ПОСТАНОВА
Іменем України
27 грудня 2019 року
м. Київ
справа №607/3376/17
адміністративне провадження №К/9901/23923/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.,
суддів: Бучик А.Ю., Тацій Л.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 607/3376/17
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - ГУ ПФУ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ГУ ПФУ
на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2017, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Попка Я.С., суддів Хобор Р.Б., Обрізка І.М., -
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 14.03.2017 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
визнати неправомірними дії ГУ ПФУ щодо відмови включити до складу розрахунку пенсії разові додаткові премії за участь в антитерористичній операції (далі - АТО) в розмірі 26 857,15 грн, які зазначені у довідці Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - ГУ ДФС) від 21.06.2016 №247/09-99-06-02-13-2 щодо додаткових видів грошового забезпечення в ГУ ДФС підполковника податкової міліції ОСОБА_1 за період роботи з 02.10.2015 по 15.02.2016 при визначенні розміру його пенсії;
зобов`язати відповідача включити до складу розрахунку його пенсії разові додаткові премії за участь в АТО в розмірі 26 857, 15 грн, які зазначені у довідці ГУ ДФС від 21.06.2016 №247/09-99-06-02-13-2 щодо додаткових видів грошового забезпечення в ГУ ДФС підполковника податкової міліції ОСОБА_1 за період роботи з 02.10.2015 по 15.02.2016, та здійснити відповідний перерахунок пенсії з моменту її призначення.
Позов ОСОБА_1 обґрунтував тим, що за період з жовтня 2015 року по лютий 2016 року в органах ДФС діяло Положення про преміювання керівників, заступників керівника, посадових осіб та працівників територіальних органів Державної фіскальної служби України, установ, організацій та закладів, що належать до сфери її управління, затверджене наказом ДФС України від 09.12.2015 № 973 (далі - Положення № 973), пунктом 5 додатку 7 якого було визначено порядок преміювання працівників органів ДФС за участь в АТО. Ці додаткові премії виплачувались на підставі наказу ДФС від 18.03.2015 № 187 "Про преміювання рядового та начальницького складу податкової міліції за участь в АТО", мали постійних характер та з вказаних виплат утримувався єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, тому ці суми підлягають включенню у розрахунок його пенсії.
2. Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28.08.2017 позовні вимоги за період з 23.07.2016 по 13.09.2016 залишено без розгляду у зв`язку із пропуском строку звернення до суду.
3. Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області постановою від 28.08.2017 відмовив у задоволенні позовних вимог.
4. Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 17.10.2017 скасував рішення суду першої інстанції, ухвалив нове, яким задовольнив позовні вимоги:
визнав неправомірними дії ГУ ПФУ щодо відмови включити до складу розрахунку пенсії ОСОБА_1 разові додаткові премії за участь в АТО, які зазначені у довідці ГУ ДФС від 21.06.2016 №247/09-99-06-02-13-2 щодо додаткових видів грошового забезпечення в ГУ ДФС підполковника податкової міліції ОСОБА_1 за період роботи з 02.10.2015 по 15.02.2016, при визначенні розміру його пенсії;
зобов`язав ГУ ПФУ включити до складу розрахунку пенсії ОСОБА_1 разові додаткові премії за участь в АТО, які зазначені у довідці ГУ ДФС від 21.06.2016 №247/09-99-06-02-13-2 щодо додаткових видів грошового забезпечення в ГУ ДФС підполковника податкової міліції ОСОБА_1 за період роботи з 02.10.2015 по 15.02.2016, та здійснити відповідний перерахунок та виплату пенсії з 14.09.2016, із врахуванням виплачених сум.
5. 13.11.2017 ГУ ПФУ звернулось до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2017, ухвалити нове рішення - про відмову в задоволенні позовних вимог.
6. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 16.11.2017 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
7. 15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
8. Пунктом 4 частини першої розділу VII Перехідних положень КАС України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
9. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 КАС України).
