Постанова
Іменем України
27 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 761/27054/18
провадження № 61-17823св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Служба зовнішньої розвідки України,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Служби зовнішньої розвідки України про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на квартирному обліку,
за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Мисака Вячеслава Олександровича на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 26 лютого 2019 року у складі судді Савицького О. А.та постанову Київського апеляційного суду від 19 серпня 2019 року у складі колегії суддів: Волошиної В. М., Панченка М. М., Слюсар Т. А.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом та просив: визнати протиправним та скасувати рішення житлово-побутової комісії Служби зовнішньої розвідки України (далі - СЗРУ) від 28 грудня 2016 року, оформлене протоколом № 6/2016; поновити його на квартирному обліку осіб, що потребують покрашення житлових умов СЗРУ з 28 грудня 2016 року; вирішити питання про розподіл судових витрат.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилався на те, що 28 грудня 2016 року на засіданні Житлово-побутової комісії СЗРУбуло прийнято рішення про зняття його з квартирного обліку на підставі пункту 26 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджені постановою Ради Міністрів Української РСР і Української республіканської радою професійних спілок від 11 грудня 1984 року № 470 (далі - Правила № 470). На його думку, зазначене рішення, оформлене протоколом № 6/2016, є незаконним, в силу вимог статей 39, 40 Житлового кодексу Української РСР (далі - ЖК Української РСР), та Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2006 року № 1081 (далі - Порядок № 1081).
СЗРУ у відзиві на позовну заяву просила відмовити в задоволенні позову посилаючись на те, що позивач немає правових підстав для перебування на квартирному обліку в СЗРУ, оскільки він забезпечений за рахунок держави житлом для постійного проживання в трикімнатній квартирі в місті Одеса, житловою площею 51,9 кв. м.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Шевченківський районний суд міста Києва рішенням від 26 лютого 2019 року відмовив в задоволенні позову.
Мотивував рішення суд першої інстанції тим, що ОСОБА_1 на час звільнення з військової служби, не мав статусу особи, що потребує поліпшення житлових умов, оскільки є особою, яка забезпечена житлом у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому відсутні правові підстави до визнання протиправним та скасування рішення житлово-побутової комісії СЗРУвід 28 грудня 2016 року, оформлене протоколом № 6/2016 і поновлення позивача на квартирному обліку.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Київський апеляційний суд постановою від 19 серпня 2019 року рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 26 лютого 2019 року залишив без змін.
Мотивував судове рішення апеляційний суд тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи, позиції інших учасників справи
У жовтні 2019 року представник ОСОБА_1 - адвокат Мисак В. О. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 26 лютого 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 серпня 2019 року і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована неврахуванням судами попередніх інстанцій того, що ОСОБА_1 протиправно зняли з квартирного обліку через нібито поліпшення ним житлових умов, однак таке твердження спростовується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно згідно з яким позивач не має житла для постійного проживання. Про зняття з обліку потребуючих поліпшення житлових умов громадяни повідомляються у письмові формі із зазначенням підстав зняття з такого обліку, чого не було зроблено відповідачем та призвело до порушення його прав на захист на відповідному засіданні комісії. Під час проходження служби у Міністерстві оборони України він та члени його сім`ї (чотири особи) були забезпечені службовою квартирою в місті Одеса, однак його сім`я зросла до шести осіб, що не було враховано судами попередніх інстанцій, при цьому було взято до уваги доводи відповідача, який подав суду відомості щодо складу його сім`ї 2013 року. В подальшому ОСОБА_1 проходив службу в гарнізоні міста Києва, а тому згідно з пунктом 3.5 розділу ІІІ Інструкції про порядок забезпечення і надання співробітникам СЗРУта членам їх сімей житлових приміщень, затвердженої наказом СЗРУ від 20 жовтня 2008 року № 242 (далі - Інструкція № 242) він має право на додаткову житлову площу, яке не реалізував. Судами не враховано того, що підстави для зняття з обліку, передбачені пунктом 3.12 Інструкції № 242 на час прийняття оскаржуваного рішення комісії не існували. Спір у цій справі стосується неправомірного виключення позивача із списків осіб, які потребують поліпшення житлових умов у гарнізоні міста Києва, а не міста Одеси. Висновок апеляційного суду про те, що обов`язок забезпечення іншим житловим приміщенням зберігається виключно у випадку переміщення для проходження служби в іншу місцевість і виключно на час проходження служби, а з припиненням служби в держави припиняється цей обов`язок, не відповідає Конституції України та Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
