ПОСТАНОВА
Іменем України
26 грудня 2019 року
Київ
справа №819/3280/15
адміністративне провадження №К/9901/20680/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Загороднюка А.Г., Калашнікової О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 січня 2017 року (головуючий суддя - Чепенюк О.В.)
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 2 березня 2017 року (головуючий суддя - Багрій В.М., судді: Рибачук А.І., Старунський Д.М.)
у справі №819/3280/15
за позовом ОСОБА_1
до Державної інспекції сільського господарства в Тернопільській області
про визнання дій протиправними, скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
I. РУХ СПРАВИ
1. У жовтні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив:
- визнати протиправними дії першого заступника начальника Державної інспекції сільського господарства в Тернопільській області Навроцького Р.Я. щодо звільнення його з посади головного спеціаліста відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства Державної інспекції сільського господарства в Тернопільській області та надання незаконних відпусток без збереження заробітної плати, ненаданні належних відпусток за відпрацьований час;
- скасувати наказ Державної інспекції сільського господарства в Тернопільській області № 79-К від 24 вересня 2015 року "Про звільнення ОСОБА_1 ";
- поновити його на роботі (посаді) головного спеціаліста відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства Державної інспекції сільського господарства в Тернопільській області;
- стягнути з Державної інспекції сільського господарства в Тернопільській області заробітну плату за час вимушеного прогулу у зв`язку з незаконним звільненням з 24 вересня 2015 року по 20 січня 2016 року в сумі 6724 грн;
- скасувати накази відповідача №3460-в від 28 вересня 2014 року, №3462-в від 29 вересня 2014 року, №467-в від 28 жовтня 2014 року, №475-в від 28 грудня 2014 року, №26-в від 21 січня 2015 року, №21-в від 19 березня 2015 року, №71-в від 5 травня 2015 року, №78-в від 15 травня 2015 року, №165-в від 29 липня 2015 року в частині надання відпусток без збереження заробітної плати ОСОБА_1 ;
- стягнути з Державної інспекції сільського господарства в Тернопільській області заробітну плату за час вимушеного прогулу у зв`язку з незаконним наданням відпусток без збереження заробітної плати протягом 2014-2015 років за 121 день в сумі 9992 грн;
- стягнути з Державної інспекції сільського господарства в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 відшкодування за моральну шкоду в сумі 15000 грн;
- зобов`язати Державну інспекцію сільського господарства в Тернопільській області надати йому невикористані відпустки за час роботи в Державній інспекції сільського господарства в Тернопільській області;
- зобов`язати Державну інспекцію сільського господарства в Тернопільській області обчислити та сплатити єдиний соціальний внесок з заробітної плати за період вимушеного прогулу та подати скориговані дані до індивідуальних відомостей про застраховану особу помісячно.
2. Справа розглядалась судами неодноразово.
3. Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 січня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2016 року, у задоволені позову відмовлено.
4. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 листопада 2016 року постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 січня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2016 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
5. Останньою постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 січня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 2 березня 2017 року, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Державної інспекції сільського господарства в Тернопільській області в частині ненадання щорічної відпустки повної тривалості головному спеціалісту відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства Державної інспекції сільського господарства в Тернопільській області Калініченку Миколі Федоровичу згідно з його заявою від 13 липня 2015 року. В задоволені іншої частини позовних вимог відмовлено.
6. Не погоджуючись з останніми рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нову, якою поновити його на роботі в Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру в Тернопільській області, де збереглась посада аналогічна тій, яку він обіймав до звільнення.
7. II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 10 вересня 2012 року ОСОБА_1 призначено на посаду головного спеціаліста відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства Державної інспекції сільського господарства в Тернопільській області, 12 листопада 2012 року присвоєно тринадцятий ранг державного службовця шостої категорії посад, що підтверджується копією його трудової книжки.
9. Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №442 від 10 вересня 2014 року "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) ліквідовано Державну інспекцію сільського господарства, поклавши функції із здійснення реєстрації та обліку машин на Міністерство внутрішніх справ, функції із здійснення державного нагляду (контролю) в частині експлуатації та технічного стану машин - на Державну службу з безпеки на транспорті, функції із здійснення сертифікації насіння і садивного матеріалу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва - на Державну службу з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, функції із здійснення державного нагляду (контролю) в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, родючості ґрунтів - на Державну екологічну інспекцію.
10. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України №447 від 30 червня 2015 року "Про ліквідацію територіальних органів Державної інспекції сільського господарства" ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної інспекції сільського господарства, в тому числі й Державну інспекцію сільського господарства в Тернопільській області.
11. 10 липня 2015 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про перебування юридичної особи Державної інспекції сільського господарства в Тернопільській області в стані припинення за рішенням засновників, що підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 29 листопада 2016 року.
