Постанова
Іменем України
20 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 415/7742/17
провадження № 61-18272св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Червинської М. Є.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Донбаський Державний Технічний Університет, ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Луганського апеляційного суду від 09 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Карташова О. Ю., Дронської І. О., Гаврилюка В. К.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому після уточнення позовних вимог, просив визнати незаконними дії ректора Донбаського Державного Технічного Університету (далі - ДонДТУ) щодо видання наказів № 70 від 17 листопада 2017 року про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та № 113-к від 17 листопада
2017 року про його звільнення, визнати незаконними та скасувати накази
№ 70 від 17 листопада 2017 року та № 113-к від 17 листопада 2017 року та стягнути з відповідача ДонДТУ на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Позовна заява мотивована тим, що згідно описової частини наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності № 70 від 17 листопада 2017 року позивача звільнено з роботи за відсутність на робочому місці з
17 жовтня 2017 року по 20 жовтня 2017 року та 23 жовтня 2017 року без поважних причин, що визнано прогулом, що підтверджується актами відсутності на робочому місці, однак відповідні посадові особи під час складання акту відсутності позивача на робочому місці, жодним чином не намагалися з`ясувати причини відсутності позивача в аудиторіях.
Згідно протоколу № 1 від 27 жовтня 2017 року засідання комісії з перевірки присутності на робочому місці заявників до Національної поліції України, перевірка проводилась лише щодо осіб, які звернулися до Національної поліції України, щодо незаконних дій ректора. Виходячи з цього позивач вважає, що відповідачем була навмисно влаштована перевірка перебування виключної кількості викладачів та проведена із порушенням та в упереджений спосіб.
Відповідно до розділу VІІ п. 20 Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників ДонДТУ, схваленого конференцією трудового колективу університету протокол від 03.03.2016 року, графік робочого часу викладача визначається розкладом аудиторних занять і консультацій, розкладом або графіком контрольних заходів та іншими видами робіт, передбаченими його індивідуальним робочим планом.
Контроль за дотриманням розкладу навчального процесу та за виконанням індивідуальних планів покладено на завідувачів кафедр і деканів факультетів.
Відповідно до розділу ІІІ пункту 12 підпункту 8 Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників ДонДТУ, працівники університету зобов`язані попереджати керівників про виїзд за межі міста у робочий час. Згідно з п. 1.4 розділу 1 Посадової інструкції завідувача кафедри РРКК ОСОБА_1 завідувач кафедри безпосередньо підпорядкований декану факультету, директору інституту (у разі суміщення обов`язків директора та декана), завідувач кафедри загально університетського підпорядкування - проректору за розподілом повноважень, виконує розпорядження інших вищих посадових осіб відповідно до завдань і функцій структурного підрозділу, напряму діяльності тощо. Безпосередній керівник позивача був повідомлений про причини відсутності, але до комісії, його не запросили, жодним чином не повідомили про проведення такої перевірки.
Також позивач є членом профспілкової організації та відповідно до частини другої статті 252 КЗпП України притягнення його до дисциплінарної відповідальності, за умови членства у виборних профспілкових органах, допускається лише за попередньою згодою виборного профспілкового органу, членом якого він є. На день видачі наказу про звільнення, згоди профспілкової організації щодо звільнення позивача, отримано не було.
В порушення вказаної норми ректором ДонДТУ лише 22 листопада
2017 року, вже після підписання наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення було зроблено подання на ім`я голови профспілки працівників і студентів ДонДТУ ОСОБА_3 вих. № 508-01 від
22 листопада 2017 року про розгляд пропозиції про звільнення позивача за прогули.
Листом Голови профспілки працівників і студентів ДонДТУ ОСОБА_3 від 22 листопада 2017 року ректора ДонДТУ повідомлено про те, що з боку адміністрації порушено законодавство про працю та рекомендовано виправити ситуацію скасувавши наказ № 70 від 17 листопада 2017 року, але позиція профспілкової організації, ректором проігнорована.
Посилаючись на вказані обставини, позивач своє звільнення вважає незаконним, з тих підстав, що з 17 по 20 жовтня 2017 року та 23 жовтня 2017 року у його розкладі занять не було, тому необхідності його присутності у будь-якій з аудиторій ДонДТУ не було, у зв`язку із чим просив позовні вимоги задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Лисичанського міського суду від 27 лютого 2019 року провадження у справі в частині позовних вимог про поновлення на роботі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову.
