ПОСТАНОВА
Іменем України
27 грудня 2019 року
м. Київ
справа №500/2565/18
провадження №К/9901/21572/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.
суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області
на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.06.2019 (колегія суддів у складі головуючого судді Судової-Хомюк Н.М., суддів Пліша М.А., Шинкар Т.І.)
у справі № 500/2565/18
за позовом ОСОБА_1
до Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання протиправним та скасування протоколу.
I. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача - Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, в якому просив визнати протиправним та скасувати протокол №31 комісії Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області від 05 квітня 2017 року про відсутність права на призначення пенсії як державному службовцю; зарахувати час з 13 листопада 1973 року по 27 листопада 1975 року (2 роки 14 днів) військової служби у Збройних Силах до стажу державної служби; призначити пенсію як державному службовцю з дня звернення - з 01 березня 2017 року.
2. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 25.02.2019 у задоволенні позову відмовлено.
3. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.06.2019 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено:
визнано протиправною відмову викладену у протоколі №31 комісії Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області від 05 квітня 2017 року про відсутність права на призначення пенсії як державному службовцю;
зобов`язано Тернопільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби час військової служби у Збройних Силах;
зобов`язано Тернопільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області призначити пенсію ОСОБА_1 як державному службовцю - з 01 березня 2017 року.
4. У поданій касаційній скарзі Тернопільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі трудової книжки серії НОМЕР_1, ОСОБА_1, у період з 11 липня 1995 року по 31 березня 2015 року працював на різних посадах у Тернопільському обласному територіальному відділенні антимонопольного комітету України.
6. При цьому, з 02 лютого 2014 року позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
7. Наказом від 20 березня 2015 року №17-К/тр - позивача звільнено із займаної посади головного експерта другого відділу досліджень та розслідувань за власним бажанням у зв`язку з досягненням пенсійного віку.
8. Враховуючи загальний стаж на посадах державної служби на час виходу на пенсію, що становить 19 років 8 місяців 21 день, та те що у період з 13 листопада 1973 року по 27 листопада 1975 року (2 роки 14 днів) ОСОБА_1 проходив військову службу, керуючись вимогами Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ та Постанови КМУ від 05 листопада 1999 року №2044 "Про внесення змін до порядку обчислення стажу державної служби" позивач 01 березня 2017 року звернувся до відповідача із письмовою заявою про перехід із пенсії за віком на загальних підставах на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".
9. Протокольним рішенням від 19 травня 2017 року №31 Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області у призначенні пенсії ОСОБА_1 відмовлено. Підставою для відмови слугувало те, що у нього недостатньо стажу державної служби для призначення відповідного виду пенсії. Відповідачем не прийнято до підрахунку час військової служби у Збройних Силах, керуючись Законом України "Про державну службу" №889-VІІІ, зазначивши, що такий стаж дає право на встановлення державному службовцю надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки і не застосовується при обчисленні стажу, який дає право на пенсію згідно статті 37 Законом України "Про державну службу" №3723-ХІІ.
10. Підтверджено стаж роботи на посадах робота на яких дає право на призначення пенсії відповідно до пунктів 10 і 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від "Про державну службу" №889-VІІІ, обчислений на підставі записів трудової книжки становить 19 років 8 місяців 21 день.
11. Вважаючи зазначені дії відповідача незаконними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ.
12. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що період військової служби позивача з 13.11.1973 по 27.11.1975 дає право на встановлення державному службовцю надбавки за вислугу років, надання додатково оплачуваної відпустки, але не зараховується при обчисленні стажу, який дає право на пенсію відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ.
13. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, виходив з того, що позивач станом на 01 травня 2016 року досяг необхідного віку, має необхідний страховий стаж роботи, та має не менш як 20 років стажу державної служби, таким чином набув права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ на підставі п.10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" №889-VIII, а тому має право на призначення пенсії.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
14. Відповідач у своїй касаційній скарзі наголошує, що позивач не має права на включення до стажу держслужби військової служби позивача з 13.11.1973 по 27.11.1975, оскільки таке право не визначено жодним нормативно-правовим актом.
15. Позивач у відзиві на касаційну скаргу вважає її необґрунтованою, тому просить рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.