ПОСТАНОВА
Іменем України
27 грудня 2019 року
Київ
справа №826/22554/15
адміністративне провадження №К/9901/10600/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Жука А. В.,
суддів: Мартинюк Н. М., Мельник-Томенко Ж. М.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу № 826/22554/15
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві
про визнання протиправним та скасування рішення
за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - Гузь Оксани Олегівни на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 лютого 2016 року (суддя Нагорянський С.І.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2016 року (головуючий - Мацедонська В.Е., судді: Лічевецький І.О., Кучма А.Ю.)
ВСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. У вересні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві про скасування набуття громадянства України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- визнати протиправним та скасувати складений Головним управлінням Державної міграційної служби України в м. Києві висновок службового розслідування (перевірки), яким було визнано недійсними та такими, що підлягають знищенню паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 та паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2, які були видані на ім`я ОСОБА_1 .
2. В обґрунтування позову вказує, що при поданні позивачем документів до відповідних органів, при їх перевірці - до оформлення набуття громадянства України, ГУ ДМС м. Київ не було встановлено будь яких фактів, які б свідчили про порушення нею процедури отримання документів та їх достовірності, внаслідок чого позивачу було видано Довідку про реєстрацію її громадянином України і, в подальшому, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, а також той факт, що інформація про прийняте рішення, стосовно скасування рішення про надання їй громадянства України із зазначенням причин, у встановлений законом двотижневий строк не надходила, а про можливість отримання їх не повідомлялося.
Позивач зазначає, що фактично Державна Міграційна служба України скасувала набуття нею громадянства України та визнала недійсними паспорти всупереч чинному законодавству України, а тому такі рішення є протиправним і підлягає скасуванню.
ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
3. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 лютого 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2016 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
4. Відмовляючи в задоволення позовних вимог суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачем в ході перевірки встановлено підстави для скасування рішення про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням позивача, оскільки позивач набула громадянство України за територіальним походженням на підставі ст. 8 Закону України "Про громадянство України" шляхом обману, унаслідок подання свідомо неправдивих відомостей, про що зазначено в акті від 24 червня 2014 року, що став в подальшому підставою для прийняття рішення від 31 липня 2014 року про скасування рішення ГУ ДМС України в м. Києві від 18 березня 2014 року про набуття громадянства України за територіальним походженням.
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем при поданні документів у березні 2014 року безпідставно долучено до матеріалів переклад українською мовою документів, що посвідчують особу та громадянство, здійснений бюро перекладів "Приватне підприємство "Філадельфія - Амро" м. Харкова, оскільки, на першій сторінці документа англійською мовою зазначено "паспорт", "Сирійська Арабська Республіка", а в перекладі - "проїзний документ для палестинських біженців". При цьому встановлено, що наявні в матеріалах особової справи копії документів, що посвідчують особу позивача, є паспортним документом громадянина Сирійської Арабської Республіки, а не проїзним документом палестинського біженця, а сам переклад було здійснено невірно.
6. Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що документальним підтвердженням факту постійного проживання позивача на території України до 24 серпня 1991 року були копії архівних карток прописки (Ф-16) заявника на території України у Залізничному районі м. Сімферополя, які були наданій позивачем особисто відповідачу та не відповідали вимогам чинного на той час законодавства, оскільки за законодавством колишнього СРСР іноземці та особи без громадянства могли отримати прописку лише після отримання дозволу на постійне проживання, штампи прописки вносились до посвідки на постійне проживання іноземців та осіб без громадянства. Імміграційним законодавством СРСР статус біженців не надавався. Іноземці, які перебували в країнах колишнього СРСР з метою навчання чи роботи реєструвались за національними паспортами на період навчання чи роботи.
7. Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до висновку про те, що відповідач при прийнятті рішення від 31 липня 2014 року про скасування рішення ГУ ДМС України в м. Києві від 18 березня 2014 року про набуття громадянства України за територіальним походженням позивачем та складанні висновку від 05 серпня 2014 року про визнання недійсним паспорта громадянина України для виїзду за кордон позивача діяв на підставі та в межах повноважень, визначених законодавством України.
ІІІ. Фактичні обставини справи
8. Позивач згідно з рішенням ГУ ДМС України в м. Києві від 18 березня 2014 року набула громадянство України на підставі ч. 1 ст. 8 Закону України "Про громадянство України".
9. 19 березня 2014 року Подільським РВ ГУ ДМС України в м. Києві видано позивачу паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 .
10. 24 березня 2014 року позивачу видано паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 .
11. Відповідно до наказу ДМС України від 19 червня 2014 року №139 "Про проведення перевірки реалізації працівниками ГУ ДМС України у м. Києві положень законодавства про громадянство під час прийняття рішень про реєстрацію іноземців та осіб без громадянства громадянами України" відповідно до ст. 8 Закону України "Про громадянство України" у період з 19 червня 2014 року по 24 червня 2014 року комісією ДМС України здійснено перевірку реалізації працівниками ГУ ДМС України в м. Києві положень законодавства про громадянство під час прийняття рішень про реєстрацію іноземців та осіб без громадянства громадянами України відповідно до ст. 8 Закону України "Про громадянство України".
Перевірку здійснено за фактами набуття громадянства України за територіальним походженням громадянами Сирійської Арабської Республіки та особами без громадянства, зокрема, позивачем та встановлено факт незаконного оформлення набуття останньою громадянства України.
