Постанова
Іменем України
26 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 158/1908/17-ц
провадження № 61-41966св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Штелик С. П. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Сімоненко В. М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Волинської області від 26 червня 2018 року у складі суддів: Данилюк В. А., Киці С. І., Шевчук Л. Я.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
треті особи: приватний нотаріус Луцького районного нотаріального округу Волинської області Ходачинська Ніна Іванівна, Цуманська селищна рада Ківерцівського району Волинської області, ОСОБА_4,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до судуз позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання недійсним договору дарування. Позов мотивовано тим, що вона з 14 травня 1950 року перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_6 За період шлюбу ними побудовано житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер. До дня смерті останній проживав та був зареєстрований у вищевказаному житловому будинку разом із нею. Крім неї, спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_6 є їхні діти - ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_3 . За життя ОСОБА_6 склав заповітне розпорядження, відповідно до якого все належне йому майно заповів дочці ОСОБА_3, яка прийняла спадщину фактично шляхом спільного зі спадкодавцем проживання на момент його смерті. У визначений законом строк вона звернулась до нотаріуса із заявою про відмову від обов`язкової частки у спадщині після смерті чоловіка та про видачу їй як пережилій дружині спадкодавця свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя. Однак нотаріус відмовив їй у зв`язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно. Коли вона звернулась до селищної ради із заявою про видачу дублікату свідоцтва на право власності на спадкове майно, їм відмовлено у зв`язку з тим, що спірне будинковолодіння відчужене спадкодавцем за договором дарування сину - ОСОБА_2 . Крім того, також було укладено договір дарування земельних ділянок, які були приватизовані спадкодавцем під час перебування у шлюбі, отжеземельні ділянки відносяться до спільної сумісної власності подружжя, згоду на відчуження яких вона також не надавала, а тому просиласуд визнати вказані договори дарування житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами та земельних ділянок недійсними.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 19 квітня 2018 року позов задоволено. Визнано недійсним договір дарування житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами в АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 . Визнано недійсним договір дарування земельних ділянок площею 0,15 га та площею 0,0986 га в АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 . Вирішено питання про судові витрати.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 не надавала згоди на відчуження її чоловіком ОСОБА_6 належного їм майна, про що свідчить відсутність її волевиявлення на укладення вказаних договорів дарування та невідповідність вимогам статті 203 ЦК України.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Волинської області від 26 червня 2018 рокурішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позову відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні в суді першої інстанції заперечила факт надання згоди на відчуження її чоловіком ОСОБА_6 належного їм на праві спільної сумісної власності подружжя будинковолодіння та земельних ділянок. Однак, в матеріалах справи міститься копія заяви ОСОБА_1, посвідчена ОСОБА_4 - секретарем Цуманської селищної ради Ківерцівського р-ну Волинської області 16 березня 2012 року та зареєстрована в реєстрі за № 27, якою ОСОБА_1 надала згоду своєму чоловікові ОСОБА_6 на дарування синові ОСОБА_2 спірного житлового будинку та земельних ділянок (а. с. 84). Таким чином, у приватного нотаріуса, який посвідчив договори дарування, відповідно до яких ОСОБА_6 подарував спірне майно ОСОБА_2, не було підстав вважати, що ОСОБА_1 не надавала згоди на відчуження її чоловіком ОСОБА_6 належного їм майна. Висновки суду першої інстанції ґрунтуються на поясненнях третьої особи ОСОБА_4, який ствердив, що позивач ОСОБА_1 у його присутності не підписувала згоду на відчуження майна. Разом з тим, ним було посвідчено таку згоду та зареєстровано в реєстрі, про що свідчить текст даної згоди, копія якої є у матеріалах справи. ОСОБА_4 не був допитаний в якості свідка, а тому його пояснення не можуть бути належним та достатнім доказом у даній справі.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення та задовольнити позов, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що згода другого з подружжя на відчуження спільного майна має бути нотаріально посвідчена, а не складена у простій письмовій формі, а тому апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, оспорювані правочини вчинено за її згоди.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Суди установили, що ОСОБА_6 перебував у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_1 з 14 травня 1950 року.На підставі рішення виконавчого комітету Цуманської селищної ради від 25 листопада 2011 року № 84 за ОСОБА_6 визнано право власності на житловий будинок у АДРЕСА_1, про що видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно 05 грудня 2011 року, яке зареєстроване у встановленому законом порядку.
Крім того, відповідно до Державних актів на право власності на земельну ділянку від 21 вересня 2011 року площами 0,15 га та 0,0986 га у АДРЕСА_1, їх власником є ОСОБА_6
ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, за життя склав заповіт від 09 вересня 2010 року, відповідно до якого все належне йому майно заповів дочці - ОСОБА_3 .
Постановою нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 26 травня 2017 року відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право власності на 1/2 частку житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами та земельні ділянки площею 0,15 га, що у АДРЕСА_1 як другому з подружжя у зв`язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно.