ПОСТАНОВА
Іменем України
27 грудня 2019 року
Київ
справа №826/4546/16
адміністративне провадження №К/9901/18145/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Калашнікова О.В.,
суддів: Білак М.В., Жука А.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Національної поліції у Київській області
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області, атестаційної комісії Головного управління Національної поліції в Київській області про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Київській області на ухвалу і постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2016 року (прийняту у складі судді Іщука І.О.)та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді Безименної Н.В., суддів Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.)
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. 21 березня 2016 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області (далі - відповідач 1, ГУ НП в Київській області), атестаційної комісії Головного управління Національної поліції в Київській області (далі - відповідач 2, атестаційна комісія ГУ НП в Київській області), в якому (з урахування заяви про відмову від однієї позовної вимоги) просив:
-атестаційний лист від 05 січня 2016 року Атестаційної комісії ГУ НП в Київській області в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції України на підставі статті 77 пункту 1 підпункт 5 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VІІІ "Про Національну Поліцію" (надалі - Закон № 580-VІІІ) (через службову невідповідність) визнати незаконним і скасувати.
-наказ ГУ НП в Київській області № 77 о/с від 17 лютого 2016 року в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції України на підставі статті 77 пункту 1 підпункт 5 Закону № 580-VІІІ (через службову невідповідність) визнати незаконним та скасувати.
- ОСОБА_1 поновити на посаді інспектора роти ДПС із забезпечення супроводження ГУ НП в Київській області.
-допустити негайне виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора роти ДПС із забезпечення супроводження ГУ НП в Київській області.
-стягнути з ГУ НП в Київській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 17 лютого 2016 року по день винесення рішення по справі, виходячи із розміру середнього заробітку ОСОБА_1 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року, у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду в частині оскарження атестаційного листа.
3. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року позов задоволено:
-визнано протиправним та скасовано Атестаційний лист від 05.01.2016 Атестаційної комісії ГУ НП в Київській області в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції України на підставі статті 77 пункту 1 підпункт 5 Закону № 580-VІІІ (через службову невідповідність);
-визнано незаконним та скасовано Наказ ГУ НП в Київській області № 77 о/с від 17 лютого 2016 року в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції України на підставі статті 77 пункту 1 підпункт 5 Закону № 580-VІІІ (через службову невідповідність);
-поновлено ОСОБА_1 (М-140530) на посаді інспектора роти ДПС із забезпечення супроводження з 18 лютого 2016 року;
-стягнуто з ГУ НП в Київській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 18 лютого 2016 року по 12 грудня 2016 року у розмірі 32 533,50 грн. - постанову суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за один місяць звернуто до негайного виконання.
4. Вказані рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані протиправністю звільнення позивача, яке відбулося за результатами атестування, оскільки підстав для проведення атестації, передбачених Законом №580-VIII не було. Крім того зазначили, що оскаржуваний наказ прийнятий на підставі необґрунтованого висновку атестаційної комісії.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. 23 березня 2017 року відповідач 1 звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, яка 07 лютого 2018 року була передана на розгляд до Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду.
6. У касаційній скарзі відповідач не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нову постанову, якою позов в частині вимог - залишити без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду, а в іншій частині залишити без задоволення.
7. Касаційна скарга вмотивована тим, що суди, зокрема, при прийнятті рішення неправильно застосували у цій справі частину 2 статті 57 Закону України Закону №580-VIII. Також, в своїй касаційній скарзі відповідач посилається на те, що рішення про включення позивача до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, а також дії відповідача щодо проведення атестації є правомірними у зв`язку з наявністю у нього передбачених законом підстав, так і повноважень для призначення і проведення атестації відносно позивача.
Позивачем заперечення на касаційну скаргу не надані, що не перешкоджає її розгляду по суті.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. По справі встановлено, що на підставі особистої заяви позивача наказом ГУ НП в Київській області від 07.11.2015 року №1 о/с "По особовому складу" відповідно до п. 9 та 12 Розділу ХІ Закону №580 позивача, як прибулого з Міністерства внутрішніх справ України, було призначено на посаду інспектора роти ДПС із забезпечення супроводження ГУ НП в Київській області з присвоєнням спеціального звання старшого лейтенанта поліції (на підставі пункту 9 та пункту 12 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень закону№580-VIII ).
9. 23 листопада 2015 року відповідачем видано наказ № 16 про проведення атестування поліцейських ГУ НП в Київській області та створення атестаційних комісій згідно з додатками 1-4 до наказу.
