Постанова
Іменем України
12 листопада 2019 року
м. Київ
Справа № 9901/21/19
Провадження № 11-810 заі 19
Велика Палата Верховного Суду у складі
головуючого судді Князєва В. С.
судді-доповідача Прокопенка О. Б.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А. Власова Ю. Л., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
за участю секретаря судового засідання Ключник А. Ю.,
позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Пантюхової Л. Р.,
розглянула у судовому засіданні в режимі відеоконференції справу за позовом ОСОБА_1 (далі - позивача) до Президента України (далі - відповідач) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди
за касаційною скаргою позивача на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 9 липня 2019 року, ухвалене колегією суддів у складі Білоуса О. В., Бевзенка В. М., Смоковича М. І., Стрелець Т. Г., Шарапи В. М.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
(1) Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог
1. 8 січня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив :
1.1. Визнати протиправною бездіяльність Президента України - Голови Ради національної безпеки і оборони України (далі - РНБО) Порошенка П. О. щодо залишення без задоволення спрямованої на адресу Президента України заяви позивача від 14 листопада 2018 року про здійснення демократичного контролю за діяльністю сектора безпеки і оборони України в сфері національної безпеки і оборони України (далі - заява).
1.2. Зобов`язати Президента України - Голову РНБО Порошенка П. О. здійснити демократичний цивільний контроль за діяльністю Національної поліції України щодо суворого дотримання її органами в Запорізькій області законів під час проведення ними досудового розслідування у кримінальних провадженнях № 12012080140000274, № 12013080140004456, № 12015030140004534, № 42017081280000031, № 42018081280000138 (далі - кримінальні провадження) і невиконання ними судових рішень, ухвалених слідчими суддями у кримінальних провадженнях, та забезпечити передбачене статтею 55 Конституції України конституційне право позивача як людини і громадянина України на судовий захист.
1.3. Стягнути з Президента України Порошенка П. О . на користь позивача 5 000 000 грн як відшкодування моральної шкоди, заподіяної бездіяльністю відповідача.
2. 26 січня 2019 року позивач подав заяву, в якій виклав вимогу щодо зобов`язання відповідача вчинити певні дії у наступній редакції :
2.1. Зобов`язати Президента України - Голову РНБО Порошенка П. О. здійснити демократичний цивільний контроль за діяльністю Національної поліції України, а саме :
2.1.1. Об`єктивно, всебічно і вчасно перевірити викладені в заяві факти відкритого порушення органами Національної поліції України в Запорізькій області законів під час проведення ними досудового розслідування у кримінальних провадженнях і невиконання ними судових рішень, ухвалених слідчими суддями у кримінальних провадженнях.
2.1.2. Поновити передбачене статтею 21 Кримінального процесуального кодексу України та статтею 55 Конституції України право доступу до правосуддя й обов`язковість судових рішень у кримінальних провадженнях.
2.1.3. Особисто письмово повідомити позивача про результати перевірки його заяви та про суть прийнятого рішення.
3. Позивач з урахуванням прийнятої до розгляду судом першої інстанції заяви від 26 січня 2019 року мотивував позов так :
3.1. 14 листопада 2018 року позивач подав заяву, в якій стверджував про необхідність здійснення відповідачем у порядку Закону України № 393/96-ВР від 2 жовтня 1996 року "Про звернення громадян" (далі - Закон № 393/96-ВР) демократичного цивільного контролю за діяльністю Національної поліції України, передбаченого статтею 5 Закону України № 2469-VIII від 2 червня 2018 року "Про національну безпеку України" (далі - Закон № 2469-VIII) у зв`язку з порушенням Головним управлінням Національної поліції України в Запорізькій області законів під час проведення досудового розслідування кримінальних проваджень і невиконанням судових рішень, ухвалених слідчими суддями у відповідних кримінальних провадженнях.
3.2. Письмове повідомлення про результати перевірки відповідачем заяви позивача останньому не надходило. Відповідач протиправно не здійснив демократичний цивільний контроль за діяльністю Національної поліції України, не вжив заходи щодо забезпечення поновлення порушених прав позивача, не поновив конституційне право на судовий захист. З дати подання позивачем заяви жодна з процесуальних дій у кримінальних провадженнях з метою виконання судових рішень, ухвалених слідчими суддями, органами Національної поліції в Запорізькій області не проведена, жодне судове рішення не виконане.
3.3. Позивач зазнав душевних і психічних страждань через протиправну поведінку відповідача та "керованих ним, пронизаних бюрократизмом і корупцією посадових осіб структурних підрозділів апарату Ради національної безпеки і оборони України". Розмір відшкодування за ці страждання позивач оцінив у 5 000 000 грн.
4. 24 травня 2019 року позивач подав "заяву про процесуальне правонаступництво та уточнення позовних вимог", в якій просив вимоги його позовної заяви читати у такій редакції:
4.1. Визнати протиправною бездіяльність Президента України - Голови РНБО Порошенка П. О. щодо залишення без задоволення спрямованої на адресу Президента України заяви.
4.2. Зобов`язати Президента України - Голову РНБО Зеленського В. О. здійснити демократичний цивільний контроль за діяльністю Національної поліції України, а саме:
4.2.1. Об`єктивно, всебічно і вчасно перевірити викладені в заяві факти відкритого порушення органами Національної поліції України в Запорізькій області законів під час проведення ними досудового розслідування у кримінальних провадженнях і невиконання ними судових рішень, ухвалених слідчими суддями у кримінальних провадженнях.
4.2.2. Поновити передбачене статтею 21 Кримінального процесуального кодексу України та статтею 55 Конституції України право доступу до правосуддя й обов`язковість судових рішень у кримінальних провадженнях.