У жовтні 2019 року СЗРУподала відзив на касаційну скаргу, в якому просила залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, посилаючись на те, що ці судові рішення є законними та обґрунтованими. Аргументів щодо неправильного застосування норм матеріального права в касаційній скарзі не наведено. Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів. З 28 грудня 2010 року по теперішній час, позивач та члени його сім`ї користуються трикімнатною квартирою АДРЕСА_1, яка надана йому для постійного проживання, а тому аргументи ОСОБА_1 про відсутність у нього житла для постійного проживання не відповідає дійсності. Тобто, позивач не відноситься до категорії осіб, які потребують поліпшення житлових умов, оскільки є особою, що забезпечена житлом для постійного проживання за місцем несення військової служби в місті Одеса у відповідності до вимог законодавства України. ОСОБА_1 не позбавлений можливості у разі наявності достатніх підстав до віднесення його до кола осіб, що потребують поліпшення житлових умов, реалізувати своє право на житло та бути зарахованим на квартирний облік за місцем проживання.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 04 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
07 жовтня 2019 року справа № 761/27054/18 надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи
Судами встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у СЗРУ у період з 21 листопада 2014 року по 30 червня 2017 року (наказом голови СЗРУ від 27 листопада 2014 року № 833-ОС позивача було прийнято з 21 листопада 2014 року на військову службу до СЗРУ; наказом т.в.о. голови СЗРУ від 22 червня 2017 року № 125-ОС/Д позивача виключено із списків особового складу військовослужбовців СЗРУ з 30 червня 2017 року).
Згідно з довідкою від 10 січня 2011 року № 15, виданою Квартирно-експлуатаційним відділом міста Одеси Міністерства оборони України, ОСОБА_1 перебував на квартирному обліку з 28 липня 2004 року та був забезпечений окремою трикімнатною квартирою (службовою) на весь склад родини з 4 осіб, згідно з ордером № 1284, серії ПР від 15 січня 2007 року за адресою: АДРЕСА_1 .
Розпорядженням виконавчого комітету Суворовської районної адміністрації від 28 грудня 2010 року № 857р вказана квартира, житловою площею 51,9 кв. м, (12,98 кв. м на одну особу), яка надана ОСОБА_1 із складом сім`ї 4 особи (він, дружина та два сини) була виключена зі складу службових.
Згідно з розпорядженням виконавчого комітету Суворовської районної адміністрації від 16 квітня 2013 року № 177р особовий рахунок був відкритий на дружину позивача - ОСОБА_2 . Попередній особовий рахунок на вказану квартиру на ім`я ОСОБА_1 був закритий.
У період несення ОСОБА_1 військової служби у СЗРУ рішенням житлово-побутової комісії СЗРУ, що оформлене протоколом засідання житлово-побутової комісії СЗРУ від 27 березня 2015 року № 1/2015, його було зараховано на квартирний облік СЗРУ з 31 січня 2011 року, згідно з пунктом 26 Порядку № 1081.
В листопаді 2015 року ОСОБА_1 подав рапорт голові СЗРУ, в якому просив про розгляд питання щодо розподілення та надання йому однокімнатної службової квартири.
Розпорядженням Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації від 05 лютого 2016 року № 38 про включення до числа службових жилих приміщень СЗРУ, квартиру АДРЕСА_3 визначено статус службової та передано СЗРУ.
08 лютого 2016 року ОСОБА_1 подав заяву голові СЗРУ, в якій зазначав, що зобов`язується звільнити виділене йому службове житло у разі одержання або придбання ним житла для постійного проживання та в інших випадках, передбачених законодавством.
Розпорядженням Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 16 лютого 2016 року № 70 було затверджено рішення керівництва СЗРУ про надання службових жилих приміщень, в тому числі, і ОСОБА_1 однокімнатної квартири АДРЕСА_3 .
На зазначену квартиру 19 лютого 2016 року ОСОБА_1 було видано ордер № 5321 на право зайняття службового жилого приміщення.
Згідно з наказом т.в.о. голови СЗРУ від 29 листопада 2016 року № 221-ОС ОСОБА_1 було переміщено по службі до підрозділу СЗРУ з місцем дислокації - місто Одеса.
28 грудня 2016 року на засіданні Житлово-побутової комісії СЗР України було прийнято рішення про зняття ОСОБА_1 з квартирного обліку відповідно до пункту 26 Правил № 470.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального
права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.