Постанова
Іменем України
26 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 522/17085/16-ц
провадження № 61-26756ск18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" на рішення Приморського районного суду міста Одеси від 23 лютого 2017 року у складі судді Кравчук Т. С. та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 01 червня 2017 року у складі колегії суддів: Таварткіладзе О. М., Гірняк Л. А., Сєвєрової Є. С.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" (далі - ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал") про зобов`язання ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" провести перерахунок нарахованої з 01 березня 2016 року до 31 липня 2016 року ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 плати за постачання холодної води та водовідведення, обрахувавши її згідно із показниками лічильника холодної води ЕТ 2,5, заводський номер 03668715.
Позов обґрунтований тим, що у зв`язку зі спливом міжповірочного інтервалу лічильника холодної води ЕТ2,5 заводський номер 03668715 відповідач був зобов`язаний провести періодичну повірку цього лічильника за свій рахунок, письмово узгодивши з позивачем дату проведення робіт з повірки лічильника всередині житлового приміщення не пізніше, ніж за три робочих дні до проведення повірки.
Незважаючи на усні звернення позивача, відповідачем повірка лічильника виконана не була.
Наприкінці січня 2016 року позивач отримав від відповідача попередження про держповірку, в якому відповідач вимагав здійснити повірку лічильника холодної води за рахунок позивача.
Згодом, у червні та липні 2016 року з попереджень про обмеження послуг, надісланих відповідачем, позивач дізнався про те, що з 01 березня 2016 року відповідач нараховує плату за водопостачання та водовідведення за нормативами (нормами) споживання без урахування показників лічильника, які позивач регулярно повідомляв відповідачу.
Позивач вважає такі дії відповідача протиправними.
Згідно з показниками лічильника на холодну воду, у позивача відсутня заборгованість за послуги водокористування та водовідведення, що надаються відповідачем.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 23 лютого 2017 року позов ОСОБА_1 до ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" про захист прав споживачів задоволено.
Зобов`язано ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" провести перерахунок нарахованої з 01 березня 2016 року до 31 липня 2016 року ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, плати за постачання холодної води та водовідведення, обрахувавши її згідно із показниками лічильника холодної води ЕТ 2,5, заводський номер 03668715.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що згідно з нормами законодавства, які регулюють спірні правовідносини, позивач як споживач послуг має право вимагати повірки засобів обліку, що покладає на відповідача обов`язок задовольнити такий суб`єктивний інтерес споживача.
Суд першої інстанції дійшов висновків, що відповідач зобов`язаний провести повірку лічильника за власний рахунок; нарахування позивачу за період з 01 березня 2016 року до 31 липня 2016 року плати за постачання холодної води та водовідведення за нормативами споживання без урахування показників лічильника, є незаконною і підлягає перерахунку відповідно до показників лічильника.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 01 червня 2017 року апеляційну скаргу ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" відхилено.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23 лютого 2017 року залишено без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що згідно зі законодавством, яке регулює спірні правовідносини, споживач має право на періодичну повірку квартирних засобів обліку, а виконавця цих послуг зобов`язаний проводити повірку та контролювати міжповіркові інтервали. Можливість проведення позачергової перевірки засобів обліку води за власний рахунок позивача передбачена у разі виникнення сумнівів щодо правильності показань. Однак обов`язок чергової повірки водолічильника законодавство на споживача не покладає. Водночас законодавством не передбачене право виконавця послуг з водопостачання та водовідведення нараховувати плату за послуги з водопостачання згідно з нормативами (нормами) споживання у разі не проведення споживачем своєчасної чергової повірки лічильника за його власний рахунок при відсутності в останнього сумнівів у правильності показань та за умови не доведеності створення споживачем перешкод у здійсненні повірки лічильника води через не допуск представників водопостачальника. Включення витрат періодичної повірки лічильників води до тарифів водопостачання не залежить від волевиявлення та поведінки споживача, тому не включення таких витрат до тарифів водопостачання з будь-яких причин не може бути підставою для покладення таких витрат на споживача. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, є законним та обґрунтованим.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2017 року ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" звернулося до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних кримінальних справ з касаційною скаргою на рішення суду першої та апеляційної інстанцій, просило оскаржувані судові рішення скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в позові.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
20 липня 2017 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження у справі.
