Постанова
Іменем України
26 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 459/2818/17
провадження № 61-2619св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сімоненко В. М. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Петрова Є.В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
треті особи - Комунальне підприємство "Червонограджитлокомунсервіс", виконавчий комітет Червоноградської міської ради Львівської області в особі відділу реєстрації виконавчого комітету Червоноградської міської ради Львівської області, Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області в особі Червоноградського міського відділу Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Червоноградського районного суду Львівської області від 4 липня 2018 року в складі судді Рудакова Д. І. та постанову Львівського апеляційного суду від 19 листопада 2018 року в складі суддів: Крайник Н. П., Шеремети Н. О., Цяцяка Р. П.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, права користування житловим приміщенням АДРЕСА_1 та зняти його з реєстрації місця проживання за цією адресою.
Позов мотивовано тим, що ОСОБА_3 зареєстрований у гуртожитку на підставі корінця ордера №14 від 22 грудня 2014 року, виданого відокремленим підрозділом "Шахта "Відродження" Державного підприємства "Львіввугілля" (балансоутримувач вказаного гуртожитку на час реєстрації), який не дає підстав для реєстрації місця проживання, оскільки на корінці ордера відсутня розписка ОСОБА_4 про отримання ним самого ордера, як того вимагає додаток до Примірного положення про гуртожитки № 208, що свідчить про те, що ордер ОСОБА_2 на руки не видавався, а видавався лише його корінець, з яким ОСОБА_3 і звернувся до Червоноградського МС ГУДМС для реєстрації місця проживання. Зазначає, що ОСОБА_3 вже більше, як шість місяців в кімнаті АДРЕСА_1 не проживає, поштову кореспонденцію за зазначеною адресою не отримує, з червня 2015 року послуги водопостачання та водовідведення не оплачує, заборгованість ОСОБА_4 за оплату комунальних послуг станом на 27 червня 2018 року становить 10308,31 грн. Вважає, що оскільки ОСОБА_2 житловою площею в гуртожитку не користується, його слід зняти з реєстрації.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Червоноградського районного суду Львівської області від 4 липня 2018 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 19 листопада 2019 року, у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що реєстрація місця проживання ОСОБА_2 в кімнаті АДРЕСА_1 гуртожитку права позивача на користування таким не порушує, оскільки кожному зі сторін спору - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ДП "Львіввугілля" було виділено житлову площу у кімнаті АДРЕСА_1 гуртожитку, кожен з них має окремі особові рахунки для оплати комунальних послуг, гуртожиток на даний перебуває в комунальній власності Червоноградської міської ради, яка як власник гуртожитку, питання про незаконність реєстрації ОСОБА_2 в кімнаті АДРЕСА_1 не ставить та не оспорює його право на проживання в цьому гуротжитку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У поданій до Верховного Суду касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким його позов задовольнити в повному обсязі.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій неправильно встановлені обставини, які мають значення для справи, визначення правовідносин, що склалися між сторонами, що потягло за собою ухвалення неправомірного рішення. Зокрема заявник посилається на те, що суди не взяли до уваги факт порушення правил співжиття, яке полягає в тому, що через несплату комунальних послуг ОСОБА_2 все приміщення, яким користується й позивач може бути відрізане від постачання світла, опалення тощо. Вважає, що ОСОБА_2, заселився в приміщення протиправно лише на підставі корінця ордера та без його згоди.
Доводи інших учасників справи.
Відзив на касаційну скаргу від інших учасників справи не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Під час розгляду справи суди установили, що з 30 грудня 2014 року відповідач ОСОБА_2 зареєстрований у гуртожитку на АДРЕСА_1 на підставі ордеру № 14 від 22 грудня 2014 року, виданого ОСОБА_2 на кімнату АДРЕСА_1 ВП "Шахта "Відродження" ДП "Львіввугілля".
Нарахування за послуги з водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 проводиться на 2 осіб - ОСОБА_1 та ОСОБА_2
01 травня 2015 року між КП "Червоноградтеплокомуненерго" та позивачем ОСОБА_1 було укладено договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 не проживає за місцем реєстрації, з 01 жовтня 2015 року не оплачує житлово-комунальні послуги за користування гуртожитком та має значну заборгованість з їх оплати.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, заперечення на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 127 ЖК УРСР, пункту 2 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 03 червня 1986 року № 208 (далі - Примірне положення) гуртожитки призначаються для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період їх роботи або навчання. Жилі будинки реєструються як гуртожитки у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.
Згідно із частиною другою статті 128, статті 129 ЖК Української РСР, частини першої пункту 10 Примірного положення на підставі спільного рішення адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.