Постанова
Іменем України
18 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 462/6489/15-ц
провадження № 61-8340св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Сімоненко В. М.,
суддів: Калараша А. А., Мартєва С. Ю., Петрова Є. В., Штелик С. П. (суддя-доповідач)
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_1 та публічного акціонерного товариства "БГ Банк"на рішення апеляційного суду Львівської області від 07 вересня 2017 року у складі суддів: Савуляка Р. В., Крайник Н. П., Мельничук О. Я.,
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Адлібітум",
відповідач - ОСОБА_1,
треті особи: публічне акціонерне товариство "БГ Банк",
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Фактор" (далі - ТОВ "Агро Фактор") звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 322 860 грн 22 коп.
Позов мотивовано тим, що 16 листопада 2007 року між ВАТ "Універсальний банк розвиту та партнерства" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №KF-0359, відповідно до якого ВАТ "Універсальний банк розвиту та партнерства" надав відповідачу кредит в сумі 23 тис. доларів США на поточні потреби зі сплатою 13% річних за користування кредитом. З метою своєчасного та повного виконання зобов`язань за кредитним договором між ВАТ "Універсальний банк розвиту та партнерства" та ОСОБА_1 16 листопада 2007 року укладено іпотечний договір, за умовами якого ОСОБА_1 передала в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 . 11 листопада 2008 року погоджено нову редакцію статуту банку, пов`язану зі зміною назви банку з ВАТ "Універсальний банк розвиту та партнерства" на ВАТ "БГ Банк", який в подальшому змінено на ПАТ "Банк Перший" (правонаступник ВАТ "Універсальний банк розвитку та партнерства", ПАТ "БГ Банк"). 12 листопада 2014 року ПАТ "БГ БАНК" передало права вимоги до позичальника ТОВ "Фінансова компанія "Марко Поло". 05 червня 2015 року на підставі договору про відступлення права вимоги від ТОВ "Фінансова компанія "Марко Поло" передало права вимоги до позичальника ПАТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "СОЛІД", від імені та в інтересах і за рахунок якого на підставі Договору про управління активами № 1-КІФ від 01 червня 2012 року діє ТОВ "Компанія по управлінню активами "Домініон-Капітал". 14 липня 2015 року ПАТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "СОЛІД", від імені та в інтересах і за рахунок якого на підставі Договору про управління активами № 1-КІФ від 01 червня 2012 року діє ТОВ "Компанія по управлінню активами "Домініон-Капітал", передано права вимоги до позичальника ТОВ "Факторингова компанія "Агро Фактор" на підставі договору про відступлення права вимоги, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Онищенко М. О., зареєстрованого в реєстрі за № 1205. 22 березня 2016 року між ТОВ "Факторингова компанія "Агро Фактор" та ТОВ "Адлібітум" укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до умов якого ТОВ "Адлібітум" набуло право вимоги за кредитним договором №KF-0359 від 16 листопада 2007 року, а також іпотечним договором від 16 листопада 2007 року.
Внаслідок порушення позичальником строку та порядку погашення кредиту станом на 14 липня 2015 року утворилась заборгованість на суму 322 860 грн 22 коп., яка складається із заборгованості за кредитом в сумі 293790,63 грн. та заборгованості за процентам за користування кредитом в сумі 29069,59 грн.
09 вересня 2016 року судом залучено до участі у справі в якості співпозивача ТОВ "Адлібітум".
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 16 березня 2017року позов в частині заявлених вимог Товариством з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Агро Фактор" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без розгляду.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 16 березня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що рішенням Господарського суду м. Києва від 12 жовтня 2015 року у справі № 910/2924/15-г у задоволенні позову ПАТ "БГ Банк" про визнання договорів про відступлення прав вимоги від 14 листопада 2014 року, укладеним між ПАТ "БГ БАНК" та ТОВ "Фінансова компанія "Марко Поло" та 12 листопада 2014 року недійсними та застосування наслідків їх недійсності відмовлено. Разом з тим, постановою Київського апеляційного господарського суду від 02 грудня 2015 року вказане рішення скасоване та апеляційна скарга ПАТ "БГ БАНК" задоволена, визнано недійсними вказані договори відступлення прав вимоги у зв`язку з встановленням нікчемності вказаного правочину Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підставі пункту 3 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Отже, визнання правочину щодо передачі прав вимоги за договором про відступлення прав вимоги від 14 листопада 2014 року, відповідно до якого ПАТ "БГ БАНК" передало права вимоги до позичальника ТОВ "Фінансова компанія "Марко Поло" на підставі договору про відступлення прав вимоги від 12 листопада 2014 року, тягне за собою недійсність інших правочинів щодо відступлення прав вимоги, у тому числі і за кредитним договором, позичальником у якому є ОСОБА_1, а саме: договору про відступлення права вимоги від 05 червня 2015 року, на підставі якого ТОВ "Фінансова компанія "Марко Поло" передало права вимоги до позичальника ПАТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "СОЛІД", договору про відступлення права вимоги від 14 липня 2015 року, на підставі якого ПАТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "СОЛІД" передало права вимоги до позичальника ТОВ "ФК "Агро Фактор", а також договір про відступлення права вимоги від 22 березня 2016 року, на підставі якого ТОВ "Факторингова компанія "Агро Фактор" передало ТОВ "Адлібітум" право вимоги за кредитним договором № KF-0359 від 16 листопада 2007 року, а також іпотечним договором від 16 листопада 2007 року. Із урахуванням положень статті 216 ЦК України застосування наслідків недійсності правочину у позивача відсутнє право вимоги до відповідача за кредитним договором № KF-0359 від 16 листопада 2007 року. Тобто, позов пред`явлено особою, яка не мала права на його пред`явлення. Таке право наявне у ПАТ "БГ Банк", що знаходиться у процедурі ліквідації.