У травні 2018 року справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII"Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно з розпорядженням Верховного Суду від 10 червня 2019 року № 643/0/226-19 "Про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи", відповідно до пунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (зі змінами та доповненнями), постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 "Здійснення правосуддя у Верховному Суді" та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 "Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки" доповідачем у справі відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Олійник А. С.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили необґрунтовані рішення, неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права.
Витрати здійснені виконавцем чи виробником послуг на здійснення періодичної повірки, обслуговування та ремонт, у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж квартирних засобів обліку здійснюються за рахунок виконавця, але повинні бути сплачені споживачами у складі ціни (тарифу) таких послуг, які встановлюються органами, які уповноважені встановлювати тарифи.
Рішенням Одеської міської ради від 25 вересня 2008 року № 1074 у тариф на централізоване водопостачання та водовідведення для філії "Інфоксводоканал" ТОВ "Інфокс" не були включені витрати з періодичної повірки квартирних засобів обліку, оскільки це не передбачено Порядком формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року № 959. Законодавством, що діяло на час виникнення у споживача обов`язку щодо здійснення повірки водолічильника чітко визначено, що у склад тарифу на централізоване водопостачання та водовідведення можливо включати витрати пов`язані із засобами обліку лише тих, що є власністю водоканалу.
Посилання судів першої та апеляційної інстанцій на Типовий договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, є безпідставним, оскільки Типовий договір не може у повному обсязі регулювати взаємовідносини між споживачами та філією, адже частково виходить за межі ліцензійної діяльності позивача.
Показання засобу вимірювальної техніки, який не пройшов повірку, не можна вважати істинними та приймати такі показання при обліку спожитих послуг. Оскільки ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" послуги з централізованого водопостачання та водовідведення надавалися та надаються у повному обсязі, згідно зі встановленими кількісними та якісними показниками, то підстави для здійснення перерахунку плати за їх споживання відсутні.
Аргументи інших учасників справи
Заперечення на касаційну скаргу не надійшли.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що згідно з актом від 09 жовтня 2008 року № 16770 за адресою: АДРЕСА_1, у будинку, що належить позивачу, встановлено лічильник - прилад обліку холодної води ЕТ 2,5 заводський номер 03668715, 2007 року виробництва.
У січні 2016 року позивач отримав від відповідача попередження про держповірку від 13 січня 2016 року № 60001333959, в якому відповідач вимагав здійснити повірку лічильника холодної води за рахунок позивача.
Відповідно до рахунків на оплату комунальних послуг за період з 01 березня 2016 року до 31 липня 2016 року нарахування належних до сплати сум позивачу здійснювалося за нормативами (нормами) споживання без урахування показників лічильника.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Правові основи забезпечення єдності вимірювань в Україні визначає Закон України "Про метрологію та метрологічну діяльність" із змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 15 січня 2015 року N 124-VIII (далі - Закон), який регулює відносини, що виникають в процесі провадження метрологічної діяльності.
Згідно зі статтею 17 Закону законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці в міжповірочні інтервали порядок встановлення яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини четвертої статті 17 Закону періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду), що є власністю фізичних осіб, здійснюються за рахунок суб`єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.
Відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті електричну і теплову енергію, газ і воду), що є власністю фізичних осіб, покладається на суб`єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання. Періодична повірка проводиться за рахунок тарифів на електро-, тепло-, газо- і водопостачання.
Відповідно до частин другої, третьої статті 28 Закону засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці через міжповірочні інтервали, порядок встановлення яких визначається нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади у сфері метрології. Підприємства, організації та фiзичнi особи зобов`язані своєчасно (з урахуванням установлених мiжповiрочних iнтервалiв) подавати засоби вимірювальної технiки на повiрку. Порядок подання фізичними особами, що не є суб`єктами підприємницької діяльності, - власниками засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань якими використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду) на періодичну повірку цих засобів та оплати за роботи, пов`язані з повіркою, встановлюються Кабінетом Міністрів України. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) зазначених засобів вимірювальної техніки здійснюються за рахунок підприємств і організацій, які надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.