Постанова
Іменем України
18 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 375/1303/17-ц
провадження № 61-9817св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Сімоненко В. М.,
суддів: Калараш А. А., Мартєва С. Ю., Петрова Є. В., Штелик С. П. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" на постанову апеляційного суду Київської області в складі суддів: Гуля В. В., Іванової І. В., Сліпченка О. І., від 19 грудня 2017 року,
В С Т А Н О В И В :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2017 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" (далі - ПАТ КБ "Приватбанк") звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов обґрунтовано тим, що відповідно до укладеного з відповідачкою договору б/н від 24 червня 2009 року, остання отримала кредит у розмірі 1 200 грн у вигляді встановленого ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном погашення, що відповідає строку дії картки.
Позичальниця свої зобов`язання за умовами кредитного договору не виконує належним чином умови останнього, в результаті чого станом на 29 серпня 2017 року існує заборгованість по кредиту на загальну суму 35 535,95 грн, зокрема: тіло кредиту - 750,26 грн, заборгованість за відсотками за користування кредитом - 28 562,95 грн, заборгованість за пенею та комісією - 4 054,36 грн, штраф (фіксована частина) - 500 грн, штраф (процентна складова) - 1 668,38 грн.
Посилаючись на зазначене, позивач просив суд стягнути з відповідачки указану суму кредитної заборгованості.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 12 жовтня 2017 року позов ПАТ КБ "Приват Банк" задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" в рахунок відшкодування заборгованості за кредитним договором 30 294 грн 65 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" в рахунок відшкодування витрат зі оплати судового збору 1 600 грн.
В задоволенні решти частини позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позичальниця порушила свої зобов`язання за спірним кредитним договором, у зв`язку із чим з останньої на користь банку підлягає стягненню сума кредитної заборгованості в розмірі 30 294 грн 65 коп.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Київської області від 19 грудня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 12 жовтня 2017 року скасовано.
У задоволенні позову ПАТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що висновки суду першої інстанції не в повній мірі відповідають вимогам закону, обставини справи встановлені не повно, а доводи апеляційної скарги підтверджені належними та допустимими доказами і спростовують висновків суду першої інстанції. Апеляційний суд указав, що згідно пояснень учасників справи строк дії картки закінчився 24 червня 2012 році. Доказів іншого строку дії картки за спірним договором банком не надано. Після закінчення строку дії картки нову картку відповідачка не отримувала. Останній платіж відповідачкою було внесено в розмірі 200 грн 13 січня 2014 року. 09 червня 2014 року за спірним кредитним договором було проведено платіж в розмірі 45,64 грн. Тому, при зверненні до суду із даним позовом у вересні 2017 року позивач пропустив визначений законом строк позовної давності, про застосування якого відповідачка подала відповідну заяву, у зв`язку із чим позов задоволенню не підлягає.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у січні 2018 року до Верховного Суду, ПАТ КБ "Приватбанк", посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржене судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції, на думку скаржника, не повно дослідив зібрані у справі докази та дійшов помилкових висновків про відмову у позові. 19 грудня 2011 року картка відповідачки була перевипущена із встановленням нового строку дії картки, про що свідчить відповідна анкета-заява, яка додана до касаційної скарги. Строк дії нової картки встановлено до 31 липня 2015 року, у зв`язку із чим при зверненні до суду із даним позовом у вересні 2017 року позивач не пропустив визначений законом строк позовної давності.
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що 24 червня 2009 року ОСОБА_1 підписала заяву про отримання кредиту в сумі 1 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Пунктом 9.12 Умов і Правил надання банківських послуг, які визнані відповідачкою, строк дії кредитного договору в будь-якому випадку становить 12 місяців та продовжується автоматично, якщо протягом строку його дії жодна із сторін не повідомить іншу про припинення дії такого договору.
Відповідно до умов пункту 3.1 вказаних Умов та Правил по закінченню строку дії платіжної карти, який зазначений на картці, якщо до початку місяця строку її дії від позичальника не надійде заява про закриття карткового рахунку, карта продовжується банком на новий строк.
Також, 24 червня 2009 року ОСОБА_1 підписала довідку про умови кредитування з використанням кредитки "Універсальна", 55 днів пільгового періоду", якою визначені строки погашення кредиту - 25 число місяця, що слідує за звітним, розмір відсотків за користування кредитом, розмір пені за несвоєчасне погашення заборгованості та розмір і порядок нарахування штрафних санкцій за порушення умов договору.
Під час дії договору ліміт платіжної картки був збільшений до 1 200 грн.
Згідно наданого позивачем розрахунку станом на 29 серпня 2017 року у відповідачки виникла заборгованість за кредитом на загальну суму 35 535,95 грн, з якої: тіло кредиту - 750,26 грн, заборгованість за відсотками за користування кредитом - 28 562,95 грн, заборгованість за пенею та комісією - 4 054,36 грн, штраф (фіксована частина) - 500 грн, штраф (процентна складова) - 1 668,38 грн.
Даний розрахунок здійснений позивачем за період з 24 червня 2009 року по 29 серпня 2017 року.
Апеляційним судом також установлено, що строк дії картки закінчився 24 червня 2012 року.
Після закінчення строку дії картки нову картку відповідачка не отримувала.
Останній платіж відповідачем було внесено 13 січня 2014 року в розмірі 200 грн.
09 червня 2014 року за спірним кредитним договором було проведено платіж в розмірі 45,64 грн, який є автоматичним списанням коштів з карткового рахунку при отриманні заробітної плати відповідача.
Належних та допустимих доказів щодо строку дії платіжної карти позивачем не надано.
Під час розгляду справи судом першої інстанції відповідачка подала заяву про застосування у даній справі положень законодавства щодо позовної давності.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
За частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд та застосовані норми права
Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Статтею 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 638 цього ж Кодексу що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.