12. В цей же день, 10 липня 2015 року, ОСОБА_1 у зв`язку з ліквідацією Державної інспекції сільського господарства України та Державної інспекції сільського господарства в Тернопільській області на підставі постанови Кабінету Міністрів України №442 від 10 вересня 2014 року "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2015 року №389-р "Про утворення комісії з ліквідації Державної інспекції сільського господарства", постанови Кабінету Міністрів України №447 від 30 червня 2015 року "Про ліквідацію територіальних органів Державної інспекції сільського господарства", наказу Державної інспекції сільського господарства в Тернопільській області №25 від 09 липня 2015 року "Про затвердження складу комісії та Плану заходів з ліквідації Державної інспекції сільського господарства в Тернопільській області" відповідно до статті 49-2 КЗпП України попереджено про майбутнє звільнення із займаної посади по закінченню двох місяців з цього дня на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України, про що свідчить особистий підпис позивача на такому попередженні.
13. 24 вересня 2015 року наказом Державної інспекції сільського господарства в Тернопільській області №79-К ОСОБА_1 звільнено з посади головного спеціаліста відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства Державної інспекції сільського господарства в Тернопільській області у зв`язку з ліквідацією, на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України. Зобов`язано відділ фінансів, бухгалтерського обліку та економічних розрахунків Державної інспекції сільського господарства в Тернопільській області виплатити ОСОБА_1 вихідну допомогу у розмірі середньомісячного заробітку та грошову компенсацію за 40 календарних днів щорічної основної відпустки, за період роботи з 6 вересня 2013 року по 24 вересня 2015 року включно та за додаткову оплачувану відпустку, що відповідає стажу його державної служби понад одинадцять років за 7 календарних днів за 2013 рік, понад дванадцять років за 9 календарних днів за 2014 рік, понад тринадцять років за 11 календарних днів за 2015 рік.
14. Підставою для прийняття вказаного наказу зазначено постанову Кабінету Міністрів України №447 від 30 червня 2015 року "Про ліквідацію територіальних органів Державної інспекції сільського господарства", наказ Державної інспекції сільського господарства в Тернопільській області №25 від 9 липня 2015 року "Про затвердження складу комісії та плану заходів з ліквідації Державної інспекції сільського господарства в Тернопільській області", попередження про ліквідацію.
15. З наказом ОСОБА_1 ознайомлений в день звільнення - 24 вересня 2015 року, що підтверджується його підписом.
16. Відповідно до відомості нарахування коштів №24 (заробітна плата та аванси) на карткові рахунки співробітників, зокрема, ОСОБА_1 до сплати належало 4431,87 грн. Проведення повного розрахунку з позивачем виконано Державною інспекцією сільського господарства в Тернопільській області у повному обсязі, згідно з платіжним дорученням №1229 від 23 вересня 2015 року про перерахування коштів на карткові рахунки працівників на суму 40 981,96 грн, яке подано до обслуговуючого банку АТ "Райффайзен Банк Аваль" 24 вересня 2015 року та проведено банком 25 вересня 2015 року.
17. Як встановлено судами, ОСОБА_1 відмовився від отримання трудової книжки та здачі обхідного листка при звільненні, про що завідувачем сектору кадрового забезпечення Державної інспекції сільського господарства в Тернопільській області Ціцюрою О.В. складено акт №1 від 24 вересня 2015 року. Вказаний акт та трудову книжку направлено позивачу цінним листом, який він отримав 30 вересня 2015 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення .
18. За період роботи в Державній інспекції сільського господарства в Тернопільській області ОСОБА_1 надавалась щорічна основна відпустка, а саме: наказ №801-В від 2 грудня 2013 року - з 9 грудня 2013 року тривалістю 20 календарних днів; наказ №50-В від 31 березня 2015 року - з 1 квітня 2015 року тривалістю 10 календарних днів; наказ №161-В від 13 липня 2015 року - з 27 липня 2015 року тривалістю 10 календарних днів .
19. Крім того, відповідно до довідки завідувача сектору кадрового забезпечення Державної інспекції сільського господарства в Тернопільській області Ціцюри О.В. з метою реалізації положень Закону України "Про внесення змін до Державного бюджету України на 2014 рік", здійснення заходів викладених у листі Міністерства фінансів України від 31 липня 2014 року №31-08000-05-519755, на виконання доручення голови Державної інспекції сільського господарства в Тернопільській області від 1 серпня 2014 року, та з метою забезпечення раціонального використання бюджетних коштів в 2015 році згідно з пунктом 9 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року №76-VIII, всі працівники Державної інспекції сільського господарства в Тернопільській області почергово з 4 серпня 2014 року перебували у відпустках без збереження заробітної плати відповідно до розроблених графіків та наказів про надання відпусток працівникам.