Рішенням Лисичанського міського суду Луганської області від 27 лютого 2019 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ДонДТУ про визнання дій незаконними, визнання незаконними та скасування наказів про накладення дисциплінарної відповідальності і звільнення, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу задоволено частково. Визнано незаконним і скасовано накази ректора ДонДТУ № 113-к від 17 листопада 2017 року та № 70 від 17 листопада 2017 року. Зобов`язано ДонДТУ нарахувати та сплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 18 листопада 2017 року по 27 лютого
2019 року включно. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дій незаконними відмовлено за безпідставністю вимог. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем ДонДТУ під час обрання виду стягнення не було враховано відсутність заподіяної дисциплінарним проступком шкоди, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника, що є порушенням діючого законодавства під час вирішення питання при обранні виду дисциплінарного стягнення, і, що потягло за собою обрання надмірно суворого виду стягнення у вигляді звільнення.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Луганського апеляційного суду від 09 вересня 2019 року апеляційну скаргу ДонДТУ та ОСОБА_2 задоволено частково, рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 27 лютого 2019 року змінено. Скасовано в частині задоволення позовних вимог про визнання незаконним і скасування наказів ректора ДонДТУ № 113-к від 17 листопада 2017 року та № 70 від 17 листопада 2017 року та зобов`язання ДонДТУ нарахувати та сплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 18 листопада 2017 року по 27 лютого
2019 року включно, стягнення з ДонДТУ судового збору в розмірі 1536 грн 80 коп. та ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ДонДТУ про визнання незаконними та скасування наказів про накладення дисциплінарної відповідальності і звільнення, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу відмовлено за необґрунтованістю. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Змінюючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у позові ОСОБА_1 до ДонДТУ, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 є науково-педагогічним працівником кафедри, працював на посаді завідувача кафедри, професора на повну ставку з відповідною надбавкою та за сумісництвом на посаді професора тієї ж кафедри, та у своїй роботі був повинен керуватися, зокрема, положенням про кафедру, правилами внутрішнього трудового розпорядку, нормами часу планування обсягів навчальної, методичної, наукової, організаційної та навчально-виховної роботи та іншими підзаконними нормативно-правовими документами Університету. Оскільки позивач з 17 по 20 жовтня 2017 року та 23 жовтня 2017 року був відсутній на роботі без поважних причин, до уповноваженої особи відповідача, в даному випадку ОСОБА_4 , з повідомленням про свою відсутність на робочому місці, не звертався, приходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову та про дотримання роботодавцем чинного законодавства при звільненні позивача. Позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від позовних вимог про визнання звільнення незаконним, скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі, тому вказані вимоги також не підлягають задоволенню.
Узагальнені доводи касаційної скарги
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що рішення апеляційного суду не відповідає вимогам ЦПК України, оскільки суд першої інстанції, дослідивши всі обставини по справі, прийняв законне та обґрунтоване рішення із посиланням на норми діючого законодавства. В свою чергу апеляційний суд прийняв рішення з повним ігноруванням раніш встановлених обставин, не надав свого правового обґрунтування, у зв`язку з чим не прийняв до уваги факт відсутності згоди профспілкового органу при звільненні позивача, не дослідив факт складання актів про начебто наявні порушення позивачем вимог КЗпП України.
Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_2 просив відмовити у задоволенні касаційної скарги. Указував, що профспілку працівників та студентів ДонДТУ ще не було створено, оскільки Статут профспілки затверджено установчими зборами лише 24 жовтня 2017 року, а членом профспілки ОСОБА_1 не являвся.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано справу № 415/7742/17 з Лисичанського міського суду Луганської області.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що 01 вересня 2017 року позивач наказом № 87-к від
01 вересня 2017 року був переведений на посаду виконуючого обов`язки завідувача кафедри, професора "Гірництва".
Згідно із наказами № 70 та № 113-к від 17 листопада 2017 року позивача за відсутність на робочому місті з 17 по 20 жовтня 2017 року було звільнено за пункту 4 статті 40 КЗпП, у зв`язку з прогулом без поважних причин