10. 05 січня 2016 року, за результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення, відповідачем оформлено протокол ОП№ 15.00000025.774, який містив висновок про те, що позивач займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби через службову невідповідність.
11. 17 лютого 2016 року наказом ГУ НП в Київській області № 77 о/с позивача звільнено у запас (з постановкою на військовий облік) на підставі п.п. 5 п. 1 ст. 77 Закону № 580-VІІІ (через службову невідповідність). Підставою для прийняття оскаржуваного наказу вказано атестаційний лист позивача від 05 січня 2016 року.
12. З матеріалів справи вбачається, що з висновком атестаційної комісії від 05.01.2016 позивач ознайомився 12 січня 2016 року, що підтверджується його підписом .
13. Не погоджуючись із рішенням атестаційної комісії від 05 січня 2016 року ОСОБА_1 звернувся із апеляційною скаргою до Апеляційної атестаційної комісії, яка була залишена без розгляду.
14. Не погоджуючись з зазначеним рішенням (висновком), позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив його скасувати як такий, що не відповідає дійсності. Разом з цим, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року позовну заяву повернуто позивачу на підставі статті 107 КАС України .
Спірні правовідносини виникли у зв`язку із звільненням позивача зі служби в поліції.
IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
15. Закон України "Про Національну поліцію" .
Пункт 1 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №580-VІІІ. Цей закон набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, крім: 1) пунктів 1, 2, 3, 7-13, 15, 17-18 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування; 2) ч.7 ст.15 та ч.5 ст.21 цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2017 року. Закон опублікований 06.08.2015 року та набрав чинності 07.11.2015 року.
16. Пункти 9, 10 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №580-VІІІ.
Працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.
16.1 Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.
16.2 Працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.
16.3 Вказані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.
17. Пункт 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №580-VІІІ. Працівникам міліції, які у визначеному цим Законом порядку прийняті на службу до поліції, наказами про призначення на відповідні посади одночасно присвоюються відповідні спеціальні звання поліції відповідно до схеми співвідношення спеціальних звань.
18. Частина перша статті 17 Закону №580-VІІІ. Поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
19. Частина перша статті 57 Закону №580-VІІІ. Атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар`єри.
20. Частина друга статті 57 Закону №580-VІІІ. Атестування поліцейських проводиться:
1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу;
2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність;
3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
19. Частина перша статті 58 Закону №580-VІІІ. Призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов`язків.
21. Частина друга статті 58 Закону №580-VІІІ. Строкове призначення здійснюється в разі заміщення посади поліцейського на період відсутності особи, за якою відповідно до закону зберігається посада поліцейського, та посад, призначенню на які передує укладення контракту. Прийняття на службу постійно або тимчасово встановлюється наказом згідно з яким приймається на службу особа.
22. Стаття 59 Закону №580-VІІІ. Служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Службові відносини особи, яка вступає на службу в поліції, розпочинаються з дня видання наказу про призначення на посаду поліцейського.
23. Інструкція про порядок проведення атестування поліцейських, яка була затверджена 17 листопада 2015 року наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1465 (далі - Інструкція № 1465).
Пункт 3 розділу І. 3 Інструкції № 1465. Атестування поліцейських проводиться:
1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу;
2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність;
3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
24. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.
25. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина перша статті 341 КАС України).
26. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частини другої статті 341 КАС України).
27. Наказ відповідача від 07 листопада 2015 року №1 о/с "По особовому складу" про призначення позивача як прибулого з МВС України з присвоєнням спеціального звання поліції, в порядку переатестування інспектора роти ДПС із забезпечення супроводження ГУ НП в Київській області з присвоєнням спеціального звання старшого лейтенанта поліції; не дозволяє Суду будь-яке подвійне тлумачення підстав для його прийняття.
Прийнявши наказ, відповідач визнав те, що позивач відповідає вимогам до поліцейських.
28. Відповідно до пункту 9 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №580-VІІІ видання наказу про призначення є самостійною і достатньою підставою для призначення колишніх працівників міліції на посади, створені в структурі Національної поліції України.
28.1 Зазначена норма не передбачає процедури переатестування колишніх працівників міліції на предмет відповідності посаді як під час прийняття, так і після такого прийняття на службу в поліції.
28.2 Та обставина, що при прийнятті позивача на службу в поліцію для нього не проводився конкурс на зайняття посади в поліції, не породжує для відповідача право проводити відповідний конкурс в подальшому, тобто, для вже призначеного на посаду працівника.