1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Ухвала суду





У Х В А Л А

19 грудня 2019 року

м. Київ

Справа № 307/2093/17

Провадження № 14-637цс19

Велика Палата Верховного Суду у складі

судді-доповідача Гудими Д. А.,

суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.

ознайомилася з матеріалами справи за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6 (далі - позивачі) до ОСОБА_7 , Нижньоапшанської сільської ради Тячівського району Закарпатської області (далі - Нижньоапшанська міська рада), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_8 (далі - третя особа), про визнання недійсним та скасування рішення

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 24 січня 2019 року і

в с т а н о в и л а:

у серпні 2017 року позивачі звернулись до суду з позовом, у якому просили визнати незаконним та скасувати рішення ХХІ сесії VI скликання Нижньоапшанської сільської ради від 12 грудня 2013 року № 4 про надання ОСОБА_7 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0, 25 га, розташованої у АДРЕСА_1 , для будівництва і обслуговування житлового будинку (далі - рішення сільської ради).

Мотивували позов такими обставинами:

- 18 грудня 2015 року Тячівськийрайонний суд ухвалив рішення у справі № 307/2130/15-ц, у якому визнав право власності по житловий будинок з надвірними спорудами, розташований на АДРЕСА_1,за ОСОБА_2, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , по 1/7 частині закожним;

- право власності позивачів на зазначений житловий будинок зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується інформаційною довідкою № 53141023 від 12 лютого 2016 року;

- присадибна земельна ділянкаплощею 0,15 га з кадастровим номером2124482401:01:001:0030, розташована на АДРЕСА_1, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (далі - земельна ділянка) належала ОСОБА_5 (батьку позивачів, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 222690 від 25 травня 2010 року;

- ОСОБА_5 продав ОСОБА_9 у та ОСОБА_27 і земельну ділянку на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки від 11серпня 2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу Крец М. Ю., зареєстрованого в реєстрі за 4970;

- відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 3лютого 2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу Крец М.Ю., зареєстрованого в реєстрі за № 917, ОСОБА_1 став власником земельної ділянки;

- у липні 2017 року ОСОБА_1 . стало відомо про те, що Нижньоапшансько ю сільською радою у рішенні було надано дозвіл ОСОБА_7. на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- позивачі не подавали заяви про добровільну відмову від права власності чи права користування земельною ділянкою до Нижньоапшанської сільської ради. На час розгляду заяви ОСОБА_7. Нижньоапшанська сільська рада не володіла жодними графічними матеріалами, які підтверджують розмір імісце розташування земельної ділянки, або документами, що підтверджують погодження власника земельної ділянки;

- позивачі вважають, що рішення сільської ради прийнято всупереч вимогам земельного законодавства, тому підлягає скасуванню.

10 жовтня 2017 року Тячівський районний суд Закарпатської області ухвалив рішення, яким позов задовольнив, визнав незаконним та скасуваврішення сільської ради.

Рішення суд першої інстанції мотивував тим, що власниками земельної ділянки починаючи з 25 травня 2010 року (до прийняття рішення сільської ради) були ОСОБА_5, потім ОСОБА_9 і ОСОБА_27, а на сьогодні час - позивачі не подавали заяв про добровільну відмову від права власності на земельну ділянку чи права на її користування доНижньоапшанської сільської ради. Тому суд вважав, що позивачі довели факт порушення з боку відповідачів прав користування та розпоряджання своїм майном.

24 січня 2019 року Закарпатський апеляційний суд постановив ухвалу, якою рішення суду першої інстанції скасував, а провадження у справі закрив.

Постанову апеляційний суд мотивував так :

- рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою є одним з етапів процесу отримання права власності (користування) на земельну ділянку. Проте отримання такого дозволу не гарантує особі набуття такого права, оскільки сам по собі дозвіл не є правовстановлюючим актом;

- правовідносини, пов`язані з прийняттям та реалізацією рішення сільської ради не підпадають під визначення приватноправових, оскільки не породжують особистих майнових прав та зобов`язань осіб. При прийнятті зазначеного рішення орган державної влади виконує дозвільну функцію, що притаманна органу державної влади у публічно-правових відносинах;

- тому спір як щодо рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, так і оскарження дій суб`єкта владних повноважень щодо надання чи відмови у наданні такого дозволу є публічно-правовим. Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 17 жовтня 2018 року в справі № 380/624/16-ц, від 21 березня 2018 року в справі № 536/233/16-ц, від 3 жовтня 2018 року в справі № 820/4149/17.

У лютому 2019 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову апеляційного суду та направити справу до суду апеляційної інстанції для розгляду. Скаржиться на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Касаційну скаргу мотивує так:

- позивачі звернулись до суду у порядку цивільного судочинства з позовом, поданим на захист права власності на земельну ділянку;

- рішення суб`єкта владних повноважень оспорюється з мотивів його законності, а вимога про визнання рішення незаконним розглядається в порядку цивільного судочинства, оскільки за результатами реалізації такого рішення ОСОБА_7 було порушено права позивачів на землю.

- спір у цій справі має приватноправовий характер, оскільки пов`язаний із порушенням приватного права позивачів рішенням сільської ради.


................
Перейти до повного тексту