20. Зокрема, ОСОБА_1 надано відпустку без збереження заробітної плати: наказ №460-В від 8 вересня 2014 року - з 11 вересня 2014 року по 30 вересня 2014 року; наказ №462-В від 29 вересня 2014 року - з 6 жовтня 2014 року по 20 жовтня 2014 року; наказ №467-В від 28 жовтня 2014 року - з 17 листопада 2014 року по 28 листопада 2014 року; наказ №475-В від 8 грудня 2014 року - з 22 грудня 2014 року по 31 грудня 2014 року; наказ №06-В від 21 січня 2015 року - з 22 січня 2015 року по 4 лютого 2015 року; наказ №21-В від 16 березня 2015 року - з 23 березня 2015 року по 31 березня 2015 року; наказ №71-В від 5 травня 2015 року - з 6 травня 2015 року по 15 травня 2015 року; наказ №78-В від 15 травня 2015 року - з 18 травня 2015 року по 22 травня 2015 року; наказ №165-В від 29 липня 2015 року - з 6 серпня 2015 року по 31 серпня 2015 року, а всього 121 день.
IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
21. Суд першої інстанції задовольняючи позов частково з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що дії Державної інспекції сільського господарства в Тернопільській області є протиправними лише в частині ненадання позивачу основної щорічної відпустки повної тривалості згідно з його заявою від 13 липня 2015 року. Що ж стосується інших дій та рішень відповідача, то вони відповідають вимогам законодавства, що регулює спірні правовідносини.
22. Зазначив, що на час звільнення ОСОБА_1 з посади, фактично функції з реалізації державної політики у тій сфері, в якій він працював та до якої відносилась його посада, не були передані до відповідного центрального органу виконавчої влади - до Державної екологічної інспекції України. Тому відповідач станом на час звільнення фактично був позбавлений можливості запропонувати ОСОБА_1 іншу роботу та посаду відповідно до його кваліфікації.
23. Лише з 5 серпня 2016 року на законодавчому рівні функції з реалізації державної політики у тій сфері, в якій працював позивач та до якої відносилась його посада, були передані до відповідних центральних органів виконавчої влади - Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру .
24. У зв`язку з чим, суди дійшли висновку, що відповідач правомірно та обґрунтовано звільнив ОСОБА_1 з займаної посади на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України згідно з оскаржуваним наказом в зв`язку з ліквідацією органу, в якому він проходив державну службу.
25. Що ж стосується вимог в частині визнання протиправними дій першого заступника начальника Державної інспекції сільського господарства в Тернопільській області Навроцького Р.Я. щодо звільнення ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства Державної інспекції сільського господарства в Тернопільській області, скасування наказу Державної інспекції сільського господарства в Тернопільській області №79-К від 24.09.2015 "Про звільнення ОСОБА_1 ", поновлення позивача на посаді та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу суди дійшли висновку про їх необґрунтованість.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
26. В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач зазначає, що судами попередніх інстанцій не застосовано норму статті 49-2 КЗпП України в частині того, що одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. Вказує на те, що його, попереджаючи про звільнення роботодавець одночасно не запропонував йому іншу роботу.
27. Скаржник зазначає, що суди надаючи оцінку правомірності його звільненню не застосували вимоги пункту 19 постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" №9 від 6 листопада 1992 року, яким встановлено, що суди розглядаючи трудові спори, пов`язані із звільненням за пунктом 1 статті 40 КЗпП, зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце в організації виробництва та праці, зокрема ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнений працівник переважним правом на залишення на роботі та чи був попереджений він за два місяці про наступне вивільнення.
28. Вважає, що на час його звільнення з посади функції з реалізації державної політики у сфері, в якій він працював, не передані до центрального органу виконавчої влади. А відтак у відповідача і у суду відсутні підстави з`ясовувати чи були в цих органах вакантні посади.
29. Зазначає, що відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України №447 від 30 червня 2015 року територіальні органи, які ліквідуються згідно з пунктом 1 цієї постанови, продовжують виконання своїх функцій і повноважень до їх передачі відповідним органом виконавчої влади.
30. На час звільнення, як зазначено в касаційній скарзі, відповідно до вказаної постанови не відбулася ліквідація Державної інспекції сільського господарства в Тернопільській області. Також не відбулось скорочення чисельності або штату.
31. Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру створено більше 10 посад аналогічних тій на якій працював скаржник.
32. Вказує, що при припиненні трудового договору з підстави, зазначеної пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП працівникові виплачується вихідна допомога відповідно до статті 43 Закону України "Про державну службу в розмірі двомісячної середньої зарплати, скаржнику ж виплачено в розмірі одномісячної заробітної плати.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
33. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити наступне.