ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2019 року
м. Київ
Справа № 911/187/18
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Київської області від 04.06.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.09.2018, у даній справі, задоволено позов Гостомельської селищної ради Київської області: зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Гломаст" передати до комунальної власності територіальної громади селища Гостомель в особі Гостомельської селищної ради гуртожиток разом з об`єктами інженерної інфраструктури.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.01.2019 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гломаст" залишено без задоволення, вказані рішення та постанову залишено без змін.
Після цього, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Бучанське" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій стверджувало, що рішенням Господарського суду Київської області від 04.06.2018 у даній справі вирішено питання про його права, інтереси і обов`язки, тому просило рішення скасувати та прийняте нове - про відмову в позові.
Апеляційний суд, прийнявши вказану скаргу до провадження та встановивши, що ні мотивувальна, ні резолютивна частина оскаржуваного рішення не містить вирішення питання про права і обов`язки Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Бучанське", при цьому скаржником не доведено перебування у його власності об`єктів інфраструктури - вбиральні, вигрібної ями, сараю, хвіртки та огорожі, - дійшов висновку про необхідність закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України.
Не погоджуючись з ухвалою апеляційного суду, Сільськогосподарське Товариство з обмеженою відповідальністю "Бучанське" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу скасувати та передати справу на розгляд до апеляційного суду.
За доводами скаржника, закриваючи провадження за його апеляційною скаргою, суд порушив норми процесуального права та дійшов помилкового висновку про те, що рішенням Господарського суду Київської області від 04.06.2018 у даній справі не вирішено питання про права і обов`язки Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Бучанське".
Переглянувши в касаційному порядку ухвалу апеляційного суду, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.
Як правильно враховано апеляційним судом під час розгляду апеляційної скарги особи, яка не брала участь у даній справі, однією з основних конституційних засад судочинства, закріплених у ст. 129 Конституції України, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно зі ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Частиною 1 ст. 254 ГПК України передбачено право учасників справи, а також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Вирішуючи питання про наявність або відсутність у скаржника права на оскарження рішення суду у даній справі, апеляційним судом враховано правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду №911/2635/17 від 11.07.2018, та правильно зауважено, що на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним; тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з`ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника і які конкретно. Встановивши такі обставини, суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та, як наслідок, скасування судового рішення на підставі п. 4 ч. 3 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, оскільки таке порушення норм процесуального права є в будь - якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, у зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.
Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з`ясувати, чи стосується оскаржуване судове рішення безпосередньо прав та обов`язків скаржника, та лише після встановлення таких обставин, вирішити питання про залучення такої особи у якості третьої особи та про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про її права і обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.
Прийнявши до уваги вказану правову позицію та перевіряючи доводи скаржника про наявність в нього права на оскарження рішення місцевого суду, суд апеляційної інстанції встановив, що предметом позову у даній справі є вимога позивача про зобов`язання передати до комунальної власності територіальної громади селища Гостомель гуртожитку за адресою: Київська область, селище Гостомель, вул. Свято-Покровська (раніше вул. Леніна), 137 разом з об`єктами інженерної інфраструктури, що обслуговують цей гуртожиток.
Позов обґрунтований нормами Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків", за якими гуртожитки підлягають передачі у власність територіальних громад.
За викладеними в апеляційній скарзі доводами, об`єкти інженерної інфраструктури, що обслуговують гуртожиток по вул. Свято-Покровська, 137 в селищі Гостомель, а саме, надвірна вбиральня, вигрібна яма, сарай, хвіртка, огорожа є окремими об`єктами і належать скаржнику.
Суд апеляційної інстанції вказані доводи спростував, посилаючись при цьому на Інструкцію про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 127 від 24.05.2001, відповідно до п. 4 ч. І розділу II якої господарські (допоміжні) будівлі (сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, сміттєзбірники тощо) та споруди (колодязі, вигрібні ями, огорожі, ворота, хвіртки, замощення тощо) підлягають технічній інвентаризації в складі основної будівлі.
Відповідно до технічного паспорту на гуртожиток № 137 по вул. Свято - Покровська в селищі Гостомель від 26.02.2016, розробленого КП КОР "Північне бюро технічної інвентаризації", вбиральня, вигрібна яма, сарай, хвіртка, огорожа входять до складу основної будівлі, а саме гуртожитку.