4.2.3. Особисто письмово повідомити позивача про результати перевірки його заяви та про суть прийнятого рішення.
4.3. Стягнути з Держави України (з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України) на користь позивача кошти у сумі 5 000 000 грн як відшкодування моральної шкоди, заподіяної бездіяльністю Президента України - Голови РНБО Порошенка П. О.
5. 9 липня 2019 року суд першої інстанції кваліфікував "заяву про процесуальне правонаступництво та уточнення позовних вимог" як клопотання про заміну відповідача Президента України - Голови РНБО Порошенка П. О. на Президента України - Голову РНБО Зеленського В. О. та відмовив у задоволенні цього клопотання.
(2) Короткий зміст рішення суду першої інстанції
6. 9 липня 2019 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалив рішення, яким відмовив у задоволенні позову.
7. Суд першої інстанції мотивував рішення так:
7.1. Вимоги позивача безпідставні та необґрунтовані.
7.2. Позивач вимагає вчинення дій, які не належать до предмету здійснення демократичного цивільного контролю, врегульованого Законом № 2469-VIII.
7.3. Вимога про забезпечення позивачеві передбаченого статтею 55 Конституції України права на судовий захист є безпідставною. Позивач не надав жодних доказів і не довів на судовому засіданні заподіяння йому шкоди відповідачем.
(3) Короткий зміст та обґрунтування вимог апеляційної скарги
8. 2 серпня 2019 року позивач подав на Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу. Просить рішення суду першої інстанції скасувати й ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Скаржиться на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
9. Позивач мотивує апеляційну скаргу так :
9.1. За його заявою відповідач відповідно до статей 3, 55, 102, 104, 106, 107 Конституції України, преамбули і статей 1, 4, 5 Закону № 2469-VIII, статті 19 Закону № 393/96-ВР був зобов`язаний здійснити демократичний цивільний контроль за дотриманням органами Національної поліції України вимог Конституції і Законів України під час проведення досудового розслідування у кримінальних провадженнях, поновити передбачені статтями 55, 129-1 Конституції України та статтею 21 Кримінального процесуального кодексу України право доступу потерпілого у цих провадженнях до правосуддя й обов`язковість судового рішення, а також письмово повідомити позивача про результати перевірки його заяви та про суть прийнятого рішення.
9.2. Вимоги позивача ґрунтуються на приписах закону, а обставини щодо наявності протиправної бездіяльності відповідача підтверджені доказами.
9.3. Відповідач порушив приписи статей 7 і 15 Закону № 393/96-ВР щодо заборони направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються, та про обов`язковість особистого розгляду звернень (пропозицій, клопотань, заяв, скарг) осіб з інвалідністю внаслідок війни першими керівниками державних органів.
(4) Позиція відповідача щодо апеляційної скарги
10. 2 жовтня 2019 року представник відповідача подав відзив на апеляційну скаргу. Просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
11. Відзив мотивує так :
11.1. Суд першої інстанцій дійшов правильного висновку про те, що позивач вимагає вчинення дій, які не належать до предмета здійснення демократичного цивільного контролю, врегульованого Законом № 2469-VIII.
11.2. Здійснення судового захисту, передбаченого статтею 55 Конституції України, покладається на суди, а тому вимогу до Президента України щодо забезпечення позивачу права на судовий захист суд обґрунтовано не задовольнив.
(5) Рух апеляційної скарги
12. 12 серпня 2019 року Велика Палата Верховного Суду постановила ухвалу про відкриття апеляційного провадження, задовольнила клопотання позивача про проведення судового засідання у справі за його позовом у режимі відеоконференції та призначила її розгляд на 12 листопада 2019 року о 10 годині.
13. У судовому засіданні позивач і представник відповідача підтримали відповідно апеляційну скаргу та відзив на неї, надали пояснення, аналогічні наведеним у цих документах.
ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Установлені обставини справи, оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та доводів учасників справи
14. Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України)).
15. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
16. На підставі матеріалів справи та пояснень сторін суд встановив такі обставини :
16.1. 14 листопада 2018 року позивач подав заяву (а. с. 4), яка за змістом є скаргою. У заяві просив відповідача здійснити демократичний цивільний контроль за дотриманням органами Національної поліції України вимог Конституції і Законів України під час проведення досудового розслідування у кримінальних провадженнях і щодо виконання судових рішень, ухвалених слідчими суддями у справах № 320/4121/15-к, № 320/1846/15-к та № 320/9874/14-к. Позивач звертав увагу, що він є інвалідом війни, на підтвердження чого до заяви долучив копію посвідчення серії НОМЕР_1 .
16.2. Апарат РНБО листом від 20 листопада 2018 року № 643/22-01 за підписом керівника служби забезпечення доступу до публічної інформації ОСОБА_2 надіслав заяву "для розгляду" до Адміністрації Президента України (а. с. 7).
16.3. Адміністрація Президента України листом від 26 листопада 2018 року № 22/059861-08 за підписом завідувача відділу ОСОБА_3 направила заяву "за належністю на розгляд" Міністерства внутрішніх справ України (а. с. 8).
16.4. Міністерство внутрішніх справ України листом від 28 листопада 2018 року № В-10953 направило заяву до Національної поліції України "для розгляду та інформування" позивача (а. с. 9).
17. Суд першої інстанції вважав всі вимоги позивача необґрунтованими та безпідставними і вказав, що той вимагає вчинення дій, які не належать до предмета здійснення демократичного цивільного контролю, врегульованого Законом № 2469-VIII.
18. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України).
19. Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк (стаття 40 Конституції України).