1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



26 грудня 2019 року

Київ

справа №428/2353/17

адміністративне провадження №К/9901/17657/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Білак М.В.,

суддів: Загороднюка А.Г., Калашнікової О.В.,



розглянувши в попередньому судовому засіданні справу

за касаційною скаргою виконувача обов`язків Северодонецького міського голови Зарецького Сергія Вікторовича

на постанову Северодонецького міського суду Луганської області від 3 квітня 2017 року (головуючий суддя - Журавель Т.С.)

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 8 червня 2017 року (головуючий суддя - Чебанов О.О., судді: Сіваченко І.В., Шишов О.О.)

у справі №428/2353/17

за позовом ОСОБА_1

до виконувача обов`язків Сєвєродонецького міського голови Зарецького Сергія Вікторовича,

третя особа: Сєвєродонецька міська рада,

про визнання неправомірним та скасування розпорядження про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

I. РУХ СПРАВИ

1. У березні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просила: визнати протиправним та скасувати розпорядження виконувача обов`язків Сєвєродонецького міського голови Зарецького С.В. від 2 березня 2017 року №109 про звільнення її з посади начальника організаційного відділу Сєвєродонецької міської ради та поновити на посаді. Стягнути з Сєвєродонецької міської ради на її користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

2. Постановою Северодонецького міського суду Луганської області від 3 квітня 2017 року, залишеною ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 8 червня 2017 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано розпорядження виконувача обов`язків міського голови Зарецького С.В. №109 від 2 березня 2017 року "Про звільнення ОСОБА_1 ". Поновлено ОСОБА_1 з 2 березня 2017 року на посаді начальника організаційного відділу Сєвєродонецької міської ради. Стягнуто з Сєвєродонецької міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу 9586 грн 08 коп. Постанову в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу в межах одного місяця допущено до негайного виконання.

3. Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нову про часткове задоволення позовних вимог, а саме: скасувати розпорядження виконувача обов`язків Сєвєродонецького міського голови Зарецького С.В. від 2 березня 2017 року №109 "Про звільнення ОСОБА_1 " в частині формулювання причин звільнення; формулювання причини звільнення ОСОБА_1 з посади начальника організаційного відділу Сєвєродонецької міської ради, у зв`язку з виявленням невідповідності займаній посаді, пункт 2 частини першої статті 40 КЗпП України, змінити на звільнення за порушення Присяги посадової особи місцевого самоврядування на підставі пункту 1 частини першої статті 20 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування"; в іншій частині позовних вимог відмовити.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

4. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до копії трудової книжки НОМЕР_1 ОСОБА_1 2 лютого 2004 року на підставі розпорядження від 30 січня 2004 року №17-К призначена на посаду головного спеціаліста організаційного відділу міської ради та прийняла Присягу посадової особи місцевого самоврядування. 1 грудня 2010 року на підставі розпорядження міського голови від 30 листопада 2010 року №198-К переведена на посаду начальника організаційного відділу міської ради.

5. За результатами щорічної (за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року) оцінки виконання ОСОБА_1 своїх обов`язків та завдань зроблено висновок, що вцілому діяльність начальника організаційного відділу міської ради ОСОБА_1 повністю відповідає займаній посаді, остання відмінно справляється з покладеними на неї обов`язками та заслуговує високої оцінки. Вказане підтверджується копією щорічної оцінки, наявної в матеріалах справи.

6. Відповідно до копії листа від 2 березня 2017 року за підписом голови фракції "Солідарність" Сєвєродонецької міської ради Сєвєродонецького міського голову Казакова В.В. повідомлено, що ОСОБА_1 за період перебування на посаді начальника організаційного відділу Сєвєродонецької міської ради допустила порушення діючого законодавства України, які є несумісними із зайняттям вказаної посади. У зв`язку з чим, зазначено пропозицію про її звільнення із виявленням невідповідності займаній посаді.

7. Вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 6 червня 2016 року ОСОБА_1 визнано винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України та звільнено у зв`язку з закінченням строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності на підставі статті 49 Кримінального кодексу України. Вказаний вирок набрав законної сили 7липня 2016 року.