12. 24 червня 2014 року за матеріалами перевірки ГУ ДМС України в м. Києві складено акт, згідно якого позивач набула громадянство України за територіальним походженням відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про громадянство України" у зв`язку з постійним проживанням на території України до 24 серпня 1991 року.
13. Відповідно до подання №6/07-2014 від 31 липня 2014 року про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України прийнято рішення від 31 липня 2014 року про скасування рішення ГУ ДМС України в м. Києві від 18 березня 2014 року про набуття громадянства України за територіальним походженням позивача у зв`язку з тим, що громадянство України було набуто внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей.
14. 5 серпня 2014 року завідувачем сектору централізованого оформлення документів № 11 Подільського РВ ГУ ДМС України в м. Києві викладено висновок про визнання недійсним паспорта громадянина України для виїзду за кордон, яким визнано недійсним та таким, що підлягає знищенню, як оформлений з порушенням вимог чинного законодавства відповідно до п. 24 Правил оформлення і видачі паспортів громадянина України для виїзду за кордон, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 231 від 31 березня 1995 року, паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2, виданий 24 березня 2014 року (орган 8031) Подільським РВ ГУ ДМС України в м. Києві на ім`я позивача.
15. Листом від 23 вересня 2015 року №6-5617/3-15 Державною міграційною службою України повідомлено представника позивача, що 31 липня 2014 року рішенням ГУ ДМС України в м. Києві в рамках ст. 21 Закону України "Про громадянство України" скасовано рішення від 18 березня 2014 року про набуття позивачем громадянства України за територіальним походженням відповідно до ч.1 ст. 8 Закону України "Про громадянство України" у зв`язку з тим, що громадянство набуто шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей.
16. Відповідачем паспорт громадянина України серії НОМЕР_1, виданий 19 березня 2014 року Подільським РВ ГУ ДМС України в м. Києві на ім`я ОСОБА_1, а також паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 визнані недійсними.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та заперечень на неї
17. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій представник позивача подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суддів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
18. В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що відповідачем не направлено жодних запитів до АР Крим з метою підтвердження або спростування прописки позивача за вказаною адресою у Залізничному районі м. Сімферополя, не надано відповідних копій документів, які містили б такі відомості та запити щодо причин використання та видачі позивачці карти прописки саме Ф-16.
Крім іншого, посилається на відсутність доказів невірності перекладу документів позивача на українську мову.
19. У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанції без змін.
IV. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
20. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 червня 2016 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/22554/15 за касаційною скаргою ОСОБА_1 - Гузь Оксани Олегівни на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 лютого 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2016 року.
Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали касаційної скарги К/9901/16919/16 за правилами пункту 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" цього кодексу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.01.2018 року для розгляду справи № 826/22554/15 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Білоус О.В, суддів: Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.06.2019 року для розгляду справи № 826/22554/15 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Жук А.В., суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
Ухвалою Верховного Суду від 26 грудня 2019 року справу № 826/22554/15 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Жука А. В., суддів: Мартинюк Н. М., Мельник-Томенко Ж. М. та призначено до письмового розгляду.
V. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
21. Кодекс адміністративного судочинства України
21.1 Статтею 327 обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
21.2. За правилами частини третьої статті 3 провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
21.3. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
21.4. Приписами частини першої статті 341 визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
22.1. Частиною другою статті 19 обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
23. Закон України від 18 січня 2001 року №2235-III "Про громадянство України".
23.1. Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб, визначаються Законом України від 18 січня 2001 року №2235-III "Про громадянство України".
23.2. Згідно з статтею 3 Закону № 2235-ІІІ Громадянами України є:
1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України;
2) особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України" (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав;
3) особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис "громадянин України", та діти таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну і на момент прибуття в Україну не досягли повноліття, якщо зазначені особи подали заяви про оформлення належності до громадянства України;
4) особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України.
Особи, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, є громадянами України з 24 серпня 1991 року, зазначені у пункті 2, - з 13 листопада 1991 року, а у пункті 3, - з моменту внесення відмітки про громадянство України.
Документами, що підтверджують громадянство України, є: паспорт громадянина України; паспорт громадянина України для виїзду за кордон; тимчасове посвідчення громадянина України; дипломатичний паспорт; службовий паспорт; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу; посвідчення особи на повернення в Україну.
23.3. Згідно зі статтею 6 Закону № 2235-ІІІ громадянство України набувається: за народженням; за територіальним походженням; внаслідок прийняття до громадянства; внаслідок поновлення у громадянстві; внаслідок усиновлення; внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров`я, в дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім`ю або передачі на виховання в сім`ю патронатного вихователя; внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки; у зв`язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини; внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства; за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України.
23.4. Статтею 8 Закону № 2235-ІІІ передбачено, що особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов`язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов`язання припинити громадянство всіх цих держав. Іноземці, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, замість зобов`язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства.
Датою набуття громадянства України у випадках, передбачених цією статтею, є дата реєстрації набуття особою громадянства України.
23.5. Відповідно до положень ст. 21 Закону № 2235-ІІІ рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується, якщо особа набула громадянство України відповідно до статей 8 та 10 цього Закону шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.
24.1. Правовий режим тимчасово окупованої території визначений Законом України №1207-VII від 15.04.2014 "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".