У Х В А Л А
19 грудня 2019 року
м. Київ
Справа № 725/1324/19
Провадження № 14-650цс19
Велика Палата Верховного Суду у складі
судді-доповідача Гудими Д. А.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
ознайомилася з матеріалами справи за скаргою ОСОБА_1 (далі - скаржниця) на постанову старшого державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби м. Чернівці Головного територіального управління юстиції в Чернівецькій області Кирстюка Дмитра Івановича (далі - державний виконавець)
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Першотравневого районного суду м. Чернівців від 3 квітня 2019 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 4 червня 2019 року і
в с т а н о в и л а:
у березні 2019 року скаржниця звернулася до суду зі скаргою, в якій просила визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця від 21 лютого 2019 року у виконавчому провадженні № 49618470 про накладення арешту (далі - постанова) на все нерухоме майно, яке належить ОСОБА_2 (далі - боржник).
Скаргу мотивувала такими обставинами :
- відповідно до договору від 17 січня 2018 року про відступлення права вимоги за іпотечним договором скаржниця є іпотекодержателем належного боржнику майна, а саме житлового будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 ;
- постановою накладений арешт на все належне боржнику нерухоме майно, що порушує права скаржниці як іпотекодержателя зазначених вище будинку та земельної ділянки;
- державний виконавець при винесенні вказаної постанови не дотримав вимог статті 51 Закону України "Про виконавче провадження" та не отримав письмової згоди скаржниці на звернення стягнення на предмет іпотеки в межах виконавчого провадження, що фактично унеможливило задоволення її вимог як іпотекодержателя.
3 квітня 2019 року Першотравневий районний суд м. Чернівців постановив ухвалу, якою закрив провадження у справі.
Суд першої інстанції мотивував ухвалу так :
- правом звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця наділені сторони виконавчого провадження;
- скаржниця не є стороною виконавчого провадження, її скарга не стосується спору про право цивільне, що пов`язане з належністю майна, на яке накладений арешт, а тому вимога про визнання неправомірною та скасування постанови має розглядатися за правилами адміністративного судочинства;
- окрім того, з аналогічних підстав, які наведені у цій скарзі, скаржниця зверталась до Чернівецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом та просила скасувати постанову від 4 червня 2018 року у виконавчому провадженні № 56522107 про накладення арешту на майно боржника.
4 червня 2019 року Чернівецький апеляційний суд прийняв постанову, якою ухвалу суду першої інстанції залишив без змін.
Апеляційний суд мотивував постанову так:
- ухвала суду першої інстанції законна та обґрунтована;
- до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення;
- скаржниця не є стороною виконавчого провадження, а тому цей спір належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
У липні 2019 року скаржниця подала касаційну скаргу. Просить ухвалу Першотравневого районного суду м. Чернівців від 3 квітня 2019 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 4 червня 2019 рокускасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Скаржиться на порушення судами норм процесуального права.
Мотивує касаційну скаргу так:
- суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, в порушення приписів процесуального права закрив провадження у справі;
- ця скарга на рішення виконавця щодо виконання судового рішення повинна розглядатися за правилами цивільного судочинства Першотравневим районним судом м. Чернівців як судом, який видав виконавчий документ - виконавчий лист, при виконанні якого і винесена постанова державного виконавця про накладення арешту на все нерухоме майно боржника.
1 серпня 2019 року Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду ухвалою відкрив касаційне провадження.
17 вересня 2019 року Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою призначив справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
2 жовтня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Відповідно до частини шостої статті 403 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) в редакції, чинній на час вирішення питання про передачу справи, справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду мотивував свою ухвалу тим, що касаційна скарга містить доводи щодо порушення судами правил предметної юрисдикції, а тому справу слід передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
19 жовтня 2019 року набрав чинності Закон України від 2 жовтня 2019 року № 142-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підстав передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду та щодо строків повернення справи" (далі - Закон № 142-IX), яким частина шоста статті 404 ЦПК України викладена в новій редакції, згідно з якою якщо Велика Палата Верховного Суду дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, а також якщо дійде висновку про недоцільність розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, зокрема через відсутність виключної правової проблеми, наявність висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати Верховного Суду, або якщо Великою Палатою Верховного Суду вже висловлена правова позиція щодо юрисдикції спору у подібних правовідносинах, справа повертається (передається) відповідній колегії (палаті, об`єднаній палаті) для розгляду, про що постановляється ухвала. Справа, повернута на розгляд колегії (палати, об`єднаної палати), не може бути передана повторно на розгляд Великої Палати.