенням (підсобним приміщенням) квартири АДРЕСА_2 а у вказаному будинку за зазначеною адресою, та належних та допустимих доказів того, що таке приміщення реконструйовано у житлову квартиру в установленому законом порядку на підставі дозвільних документів та прийнято в експлуатацію компетентним органом як житлове приміщення позивачем не надано. Також відсутні докази наявності рішення суду, яке набрало законної сили, на підставі якого за позивачем визнано право власності на квартиру
АДРЕСА_3 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липня 2017 року ОСОБА_1 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Аргументи учасників справ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального та порушено норми процесуального права.
Доводи особи, яка подала заперечення на касаційну скаргу
У жовтні 2017 року ОСОБА_2 подала заперечення на касаційну скаргу, вказуючи на те, що рішення суду апеляційної інстанції є законним і обґрунтованим, всі висновки суду відповідають встановленим обставинам справи, а тому підстав для його скасування немає.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України справа передана до Касаційного цивільного суду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Встановлено, що рішенням виконавчого комітету Іллічівської районної ради народних депутатів від 16 листопада 1990 року №1200 визнано непригідною для проживання та списано з балансу житлового фонду місцевих рад квартиру АДРЕСА_3, яка складалася з 2-х кімнат, житловою площею 21,92 кв. м, з передачею її для покращення житлових умов ОСОБА_6 особі з І групою інвалідності, який проживає у квартирі АДРЕСА_2 у цьому ж будинку, яка складається з кімнати, житловою площею 9,0 кв. м.
З 25 травня 2005 року ОСОБА_7 та ОСОБА_1 знаходились у зареєстрованому шлюбі.
Згідно зі свідоцтвом про право власності на житло, виданим 15 травня 2006 року Управлінням житлово-комунального господарства Одеської міської ради,
ОСОБА_7 був власником квартири
АДРЕСА_2 , загальною площею 13,9 кв. м.
Заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2006 року задоволено позов ОСОБА_7 до Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради та визнано за ним право власності на нежитлове приміщення - колишню квартиру АДРЕСА_3, площею 30,4 кв. м, включивши його до складу приміщень квартири АДРЕСА_2 у цьому ж будинку, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_7 .
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 15 січня 2008 року вказане заочне рішення скасовано, а справа призначена до розгляду в загальному порядку.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 18 листопада 2008 року позовна заява ОСОБА_7 до Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання права власності залишена без розгляду.