Постанова
Іменем України
27 грудня 2019 року
місто Київ
справа № 753/13453/16
провадження № 61-47284св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
третя особа - Комунальне підприємство "Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району міста Києва",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного суду від 24 жовтня 2018 року у складі судді Поліщук Н. В.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
ОСОБА_1 у квітні 2015 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа - Комунальне підприємство "Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району міста Києва", про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири.
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 10 березня 2017 року позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 . 116 473, 79 грн на відшкодування майнової шкоди та 20 000, 00 грн на відшкодування моральної шкоди, а також 1 500, 00 грн витрат на проведення експертної оцінки і 176, 97 грн за оформлення акта, а разом 138 150, 76 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу на зазначене судове рішення.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 27 червня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 10 березня 2017 року визнано неподаною та повернуто заявнику, оскільки заявник не усунула зазначених судом недоліків апеляційної скарги, не сплатила судовий збір.
У липні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просила ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 27 червня 2017 року скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набрав чинності 15 грудня 2017 року, далі - ЦПК України) судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Постановою Верховного Суду від 26 червня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 27 червня 2017 року залишено без змін.
ОСОБА_2 у вересні 2018 року повторно звернулася до апеляційного суду із апеляційною скаргою на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 10 березня 2017 року.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 24 жовтня 2018 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 10 березня 2017 року.
Ухвала апеляційного суду обґрунтовувалася тим, що не встановлено передбачених частиною другою статті 358 ЦПК України обставин, відповідно до яких у разі подання апеляційної скарги після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення суд мав би вирішити питання про відкриття апеляційного провадження. Особа, яка подала апеляційну скаргу, повідомлена про розгляд справи, а поданню апеляційної скарги не перешкоджали обставини непереборної сили. Враховуючи, що апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційні скарзі, поданій до Верховного Суду засобами поштового зв`язку у листопаді 2018 року, ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 24 жовтня 2018 року, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтовується порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Заявник зазначає, що апеляційний суд не врахував, що подання апеляційної скарги після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, яке оскаржувалося в апеляційному порядку, зумовлено обставинами непереборної сили, зокрема тривалим розглядом касаційної скарги на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 27 червня 2017 року про повернення апеляційної скарги на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 10 березня 2017 року. Вважає, що тільки після вирішення судом касаційної інстанції її касаційної скарги на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 27 червня 2017 року у заявника виникла потреба звернутися до апеляційного суду із клопотанням про поновлення строків на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Також зазначає, що пропуск строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції зумовлено порушенням судом першої інстанції строків складення повного тексту судового рішення.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ
Ухвалою Верховного Суду від 03 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
За змістом правила частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.