Постанова
Іменем України
26 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 367/8723/15-ц
провадження № 61-17042св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Гостомельська селищна рада Київської області, Управління держземагентства у м. Ірпінь Київської області,
третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Марченко Анатолій Володимирович,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 та представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5, на рішення Апеляційного суду Київської області від 13 квітня 2017 року в складі колегії суддів: Сержанюка А. С., Журби С. О., Коцюрби О. П.,
В С Т А Н О В И В:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2,
ОСОБА_3 , ОСОБА_4, Гостомельської селищної ради Київської області, Управління держземагентства у м. Ірпінь Київської області, третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу - Марченко А. В., про визнання незаконним поділу земельної ділянки, скасування державних актів на право власності на земельні ділянки, визнання недійсними договорів дарування, скасування рішення Гостомельської селищної ради, витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, відновлення становища, що існувало до поділу земельної ділянки.
Позовна заява мотивована тим, що з липня 1988 року по березень 2005 року він перебував у шлюбі з ОСОБА_3 . За час перебування у шлюбі, серед іншого майна, подружжям набуто земельну ділянку, площею 0,15 га, розташовану по АДРЕСА_1, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, на підставі рішення Гостомельської селищної ради 24 сесії 23 скликання від 07 грудня 2001 року.
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 28 грудня 2010 року, залишеним без змін рішенням Апеляційного суду Київської області від 16 квітня 2011 року, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 липня 2011 року і постановою Верховного Суду України від 11 червня 2012 року, за ним, серед іншого, визнано право власності на 1/2 частини земельної ділянки, площею 0,15 га, розташованої по АДРЕСА_1 .
Проте, ОСОБА_3 без його відома та його погодження, здійснила розподіл земельної ділянки, площею 0,15 га, на дві ділянки, площами 0,1112 га та 0, 0388 га, унаслідок чого їй було видано два державні акти на право власності на землю. Після чого ОСОБА_3, користуючись виданими у результаті поділу державними актами на право власності на земельні ділянки, відчужила їх ОСОБА_6 (їхній дочці), а остання, згодом, відчужила земельну ділянку, площею 0,0388 га на користь ОСОБА_4 . Вважав, що у результаті протиправних дій ОСОБА_3 та ОСОБА_6, його було позбавлено права власності на частину земельної ділянки, співвласником якої він є.
З урахуванням викладеного та уточнень позовних вимог, ОСОБА_1 просив суд:
визнати незаконним поділ земельної ділянки, площею 0,15 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, на дві роздільні ділянки, площею 0,1112 га та 0,0388 га, здійснений на підставі заяви ОСОБА_3 до відділу Держкомзему у м. Ірпені Київської області від 30 січня 2012 року
№ 82;
скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку
серія ЯМ № 302563, виданий на ім`я ОСОБА_3 на підставі заяви від 30 січня 2012 року № 82 на земельну ділянку, площею 0,1112 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 з відміткою про перехід права власності до ОСОБА_2 ;
скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку
серія ЯМ № 302562, виданий на ім`я ОСОБА_3 на підставі заяви від 30 січня 2012 року № 82 на земельну ділянку, площею 0,0388 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 з відміткою про перехід права власності до ОСОБА_2 ;
визнати недійсним договір дарування земельної ділянки від 20 липня 2012 року № 747, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Марченко А. В.;
визнати недійсним договір дарування земельної ділянки від 18 липня 2012 року № 719, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Марченко А. В.;
скасувати рішення виконавчого комітету Гостомельської селищної ради
від 21 січня 2015 року про присвоєння адресних номерів земельним ділянкам у АДРЕСА_4 ;
витребувати з незаконного володіння ОСОБА_4 земельну ділянку, площею 0,0388 га, кадастровий номер 3210945900:01:075:8819, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, шляхом припинення права власності;
відновити стан земельної ділянки, площею 0,15 га, розташованої по АДРЕСА_2, який існував до поділу даної ділянки, на земельні ділянці, площею 0,1112 га, та 0,0388 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд шляхом їх об`єднання.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 21 листопада 2016 року в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із відсутності належних та допустимих доказів того, що право позивача на 1/2 частини спірної земельної ділянки було належним чином за ним зареєстровано. Також позивачем не було належним чином аргументовано необхідність скасування державних актів на право власності на земельну ділянку. Крім того, з вимогами щодо скасування державних актів позивач вже звертався і відповідна справа судом розглядалась.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Київської області від 13 квітня 2017 року рішення Ірпінського міського суду Київської області від 21 листопада 2016 року скасовано та позов задоволено частково.
Визнано недійсними:
державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 302563, виданий на ім`я ОСОБА_3 на земельну ділянку, площею 0,1112, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, з відміткою про перехід права власності до ОСОБА_2 на підставі договору дарування земельної ділянки
від 18 липня 2012 року;
державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 302562, виданий на ім`я ОСОБА_3 на земельну ділянку, площею 0,0388 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, з відміткою про перехід права власності до ОСОБА_2 на підставі договору дарування земельної ділянки
від 20 липня 2012 року.
Визнано недійсними:
договір дарування земельної ділянки, площею 0,0388 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, укладений між ОСОБА_3 та
ОСОБА_2 , посвідчений 20 липня 2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Марченком А. В. та зареєстрованого у реєстрі за № 747;
договір дарування земельної ділянки, площею 0,1112 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, укладений між ОСОБА_3 та
ОСОБА_2 , посвідчений 18 липня 2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Марченком А. В. та зареєстрованого у реєстрі за № 719.
Визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Гостомельської селищної ради від 21 січня 2015 року "Про присвоєння адресних номерів земельним ділянкам у АДРЕСА_4 ".
Визнано незаконним поділ земельної ділянки, площею 0,15 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Вирішуючи спір, апеляційний суд виходив із того, що оскільки на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, ОСОБА_1 є співвласником земельної ділянки, площею 0,15 га, розташованої по АДРЕСА_2, а тому поділ зазначеної земельної ділянки за заявою ОСОБА_3 без згоди позивача є незаконним та таким, що проведений у порушення вимог статті 358 ЦК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У травні 2017 року ОСОБА_3 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
У серпні 2017 року представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5, подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ заяву щодо приєднання до касаційної скарги ОСОБА_3 .
Аргументи учасників справ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом неправильно встановлено, яку саме земельну ділянку було фактично розподілено ОСОБА_3 та на яку земельну ділянку за нею визнано право власності на підставі рішення суду. Також судом не застосовано строк позовної давності до вимог позивача, на застосуванні якого ОСОБА_3 наполягала. Разом з тим, посилалась на те, що судом вже розглядалось питання щодо спору між тими самими сторонами про той самий предмет і з тих самих підстав, зокрема щодо скасування державних актів та визнання недійсними договорів дарування земельних ділянок, а тому заявник вважав, що такі вимоги не підлягають задоволенню. Крім того вважав, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до помилкового скасування рішення суду першої інстанції.
Доводи особи, яка подала заперечення на касаційну скаргу
У червні 2017 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення на касаційну скаргу, посилаючись на те, що рішення апеляційного суду є законним та обґрунтованим.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України справа передана до Касаційного цивільного суду.