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Львівської області від 07 вересня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ "Адлібітум" заборгованість за кредитним договором у розмірі 322 860 грн 22 коп. Вирішено питання про судові витрати.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ТОВ "Адлібітум" набуло право вимоги за кредитним договором №КF - 0359 від 16 листопада 2007 року від ТОВ "Факторингова компанія "Агро Фактор", яке не мало господарських стосунків з ТОВ "ФК "Марко Поло" і не було стороною правочинів, що були предметом розгляду у господарській справі за позовом ПАТ "БГ Банк" до ТОВ "Фінансова компанія "Марко Поло" про визнання недійними договорів про відступлення права вимоги від 12 листопада 2014 року та 14 листопада 2011 року. На момент укладення договору про відступлення права вимоги від 22 березня 2016 року (між ТОВ "Факторингова компанія "Агро Фактор" та ТОВ "Адлібітум") "БГ "Банк" чи уповноважена особа на ліквідацію цього банку не зверталися з вимогами до ТОВ "Факторингова компанія "Агро Фактор" про витребування майнових прав в тому числі боргових зобовʼязань ОСОБА_1 . Отже, позивач ТОВ "Адлібітум" на законних підставах за договором про відступлення права вимоги від 22 березня 2016 року набуло право вимоги за кредитним договором кредитним договором № КF - 0359 від 16 листопада 2007 року,укладеним між ВАТ "Універсальний банк Розвитку та Партнерства" та ОСОБА_1 , а також право вимоги Іпотечним договором від 16 листопада 2007 року, що був посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Голодрич Л. А. За таких обставин, помилковим є висновок суду першої інстанції про те, що в ТОВ "Адлібітум" відсутнє право вимоги до ОСОБА_1 за вищезазначеними кредитним та іпотечним договором. Як убачається з матеріалів справи, в порушення умов кредитного договору №КF - 0359 від 16 листопада 2007 ОСОБА_1 допустила заборгованість в сумі 322 860грн 22 коп., що складається із заборгованості за кредитом в сумі 293 790грн 63 коп.та заборгованості за процентами за користування кредитом в сумі 29 069грн 59 коп. Тому є підстави для стягнення зазначеної заборгованості з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Адлібітум", яке набуло право вимоги до неї згідно договору про відступлення права вимоги від 22 березня 2016 року.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
(1) Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 .
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Підстави касаційного оскарження обґрунтовано тим, що рішенням господарського суду договір відступлення права вимоги від 12 листопада 2014 року, укладений між банком та ТОВ "ФК "Марко Поло", визнано недійсним у зв`язку із встановленням нікчемності вказаного правочину та застосовано наслідки його недійсності. Таким чином, право вимоги за кредитним договором не вибувало у банку та саме банк залишався єдиним його власником. Інші особи, які укладали права уступки права вимоги, цього права не мали, а тому й не мають дійсного права вимоги за кредитним договором.
(2) Доводи касаційної скарги ПАТ "БГ Банк"
У касаційній скарзі ПАТ "БГ Банк" просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Підстави касаційного оскарження обґрунтовано тим, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. Визнання правочину щодо передачі прав вимоги за кредитним договором про відступлення прав вимоги від 14 листопада 2014 року, за яким ПАТ "БГ Банк" передало право вимоги ТОВ "ФК "Марко Поло", тягне за собою недійсність інших правочинів щодо відступлення прав вимоги. Таким чином, у позивача відсутнє право вимоги до відповідача за кредитним договором. Станом на дату відступлення права вимоги ТОВ "Адлібітум" вже набула чинності постанова апеляційного господарського суду про недійсність договорів відступлення.
Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
За частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
(1) Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної
інстанцій
Касаційні скарги підлягають задоволенню.
Суди установили, що 16 листопада 2007 року між ВАТ "Універсальний банк розвиту та партнерства" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № KF-0359, відповідно до якого ВАТ "Універсальний банк розвиту та партнерства" надав відповідачу кредит в сумі 23 тис. доларів США на поточні потреби зі сплатою 13% річних за користування кредитом.
З метою своєчасного та повного виконання зобов`язань за кредитним договором, між ВАТ "Універсальний банк розвиту та партнерства" та ОСОБА_1 16 листопада 2007 року було укладено іпотечний договір, за умовами якого ОСОБА_1 передала в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 .
12 листопада 2014 року ПАТ "БГ БАНК" передало права вимоги до позичальника ТОВ "Фінансова компанія "Марко Поло".
Постановою Національного банку України від 26 лютого 2015 року №134 відкликано банківську ліцензію ПАТ "БГ Банк", а рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 43 від 27 лютого 2015 року розпочато процедуру ліквідації ПАТ "БГ банк" та призначено Уповноваженуособи Фонду на ліквідацію банку.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02 грудня 2015 року, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 16 березня 2016 року (справа № 910/2924/15-г) визнано недійсним договір про відступлення права вимоги від 12 листопада 2014 року, укладений між ПАТ "БГ Банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Марко Поло"; визнано недійсним договір про відступлення права вимоги від 12 листопада 2014 року укладений між ПАТ "БГ Банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Марко Поло".