Постанова
Іменем України
26 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 392/1215/18-ц
провадження № 61-8881св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
відповідач - ОСОБА_5,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 10 квітня 2019 року в складі колегії суддів: Єгорової С. М., Дьомич Л. М., Кіселика С. А.,
В С Т А Н О В И В:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2018 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_5 про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Позовна заява мотивована тим, що після смерті їхнього діда відкрилася спадщина на дві земельні ділянки і будинок, при житті на випадок смерті дід не залишав заповіту. Вважали, що вони мають право на спадкування за правом представлення тієї частини спадщини, яка б належала б їх батькам за законом, якби вони були живими на час відкриття спадщини. Зазначали, що
ОСОБА_6 перебував у шлюбі з ОСОБА_7 та були батьками
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2 . 20 серпня 1979 року ОСОБА_8 уклала шлюб та змінила прізвище на чоловіка - ОСОБА_8 . Позивачі є рідними онуками ОСОБА_6 по лінії матері - ОСОБА_8 та по лінії батька - ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_9,
ІНФОРМАЦІЯ_6 помер рідний дід ОСОБА_6 . В установлений законом строк до нотаріальної контори позивачі не зверталися, оскільки не знали про наявність спадкового майна. У серпні 2018 року їм стало відомо про те, що після смерті ОСОБА_6 залишилася спадщина у вигляді двох земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Розсохуватської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області. Спадщину прийняв і оформив на своє ім`я відповідач, який доводиться рідним братом ОСОБА_6 по матері і є спадкоємцем другої черги за законом.
З урахуванням викладеного, позивачі просили суд визначити кожному з них додатковий строк у два місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області
від 20 грудня 2018 року позов задоволено.
Визначено ОСОБА_1 додатковий строк у два місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6, який помер
ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Визначено ОСОБА_2 додатковий строк у два місці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6, який помер
ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Визначено ОСОБА_3 додатковий строк у два місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6, який помер
ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Визначено ОСОБА_4 додатковий строк у два місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6, який помер
ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що позивачами було пропущено шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважної причини, а тому згідно з положеннями частини третьої статті 1272 ЦК України вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визначення судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є обґрунтованими.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 10 квітня 2019 року рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 20 грудня
2018 року скасовано та у задоволенні позову відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд, виходив із того, що зазначені позивачами причини не пов`язані з об`єктивними та істотними труднощами, які унеможливили б звернення спадкоємця до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, а тому позивачами не доведено факт поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У травні 2019 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, подали до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просили скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Аргументи учасників справ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи судом апеляційної інстанції та помилкового скасування рішення суду першої інстанції.
Відзив на касаційну скаргу не подано
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом установлено, що згідно з копією свідоцтв про народження: позивачі ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, та ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_8 , є дітьми ОСОБА_13 та ОСОБА_8 ; позивачі ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_9, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_10, є дочками
ОСОБА_9 та ОСОБА_19 .
Мати позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_8 (яка є донькою ОСОБА_7, померлої