Постанова
Іменем України
19 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 727/5261/15
провадження № 51-1631км18
Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Шевченко Т.В.,
суддів Бущенка А.П., Голубицького С.С.,
за участю:
секретаря судового засідання Михальчука В.В., прокурора Піх Ю.Г.,
розглянув касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23 серпня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 16 липня 2018 року відносно ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014260000000581, щодо
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця м. Новоселиця Чернівецької обл., жителя АДРЕСА_1 ),
виправданого за ч. 2 ст. 358; ч. 3 ст. 358; ч. 4 ст. 358; ч. 3 ст. 190; ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 190 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23 серпня 2016 року ОСОБА_1 засуджено до покарання у виді обмеження волі: за ч. 2 ст. 358 КК -на строк 1 рік, за ч. 3 ст. 358 КК - на строк 2 роки, за ч. 4 ст. 358 КК - на строк 1 рік.
На підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_1 визначено покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік та покладено певні обов`язки, передбачені ст. 76 КК.
Крім того, цим вироком ОСОБА_1 виправдано за ч. 3 ст. 190 КК та за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 190 КК у зв`язку з недоведеністю, що в його діяннях є склад кримінальних правопорушень.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз в сумі 13 555,81 грн, вирішено долю речових доказів.
Апеляційний суд Чернівецької області ухвалою від 16 липня 2018 року вирок районного суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК, скасував та закрив провадження у зв`язку з відсутністю в його діях складу цих злочинів.
Крім того, апеляційний суд скасував цей вирок у частині стягнення з ОСОБА_1 на користь держави процесуальних витрат і змінив у частині вирішення долі речових доказів.
У іншій частині вирок залишено без змін.
Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувався в тому, що він, працюючи директором мисливсько-рибальського дому "Легіон", розташованого на площі Театральній, 6 у м. Чернівцях, діючи з метою реалізації 65 чохлів з металевими пластинами, які видавав за бронежилети марки "RAMOR 550", у період до 07 липня 2014 року умисно склав та використав з метою подальшого отримання коштів завідомо підроблений офіційний документ - виданий на ім`я ГО "Волонтерський рух Буковини" рахунок № НОМЕР_1 від 07 липня 2014 року, який посвідчив як ФОП ОСОБА_1, та до якого вніс завідомо недостовірні відомості щодо ідентифікації 65 бронежилетів, указавши їх маркування "RAMOR 550", за ціною 4700 грн за штуку, а всього на загальну суму 305 500 грн. Отримавши 10 липня 2014 року на свій розрахунковий рахунок від ГО "Волонтерський рух Буковини" кошти згідно з вищезазначеним рахунком, ОСОБА_1 повторно склав завідомо підроблений офіційний документ - податкову накладну № 1707/1 від 17 липня 2014 року, яку посвідчив як ФОП ОСОБА_1 і до якої вніс завідомо недостовірні відомості щодо ідентифікації бронежилетів, та повторно використав підроблений офіційний документ, надавши його разом з іншими додатками члену громадської організації "Волонтерський рух Буковини" ОСОБА_2, запевнивши її, що бронежилети відповідають заявленому в документах четвертому класу захисту. Таким чином ОСОБА_1 шляхом обману та зловживання довірою заволодів майном ГО "Волонтерський рух Буковини" у великих розмірах.
Крім того, ОСОБА_1, знаючи про намір членів Координаційного штабу "Буковина - українському війську" придбати 10 бронежилетів, з метою реалізації як бронежилетів 10 чохлів з металевими пластинами повторно склав завідомо підроблений офіційний документ - податкову накладну № 1707/2 від 17 липня 2014 року, яку посвідчив як ФОП ОСОБА_1 і у яку вніс завідомо недостовірні відомості щодо ідентифікації бронежилетів, указавши їх маркування: 4 штуки - як бронежилети "RAMOR 550" за ціною 5000 грн; 6 штук - як бронежилети "RAMOR 500" за ціною 4100 грн, та повторно використав цей завідомо підроблений офіційний документ, надавши його разом з додатками членам Координаційного штабу "Буковина - українському війську" ОСОБА_2 та ОСОБА_3, запевнивши їх, що бронежилети відповідають заявленому в документах четвертому класу захисту. Проте в подальшому останні встановили невідповідність бронежилетів заявленому четвертому класу захисту, тому не передали за них кошти ОСОБА_1, внаслідок чого він вчинив усі дії, які вважав необхідними для заволодіння чужим майном шахрайським шляхом, однак не довів злочину до кінця з причин, що не залежали від його волі.
Місцевий суд дійшов висновку про те, що доказами у кримінальному провадженні не доведено наявності в діяннях ОСОБА_1 складу злочинів, передбачених ч. 3 ст. 190 та ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 190 КК, з чим погодився і апеляційний суд. Крім того, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність у його діях складу злочинів, передбачених ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор ставить вимогу про скасування судових рішень стосовно ОСОБА_1 на підставах істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність. Вказує, що суд не дав належної оцінки зібраним доказам, внаслідок чого дійшов безпідставного висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу злочинів, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 358; ч. 3 ст. 358; ч. 4 ст. 358 КК. Вважає, що суд апеляційної інстанції виявив упередженість при розгляді кримінального провадження, а також усупереч вимогам ч. 2 ст. 439 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) не врахував вказівок суду касаційної інстанції при новому розгляді кримінального провадження в апеляційному порядку. Вважає за необхідне призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Виправданий ОСОБА_1 подав заперечення на касаційну скаргу прокурора, в якому висловив свою думку з приводу безпідставності доводів, викладених у касаційній скарзі, та просив залишити судові рішення без зміни.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор частково підтримала касаційну скаргу та вважала за необхідне скасувати ухвалу апеляційного суду із призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. При перегляді судових рішень суд касаційної інстанції виходить з фактичних обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій.
За статтею 62 Конституції України, положеннями ст. 17 КПК особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності винності особи тлумачаться на її користь.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 373 КПК передбачено, що виправдувальний вирок ухвалюється в разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Мотивувальна частина виправдувального вироку згідно з п. 1 ч. 3 ст. 374 КПК повинна містити формулювання обвинувачення, пред`явленого особі й визнаного судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.
Статтею 417 КПК встановлено, що суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені ст. 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК кримінальне провадження закривається, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
З матеріалів кримінального провадження видно, що суд першої інстанції, встановивши, що обвинувачення, пред`явлене ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 190 КК та ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 190 КК, не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні, виправдав його у зв`язку з недоведеністю, що в його діяннях є склад цих кримінальних правопорушень. Апеляційний суд, установивши, що в діях ОСОБА_1 відсутній і склад злочинів, передбачених ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК, у вчиненні яких він був визнаний винуватим судом першої інстанції, закрив кримінальне провадження в цій частині.
Із висновками судів нижчих ланок щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу злочинів, інкримінованих йому органом досудового розслідування, погоджується і суд касаційної інстанції з огляду на таке.