Постанова
Іменем України
24 грудня 2019 року
місто Київ
справа № 711/1220/17
провадження № 61-1285св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПРИВАТБАНК" на рішення Апеляційного суду Черкаської області від 14 грудня 2017 року у складі колегії суддів: Бондаренка С. І., Вініченка Б. Б., Храпка В. Д.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (далі - ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", банк) у лютому 2017 року звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позивач обґрунтовував заявлені вимоги тим, що 22 листопада 2011 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 підписано заяву про відкриття поточного рахунку.
Згідно із заявою відповідач приєдналася до Умов та правил надання банківських послуг, Тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування від 22 листопада 2011 року (б/н) та взяла на себе зобов`язання виконувати умови договору.
Відповідно до договору відповідачу встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок НОМЕР_1 в електронному вигляді.
05 серпня 2016 року відповідач припинила свою господарську діяльність, проте її зобов`язання за договором не припиняються, а залишаються за нею як за фізичною особою.
У зв`язку з порушенням зобов`язань відповідача за договором обслуговування кредитних лімітів на поточному рахунку виникла заборгованість, яка на 27 січня 2017 року становила 34 946, 47 грн, з яких: 6 992, 23 грн - заборгованість за кредитом; 10 412, 98 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом; 13 819, 73 грн - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором; 3 721, 53 грн - заборгованість за комісією за користування кредитом.
На підставі наведеного позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" заборгованість за договором від 22 листопада 2011 року (б/н) у розмірі 34 946, 47 грн, яка складається з: 6 992, 23 грн - сума кредиту; 10 412, 98 грн - проценти за користування кредитом; 13 819, 73 грн - пеня за прострочене зобов`язання; 3 721, 53 грн - заборгованість за комісією за користування кредитом.
Стислий виклад заперечень відповідача
Відповідач заперечила проти позовних вимог. На обґрунтування заперечень зазначила, що не була ознайомлена з умовами кредитування і тарифами, які застосовувалися банком під час обчислення розміру заборгованості, а тому надані позивачем розрахунки розміру заборгованості не відповідають умовам договору. Зауважила, що відповідач визнає лише зобов`язання зі сплати суми кредиту у розмірі 6 992, 00 грн. Просила зменшити розмір нарахованої неустойки та застосувати до позовних вимог позовну давність.
Стислий виклад змісту рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій
Справа розглядалася судами неодноразово.
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19 вересня 2017 року позов ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" заборгованість за кредитним договором від 22 листопада 2011 року (б/н) у сумі 34 946, 47 грн.
Рішення суду першої інстанції обґрунтовувалося тим, що відповідач допустила порушення умов укладеного між сторонами кредитного договору, а вимоги позивача не суперечать положенням закону та відповідають умовам договору, укладеного між сторонами, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 14 грудня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, а рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19 вересня 2017 року скасовано. Ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" борг у сумі 10 690, 98 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішення апеляційного суду обґрунтовувалося тим, що Умови та правила надання банківських послуг, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, не підписувалися відповідачем. Тому позивачем не надано належних і допустимих доказів, які підтверджували б, що саме ці умови розумів позичальник, підписуючи заяву про отримання кредиту, а відтак, відсутні підстави для того, щоб вважати умови та правила надання банківських послуг частиною укладеного між сторонами кредитного договору. Таким чином розмір процентів, пені та комісії у заяві про відкриття поточного рахунку не передбачений, а відтак не встановлений і не доведений позивачем. Однак, апеляційний суд дійшов висновку, що розмір процентів, який підлягає стягненню з відповідача (відповідно до облікової ставки НБУ), з урахуванням позовної давності, про застосування якого заявлено відповідачем, за період з 15 лютого 2014 року до 15 лютого 2017 року складає 3 698, 75 грн.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду засобами поштового зв`язку у грудні 2017 року, ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" просить скасувати рішення Апеляційного суду Черкаської області від 14 грудня 2017 року та залишити в силі рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19 вересня 2017 року.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтовується порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Заявник зазначає, що апеляційним судом не враховано, що ОСОБА_1 підтвердила свою згоду на те, що підписана нею анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, які викладені на банківському сайті, складає між нею та банком кредитний договір про надання банківських послуг. Банк вважає, що під час розгляду справи апеляційний суд не дотримався принципу змагальності сторін, оскільки банк довів, що між сторонами укладався кредитний договір, факт користування кредитними коштами ОСОБА_1, протилежного відповідач не довела, не спростувала доводів позивача.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
ОСОБА_1 просить касаційну скаргу банку залишити без задоволення, а оскаржуване рішення апеляційного суду без змін, оскільки не може бути скасоване судове рішення з формальних підстав.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою Верховного Суду від 23 лютого 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 213 ЦПК України (в редакції Закону України від 18 березня 2004 року № 1618-IV, далі - ЦПК України 2004 року), відповідно до яких рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, за наслідками чого зробив такі висновки.
Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 22 листопада 2011 року ОСОБА_1, діючи як фізична особа-підприємець, звернулася до ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" з заявою про відкриття поточного рахунку, в якій просила відкрити поточний та картковий рахунки на умовах обслуговування корпоративних карток. Заявою передбачено згоду фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на отримання банківських послуг ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК". На підставі цієї заяви позивачем (кредитодавець) встановлено відповідачу (позичальник) кредитний ліміт на поточний рахунок на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів клієнта в межах кредитного ліміту. Заявою передбачено, що укладений між сторонами договір банківського обслуговування визначається Умовами та правилами надання банківських послуг, у тому числі з Умовами та правилами обслуговування за корпоративними картками, що розміщені на сайті ПАТ КБ "ПРВИАТБАНК".
Під час відкриття поточного рахунку відповідачеві встановлено кредитний ліміт у розмірі 1 000, 00 грн, який у подальшому змінювався: з 15 березня 2013 року - 10 000, 00 грн, з 08 жовтня 2013 року - 12 000, 00 грн, з 26 березня 2014 року - 7 000, 00 грн.
Відповідач активно користувалася кредитним лімітом у період до квітня 2014 року. Починаючи з травня 2014 року, вона не здійснювала операції за поточним рахунком. Зазначені обставини підтверджені випискою про рух коштів з банківського рахунку.
У зв`язку з порушенням відповідачем умов повернення кредиту позивачем нараховані штрафні санкції. Станом на 27 січня 2017 року за розрахунком позивача за договором від 22 листопада 2011 року (б/н) за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 34 946, 47 грн, яка складається з: сума кредиту - 6 992, 23 грн; відсотки за користування кредитом - 10 412, 98 грн; комісія - 3 721, 53 грн; пеня - 13 819, 73 грн.
05 серпня 2016 року відповідач припинила діяльність як суб`єкт підприємницької діяльності.
Оцінка аргументів, викладених у касаційній скарзі
Під час оцінки застосування судами норм матеріального права до спірних правовідносин Верховний Суд застосовує їх системний аналіз.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно з частинами першою та другою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.