Постанова
Іменем України
26грудня 2019 року
м. Київ
справа № 376/1032/14-ц
провадження № 61-33799св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Погрібного С. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сквирського районного суду Київської області від 21 листопада 2016 року у складі судді Клочко В. М. та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 11 липня 2017 року у складі колегії суддів: Фінагєєва В. О., Березовенко Р. В., Ігнатченко Н. В.
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог та рішень судів
У травні 2014 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, у якому просила стягнути з відповідачів матеріальну шкоду в розмірі 26 590,73 грн, завдану внаслідок незаконного будівництва та 5 000 грн на відшкодування моральної шкоди.
Посилалась на те, що їй на праві приватної власності належить 26/100 частин житлового будинку з частиною господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 . 28/100 частин житлового будинку належить відповідачу ОСОБА_2, 26/100 - відповідачу ОСОБА_3, 20/100 третій особі -
ОСОБА_5 без згоди позивача та відповідних дозволів проводить ремонтні роботи своєї частини житлового будинку чим порушує права ОСОБА_1 як співвласника житлового будинку, ремонтні роботи призвели до погіршення (руйнації) частини житлового будинку, яка належить позивачу. Вартість відновлювальних робіт становить 26 590,73 грн. У зв`язку з протиправними діями відповідачів ОСОБА_1 також завдано моральну шкоду, яка полягає у погіршенні стану здоров`я, нервових потрясіннях тощо.
Рішенням Сквирського районного суду Київської області від 14 вересня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 11 липня 2017 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у позові, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що позивач не надала суду належних та допустимих доказів на підтвердження зазначених нею обставин, а саме, що частина будинку, яка належить їй, зазнала значних пошкоджень саме внаслідок дій відповідачів, які проводили ремонтні роботи іншої частини будинку. Наявний у матеріалах справи висновок експерта не вказує на те, що до утворення таких пошкоджень призвели дії відповідачів. У висновку експерт припускає, що причинами утворення пошкоджень та руйнувань будинку можуть бути, зокрема, різноманітні пошкодження конструкцій у результаті порушення правил експлуатації, фізичний знос конструкцій у результаті тривалої експлуатації, знос конструкцій у результаті враження корозією.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги та інших учасників
У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із касаційною скаргою на рішення суду першої та апеляційної інстанцій, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення першої та апеляційної інстанцій, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим,що ухвалюючи рішення, суд першої інстанції належним чином не дослідив наявні у справі докази, у тому числі висновок експерта, не допитав експерта, суди не забезпечили повного та всебічного з`ясування обставин справи, не сприяли цьому.
Заперечення на касаційну скаргу не надходили.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній цивільній справі.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу ХІІІ "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У червні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою та підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке .
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Судами встановлено, що позивач ОСОБА_1 відповідно до договору дарування частини житлового будинку від 13 жовтня 1997 року є власником 26/100 частини житлового будинку з частиною господарських споруд за адресою: АДРЕСА_1 . (т. 1, а. с. 38). Житловий будинок за АДРЕСА_1 на праві спільної часткової власності належить: ОСОБА_1 - 26/100 частини, ОСОБА_5 - 20/100, ОСОБА_2 - 28/100, ОСОБА_3 - 26/100 (т. 1, а. с. 39, 42).
Позивач вважала, що внаслідок проведення відповідачем, без згоди позивача та відповідних дозволів, ремонтних робіт своєї частини житлового будинку погіршився стан частини житлового будинку, яка належить позивачу, вартість відновлювальних робіт об`єкта оцінки становить 26 590,73 грн.
У справі встановлено, що спір щодо відшкодування майнової шкоди, завданої пошкодженням майна, вже був предметом судового розгляду. Так, рішенням Володарського районного суду Київської області від 01 жовтня 2013 року (справа № 364/802/13ц) у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_4, третя особа - ОСОБА_2, про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 26 500 грн та моральної (немайнової) шкоди в розмірі 5 000 грн відмовлено в повному обсязі. Суди у вказаній справі виходили з безпідставності та недоведеності позовних вимог. Встановили, що відповідно до акта обстеження будинку на АДРЕСА_1, складеного комісією Сквирської міської ради Київської області від 23 грудня 1994 року, будинок побудований до 1900 року, станом на час обстеження був у незадовільному технічному стані, капітальний ремонт цього будинку не проводився (т. 1, а. с. 64-71).
У цій справі, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відшкодування шкоди позивачем заявлено аналогічні вимоги та ті ж суми відшкодування.