10. 12.01.2018 від позивача до суду касаційної інстанції надійшов відзив на вказану касаційну скаргу, в якому ОСОБА_1 просить залишити останню без задоволення, а оскаржуване ГУ ПФУ судове рішення - без змін.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
11. Суди встановили, що ОСОБА_1 у період з 02.10.2015 по 15.02.2016 проходив службу на посаді старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ відділу оперативного забезпечення по сектору "В" АТО управління оперативного забезпечення на окремих територіях зон АТО ГУ ДФС.
ОСОБА_1 має статус ветерана війни - учасника бойових дій відповідно до статті 5 та пункту 19 статті 6 Закону України від 22.10.1993 №3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_1, виданим ДФС 10.02.2017.
Згідно із довідкою ГУ ДФС від 21.06.2016 №247/09-99-06-02-13-2 щодо додаткових видів грошового забезпечення в ГУ ДФС підполковника податкової міліції ОСОБА_1 за період роботи з 02.10.2015 по 15.02.2016 премії разові складають 26 857,15 грн, а саме: жовтень 2015 року - 5 714, 29 грн, листопад 2015 року - 6000, 00 грн, грудень 2015 року - 6000, 00 грн, січень 2016 року - 6000, 00 грн, лютий 2016 року - 3142, 86 грн.
Вказані виплати проводились відповідно до наказу ДФС від 18.03.2015 № 187 "Про преміювання рядового та начальницького складу податкової міліції за участь в АТО" (далі - наказ № 187).
Згідно із вказаним наказом № 187 за кожен місяць проходження служби на посаді старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ оперативного забезпечення по сектору "В" АТО управління оперативного забезпечення на окремих територіях зон АТО ГУ ДФС позивачу пропорційно виплачено разові премії на підставі наказів ГУ ДФС:
за жовтень 2015 року - 5 714, 29 грн (наказ від 25.11.2015 №88-ф); за листопад 2015 року - 6 000,00 грн (наказ від 23.12.2015 №103-ф); за грудень 2015 року - 6 000,00 грн (наказ від 23.12.2015 №103-ф); за січень 2016 року - 6 000,00 грн (наказ від 25.02.2016 №12-ф); за лютий 2016 року - 3 142,86 грн (наказ від 25.02.2016 №12-ф).
Однак, ГУ ПФУ при визначені розміру пенсії позивача не включило до складу розрахунку пенсії вищевказані разові додаткові премії за участь в АТО за період з жовтня 2015 року по лютий 2016 року у розмірі 26 857, 15 грн, мотивуючи це тим, що дані виплати не є щомісячною виплатою.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
12. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив із того, що у розрахунок пенсії включаються премії, які виплачуються за рахунок фонду преміювання. Премії, виплачені за рахунок інших джерел, у розрахунок грошового забезпечення для обчислення пенсії не враховуються.
13. Суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги виходив із того, що за змістом статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-ХІІ) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Оскільки за період з жовтня 2015 року по лютий 2016 року в органах ДФС діяло Положення № 973, згідно з вимогами пункту 5 якого зумовлювався порядок преміювання працівників органів ДФС за участь в АТО та суми такої разової додаткової премії виплачувались позивачу у вказаний період та з них було утримано єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, тому такі суми повинні бути включені у розрахунок пенсії позивача.
IV ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
14. Касаційну скаргу ГУ ПФУ мотивувало, зокрема тим, що на підставі поданої довідки від 21.06.2016 № 3247/09-9905-02-13-02 позивачу було проведено перерахунок грошового забезпечення, з якого нараховується пенсія, а саме зараховано до його складу надбавку за високі досягнення у праці в розмірі 50% та щомісячні премії за період з жовтня 2015 по лютий 2016. Разові додаткові премії за вказаний період позивачу не враховано, оскільки ці виплати не є щомісячними та виплачені за рахунок інших джерел ніж фонд преміювання.
15. У відзиві на касаційну скаргу позивач зазначив, що суд апеляційної інстанції у своєму рішенні мотивував підстави включення до складу розрахунку його пенсії разових додаткових премій, дослідивши їх походження та факт сплати з них єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, тому дії відповідача є неправомірними.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
16. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів виходить із такого.
17. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
18. Частиною першою статті 9 Закону № 2011-XII встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
19. Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.