8. Відповідно до копії розпорядження виконувача обов`язків міського голови Зарецького С.В. від 2 березня 2017 року №109, розглянувши інформацію депутатів Сєвєродонецької міської ради від 2 березня 2017 року, зобов`язано звільнити 2 березня 2017 року ОСОБА_1 з посади начальника організаційного відділу Сєвєродонецької міської ради згідно з пунктом 2 частини першої статті 40 КЗпП України у зв`язку з виявленням невідповідності займаній посаді.

9. Згідно з даними копії листка непрацездатності, виданого КУ "Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня", ОСОБА_1 перебувала на лікарняному з 2 березня 2017 року по 10 березня 2017 року включно.

10. Відповідно до довідки б/н від 6 березня 2017 року, виданої за підписом заступника голови профспілкової організації виконавчих органів влади Міндріної Т.О., ОСОБА_1 є членом профспілкової організації виконавчих органів Сєвєродонецької міської ради з 2 лютого 2004 року по теперішній час.

IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

11. Суд першої інстанції задовольняючи позов, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що частиною другою статті 148 КЗпП України встановлюється граничний строк для застосування дисциплінарного стягнення - не пізніше шести місяців з дня вчинення проступку, де дата його виявлення правового значення не має.

12. З урахуванням вказаного, встановивши, що дисциплінарне стягнення до позивачки було застосовано відповідачем за спливом встановленого частиною другою статті 148 КЗпП України строку, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що ця обставина є підставою для визнання протиправним та скасування спірного розпорядження від 2 березня 2017 року №109.

13. Крім того, звільнення позивачки фактично відбулося в період її тимчасової непрацездатності, що є грубим порушенням частини третьої статті 40 КЗпП України та свідчить про незаконність такого звільнення.

14. У зв`язку з чим, позивачку слід поновити на посаді начальника організаційного відділу Сєвєродонецької міської ради з 2 березня 2017 року.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

15. В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач зазначає, що звільнення за порушення присяги не є окремим видом дисциплінарної відповідальності посадової особи місцевого самоврядування, а є спеціальною підставою для припинення служби у формі звільнення.

16. За своєю правовою суттю це не є звільнення у розумінні статті 147 КЗпП України, а самостійна підстава припинення публічної служби, передбачена пунктом 1 частиною першою статті 20 Закону України "Про службу в органам місцевого самоврядування". Зокрема в зазначеному законі не вказано, що при звільненні за порушенні присяги застосовуються норми КЗпП України.

17. Вказані обставини свідчать про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, і є підставою для скасування їх рішень.

18. Крім того, висновок судів про незаконність розпорядження з тих підстав, що позивача звільнено з посади в період тимчасової непрацездатності також не відповідає вимогам діючого законодавства України, оскільки за змістом частини третьої статті 40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.

19. Настання обставин, за яких відбулося звільнення позивачки не залежали від волі відповідача, а тому розпорядження про звільнення позивача на підставі порушення присяги не можна ототожнювати із рішенням про звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

20. Скаржник вважає, що частиною третьою статті 7 цього Закону встановлено, що на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахування особливостей, передбачених цим Законом.

21. В обґрунтування частини позовних вимог про порушення норм процесуального права вказує на те, що апеляційний суд в порушення вимог статті 53 КАС України на заявлене представником відповідача Зарецького С.В. у судовому засіданні 3 квітня 2017 року клопотання про залучення в якості третьої особи Северодонецького міського голови Казакова В.В., під час апеляційного розгляду, не дослідивши обставини справи, безпідставно відмовив, мотивуючи це тим, що це рішення не може вплинути на права, свободи і інтереси або обов`язки Северодонецького міського голови Казакова В.В.

22. Постанова суду першої інстанції суперечить його ухвалі від 21 березня 2017 року, оскільки відповідно до змісту постанови Северодонецька міська рада є третьою особою, а не співвідповідачем.

23. Суд апеляційної інстанції не дослідив вказані обставини та зазначив у своїй ухвалі Северодонецьку міську раду третьою особою, що суперечить матеріалам справи.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

24. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити наступне.

25. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

26. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

27. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

28. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.


................
Перейти до повного тексту