ПОСТАНОВА
Іменем України
27 грудня 2019 року
м. Київ
справа №805/3760/18-а
провадження №К/9901/16777/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів Берназюка Я.О., Желєзного І.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою Головного управління ДФС України в Донецькій області
на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21.08.2018 (головуючий суддя Галатіна О.О.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 (колегія суддів у складі головуючого судді Сіваченка І.В, суддів: Шишова О.О., Блохіна А.А.)
у справі №805/3760/18-а
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДФС України в Донецькій області
про зобов`язання вчинити дії щодо здійснення доплати до одноразової грошової допомоги.
I. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області про зобов`язання вчинити дії щодо здійснення доплати до одноразової грошової допомоги в розмірі 209730,56 грн.
2. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 21.08.2018, зміненим постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, позов задоволено частково:
зобов`язано Головне управління ДФС у Донецькій області скласти висновок та подати його до Державної фіскальної служби України щодо необхідності виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, згідно з частиною 6 статті 23 Закону України від 20.12.1990 №565-ХІІ "Про міліцію" в редакції від 28.06.2015, тобто, з урахуванням отриманої суми одноразової грошової допомоги у розмірі 68569,44 грн. доплатити 209730,56 грн.
3. У поданій касаційній скарзі Головне управління ДФС України в Донецькій області із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
4. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 проходив службу в податковій міліції. 30.09.2015 наказом №150-о позивача звільнено з посади підполковника міліції у відставку згідно Положення про проходження служби рядовим і навчальницьким складом внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29.07.1991 №114 на підставі пп. "б" п. 65 (через хворобу).
5. Свідоцтвом про хворобу №885 від 11.09.2015 встановлено, що на підставі медичного огляду зроблено висновок про те, що захворювання позивача пов`язане з проходження служби в органах внутрішніх справ та він не придатний до військової служби зі зняттям з військового обліку та підлягає звільненню від виконання службових обов`язків за станом здоров`я.
6. Згідно реєстрів МСЕК від 24.09.2015 № 410, № 412 позивачу встановлено другу групу інвалідності та визначено втрату працездатності 70% у зв`язку із хворобою, яка пов`язана із проходженням служби в органах внутрішніх справ, згідно Постанови КМУ № 707 від 12.05.2007.
7. Після встановлення інвалідності ОСОБА_1 звернувся до відповідача за виплатою грошової допомоги.
8. 29.03.2016 ОСОБА_1 подана скарга до Державної фіскальної служби України щодо невиплати грошової допомоги.
9. 20.04.2016 Державна фіскальна служба України листом №4079/10/99-99-04-04-02-14 повідомила позивача, що сума одноразової грошової допомоги складає 65869,44 грн.
10. Згідно із виписки по картковому рахунку на рахунок позивача 23.12.2016 надійшла сума у розмірі 65869,44 грн.
11. 24 березня 2018 року позивачем була подана заява до ГУ ДФС у Донецькій області з проханням перерахувати та доплатити суму одноразової грошової допомоги, згідно Закону України від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ "Про міліцію" (далі - Закон №565-ХІІ) в редакції від 28.06.2015, яка діяла на час звільнення.
12. Листом ГУ ДФС у Донецькій області від 11.04.2018 № 15754/10/05-99-04-02-24 повідомлено ОСОБА_1 про те, що відсутні законні підставі для перерахунку встановленої суми одноразової грошової допомоги.
13. Вважаючи зазначені дії відповідача неправомірними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки право на отримання грошової допомоги позивач отримав після набрання чинності Законом № 208-VIII, розмір такої допомоги (якщо для цього будуть підстави і виконані усі необхідні умови) йому повинен розраховуватися у відповідності зі статтею 23 Закону № 565-XII (в редакції, чинній з 12 березня 2015 року) як нормативно-правового акта, який має вищу юридичну силу.
15. Суд апеляційної інстанції додатково зазначив, що орган державної податкової служби, у якому проходив службу працівник податкової міліції, подає ДПА висновок щодо можливості проведення грошової допомоги разом з документами, а ДПА приймає рішення про призначення виплати і надсилає його разом із документами органу державної податкової служби, у якому проходив службу працівник податкової міліції, для проведення виплати.
16. При цьому суд першої інстанції безпідставно своїм рішенням зобов`язав Головне управління ДФС України в Донецькій області здійснити нарахування ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги та зобов`язав вчинити дії, які не покладені на відповідача нормами законодавства.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
17. Відповідач у своїй касаційній скарзі звертає увагу, що позивач вже отримав грошову допомогу у розмірах, визначених Порядком виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 №707 (який був чинним на момент виникнення права на грошову допомогу, далі - Порядок №707), а тому права на будь-які доплати він не має.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
18. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.
19. Ключовим предметом спору є питання чи має позивач право на отримання грошової допомоги у розмірах, визначених Закону №565-ХІІ, чи відповідач правильно виплатив позивачу грошову допомогу у розмірах, визначних порядком №707.