Постанова
Іменем України
27 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 710/429/17
провадження № 61-34368св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Штелик С. П. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Сімоненко В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Шполянського районного суду Черкаської області в складі судді Побережної Н. П. від 10 січня 2018 року та постановуапеляційного суду Черкаської області вскладі суддів: Гончар Н. І., Пономаренка В. В.. Сіренка Ю. В., від 27 березня 2018 року,
В С Т А Н О В И В :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Позов обґрунтовано тим, що сторони проживали у зареєстрованому шлюбі починаючи із 11 листопада 2004 року по 22 жовтня 2010 року. За час проживання у зареєстрованому шлюбі, а саме 16 червня 2006 року сторонами був придбаний за договором купівлі-продажу житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вартість вищевказаного будинку з надвірними будівлями і спорудами становить 100 000 грн. Після розірвання шлюбу позивачка та їх із відповідачем спільні діти: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, залишилися проживати з відповідачем, оскільки будь - якого іншого власного житла у них немає. Однак з 25 березня 2017 року позивач разом із дітьми наймає житло в будинку АДРЕСА_2 . Крім цього, у квітні 2017 року, коли позивач прийшов до будинку по іншу частину особистого майна, то відповідач застосовуючи фізичну силу не пустив позивача на подвір`я мотивуючи тим, що будинок і все майно присутнє в ньому, належить лише йому на праві приватної власності, тому позивачка вважає, що саме з цього часу її права на частку у спільному майні подружжя були порушені з боку відповідача.
В ході розгляду справи позивачка у судовому засіданні зменшила позовні вимоги, подавши до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог від 27 листопада 2017 року та просила визнати об`єктом спільного майна подружжя житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, який відповідно до технічного паспорта на садибний житловий будинок складається з: житлового будинку(літ. Г-1) загальною площею 64,4 кв.м, сараю (літ. Б), прибудови (літ. б), погребу (літ. п/д), вбиральні (літ. У), огорожі (№ 1), колодязя (літ. К), та визнати за позивачем право власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та відповідно до технічного паспорта на садибний житловий будинок складається з: житлового будинку(літ. Г-1) загальною площею 64,4 кв.м, сараю (літ. Б), прибудови (літ. б), погребу (літ. п/д), вбиральні (літ. У), огорожі (№ 1), колодязя (літ. К).
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 10 січня 2018 року позов задоволено.
Визнано об`єктом спільного майна подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, який відповідно до технічного паспорта на садибний житловий будинок складається з: житлового будинку (літ. Г-1) загальною площею 64,4 кв.м, сараю (літ. Б), прибудови (літ. б), погребу (літ. п/д), вбиральні (літ. У), огорожі (№ 1), колодязя (літ. К).
Визнано за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, жителькою АДРЕСА_2, паспорт серії НОМЕР_1, виданий Шполянським РВ УМВС України в Черкаській області 11.02.2005, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2, право власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та відповідно до технічного паспорта на садибний житловий будинок складається з: житлового будинку(літ. Г-1) загальною площею 64,4 кв.м, сараю (літ. Б), прибудови (літ. б), погребу (літ. п/д), вбиральні (літ. У), огорожі (№ 1), колодязя (літ. К).
Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця, жителя АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_3, виданий Шполянським РВ УМВС України в Черкаській області 12.12.1995, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, жительки АДРЕСА_2, паспорт серії НОМЕР_1, виданий Шполянським РВ УМВС України в Черкаській області 11.02.2005, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2, судовий збір в сумі 750 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у відповідності до вимог чинного законодавства майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Крім того, учасниками справи в судовому засіданні був визнаний факт спільного придбання будинку та спільної побудови будинку, а тому дані обставини не підлягає доказуванню.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Черкаської області від 27 березня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 10 січня 2018 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону, обставини справи встановлені повно, а доводи апеляційної скарги не підтверджені належними та допустимими доказами і не спростовують висновків суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у квітні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові в даній справі.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій, на думку скаржника, не повно дослідили зібрані у справі докази та дійшли помилкових висновків про задоволення позову, необ`єктивна і упереджено вирішили спір. За час проживання у зареєстрованому шлюбі, а саме 16 червня 2006 року сторонами було придбано житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . У зв`язку з тим, що придбаний житловий будинок перебував в аварійному стані, сторони демонтували вказаний будинок та натомість побудували новий житловий будинок. Житлова площа придбаного житлового будинку становила 20,1 кв.м, а житлова площа побудованого житлового будинку становить 47,3 кв.м. На період розгляду вказаної цивільної справи будівництво нового спільного житлового будинку не завершено. У зв`язку з цим вказаний житловий будинок не було введено в експлуатацію, та не здійснено державної реєстрації. Позивачкою не надано доказів уведення об`єкта нерухомого майна в експлуатацію у встановленому порядку і набуття цим майном статусу об`єкта нерухомого майна як об`єкта цивільного права. Суди дійшли хибної думки, що право власності на вказаний самочинно збудований житловий будинок зареєстровано, що підтверджується рішення виконавчого комітету Шполянської міської ради №65 від 21 лютого 2008 року. Крім того, довідка Шполянського виробничого відділку КП Черкаського ООБТІ № 198 від 14 серпня 2017 року є недопустимим доказом, оскільки відсутнє будь-яке письмове клопотання позивача чи його представника про залучення цього письмового доказу до матеріалів цивільної справи. Не ставлячи під сумнів факт спільної власності на вказаний об`єкт незавершеного будівництва, скаржник вважає, що суди помилково визнали право власності позивачки на частину спірного житлового будинку з надвірними спорудами, при цьому, що навіть право власності відповідача на вказаний об`єкт незавершеного будівництва ще не набуте.
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що учасники перебували в зареєстрованому шлюбі з 11 листопада 2004 року.
Рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 21 липня 2014 року розірвано шлюб між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 .
Згідно договору купівлі-продажу від 16 червня 2006 року, ОСОБА_4 продала ОСОБА_2 житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 . Вказаний договір посвідчений державним нотаріусом Шполянської державної нотаріальної контори Курінним В.В. 16 червня 2006 року.
Відповідно до рішення виконавчого комітету Шполянської міської ради Черкаської області № 65 від 11 лютого 2008 року було визнано право власності ОСОБА_2 на самочинно збудований житловий будинок та гараж у власному будинкоковолодінні по АДРЕСА_1 .
Згідно з довідкою Шполянського виробничого відділку КП Черкаського ООБТІ № 198 від 14 серпня 2017 року, житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 зареєстровано у Шполянському виробничому відділку КП "Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації" за ОСОБА_2 .
ОСОБА_1 проживала постійно та безперервно за адресою АДРЕСА_1 з 25 червня 2006 року по 25 вересня 2017 року.
Установлено також, що учасники справи визнали факт спільного придбання старого будинку та спільної побудови спірного будинку.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
За частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків, які викладені в оскаржуваних судових рішеннях.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд та застосовані норми права
Згідно з положеннями частини третьої статті 368 ЦК України та частини першої статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до частини першої статті 61 СК України об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Відповідно до частини третьої статті 61 СК України якщо одним з подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, які були одержані за договором є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.