Постанова
Іменем України
26 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 551/165/18
провадження № 61-39909св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Усика Г. І. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - ОСОБА_2,
відповідач - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Воскобійники",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 10 квітня 2018 року у складі судді Сиволапа Д. С. та постанову Апеляційного суду Полтавської області від 07 червня 2018 року у складі колегії суддів: Пікуля В. П., Одринської Т. В., Панченка О. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом доСільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Воскобійники" (далі - СТОВ "Воскобійники", товариство) про визнання розірваним договору оренди земельної ділянки, зобовʼязання повернути земельну ділянку.
На обгрунтування позовних вимог зазначала, що вона успадкувала земельну ділянку площею 2,6291 га, кадастровий номер 5325781200:00:011:0017, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Воскобійницької сільської ради Шишацького району Полтавської області, яка була передана в оренду СТОВ "Воскобійники" на підставі договору оренди землі від 01 квітня 2009 року, укладеного між спадкодавцем ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, та відповідачем.
Заявою від 07 вересня 2017 року вона повідомила орендаря про намір розірвати договір оренди в односторонньому порядку у звʼязку з бажанням використовувати земельну ділянку для особистих потреб. Отримавши відмову у розірванні договору (повідомлення від 21 вересня 2017 року № 579), вона відповідно до пункту 28 оспорюваного договору оренди землі, попередила орендаря (за 150 днів заявою від 12 грудня 2017 року), про розірвання договору оренди земельної ділянки від 01 квітня 2009 року, та направила пропозицію про підписання додаткової угоди про розірвання договору оренди земельної ділянки.
Однак СТОВ "Воскобійники" відмовило їй у розірванні договору та повернуло без підпису додаткову угоду про розірвання договору оренди земельної ділянки.
Посилаючись на наведене, ОСОБА_1 просила визнати розірваним договір оренди землі від 01 квітня 2009 року, укладений між ОСОБА_3 та СТОВ "Воскобійники" та зобовʼязати відповідача повернути належну їй земельну ділянку площею 2,6291 га, кадастровий номер 5325781200:00:011:0017, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Воскобійницької сільської ради Шишацького району Полтавської області, у придатному для цільового використання стані.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шишацького районного суду Полтавської області від 10 квітня
2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що передбачене пунктом 28 оспорюваного договору оренди землі право орендодавця розірвати договір, попередивши про вказане орендаря не є абсолютним та повинно застосовуватися у системному поєднанні з іншими (погодженими сторонами) умовами договору, що регулюють внесення змін до умов договору і припинення його дії. Ураховуючи те, що умовами договору оренди землі від 01 квітня
2009 року, зокрема пунктами 38-40, прямо визначено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи не є підставою для його розірвання, а також те, що розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, а орендар не надає згоду на дострокове розірвання договору, суд першої інстанції дійшов висновку, що він на час розгляду справи є чинним та обов`язковим до виконання сторонами протягом строку його дії відповідно до вимог статей 629, 631 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Полтавської області від 07 червня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 10 квітня 2018 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та застосував норми матеріального права, рішення суду є законним та обгрунтованим, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
Узагальнені доводи касаційної скарги та аргументів інших учасників справи
У липні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, у якій він, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Шишацького районного суду Полтавської області
від 10 квітня 2018 року і постанову Апеляційного суду Полтавської області
від 07 червня 2018 року, та ухвалити нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити.
Касаційна скарга обгрунтована посиланням на те, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно розтлумачили умови договору оренди землі від 01 квітня 2009 року, не врахували, що згідно з умовами укладеного договору його сторони дійшли згоди щодо можливості орендодавця розірвати договір в односторонньому порядку, попередивши орендаря про вказане не менше ніж за 150 днів поточного року (пункт 28 договору), що узгоджується зі змістом Типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року № 220, та положеннями статті 24 Закону України "Про оренду землі".
Таким чином позивач мала право вимагати розірвання договору в односторонньому порядку. До того ж, суди першої та апеляційної інстанцій не врахували правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові
від 16 травня 2018 року у справі № 420/504/16-ц (провадження № 61-6268св18).
17 жовтня 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив СТОВ "Воскобійники" на касаційну скаргу, у якому відповідач просив поновити строк на його подання, посилаючись на те, що копію ухвали про відкриття касаційного провадження та копію касаційної скаргитовариство отримало лише 05 жовтня 2018 року, а тому не мало змоги надати відзив у встановлений судом строк.
Наведені СТОВ "Воскобійники"обставини є поважними причинами несвоєчасного подання відзиву на касаційну скаргу, а тому суд касаційної інстанції вважає можливим продовжити СТОВ "Воскобійники" строк для подання відзиву на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 -
ОСОБА_2 та приєднати його до матеріалів справи.
Відзив на касаційну скаргу мотивований тим, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обгрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених ОСОБА_1 вимог, оскільки пунктом 39 договору оренди землі від 01 квітня 2009 року чітко встановлено, що розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, а пунктом 40 оспорюваного договору, передбачено також, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку не є підставою для зміни умов або розірвання договору, що узгоджується з частиною четвертою статті 32 Закону України "Про оренду землі".
СТОВ "Воскобійники" належним чином виконує умови договору оренди землі, у тому числі щодо сплати орендної плати за період з 01 січня 2016 року по
31 березня 2018 року, тоді як розірвання договору в односторонньому порядку є порушенням орендодавцем умов договору, унаслідок якого орендар значною мірою позбавляється того, на що він розраховував при його укладенні.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 11 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу із суду першої інстанції.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє у межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_3, відповідно до державного акта на право приватної власності на землю серії ПЛ № 099706