У Х В А Л А
19 грудня 2019 року
м. Київ
Справа № 147/483/19
Провадження № 14-678 цс 19
Велика Палата Верховного Суду у складі
судді-доповідача Гудими Д. А.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
ознайомилася з матеріалами справи за позовом ОСОБА_1 (далі - позивачка) до Тростянчикської сільської ради (далі - відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою позивачки на ухвалу Тростянецького районного суду Вінницької області від 8 травня 2019 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 25 червня 2019 року і
в с т а н о в и л а :
у травні 2019 року позивачка звернулася з позовом, у якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у розгляді на сесії Тростянчикської сільської ради Тростянецького району Вінницької області її звернення про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1885 га та для ведення особистого селянського господарства площею 0,1504 га на АДРЕСА_1 на території Тростянчикської сільської ради Тростянецького району Вінницької області, виготовленої Державним підприємством "Вінницькій науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (м. Вінниця, 2017 рік) (далі - технічна документація);
- зобов`язати відповідача розглянути на сесії Тростянчикської сільської ради Тростянецького району Вінницької області питання щодо затвердження технічної документації.
Мотивувала позов такими обставинами:
- 23 грудня 2005 року відповідач прийняв рішення, згідно з яким передано у власність позивачки земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,25 га та для ведення особистого селянського господарства площею 0,15 га, які знаходяться на АДРЕСА_1 ;
- 11 вересня 2012 року відповідач прийняв рішення про внесення змін до рішення від 23 грудня 2005 року в частині розміру наданих у власність земельних ділянок (для будівництва та обслуговування житлового будинку надано земельну ділянку площею 0,20 га та для ведення особистого селянського господарства площею 0,15 га), які знаходяться по АДРЕСА_1 ;
- 8 квітня 2019 року вона звернулася до відповідача із заявою про затвердження технічної документації;
- 24 квітня 2019 року відповідач у листі за вих. № 157 повідомив позивачку про те, що технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) затверджується на сесії сільської ради після погодження меж земельних ділянок сусідніми землекористувачами. Проте позивачка не погодила меж земельних ділянок із сусідами ( ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ) на підставі акта приймання-передачі межових знаків на зберігання сусідніми власниками земельних ділянок;
- вважає бездіяльність відповідача протиправною, оскільки питання мало бути обов`язково розглянуто на сесії сільської ради, де необхідно було взяти до уваги, що громадяни ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є власниками суміжних земельних ділянок, межі яких нею вже давно було погоджено. Тому відмова цих осіб від підпису акта погодження меж фактично є межовим спором;
- обґрунтовуючи позов, посилається на постанови Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 346/4408/15-ц та від 28 березня 2018 року у справі № 681/1039/15-ц.
8 травня 2019 року Тростянецький районний суд Вінницької області постановив ухвалу, якою відмовив у відкритті провадження у справі.
Суд вважав, що позивачка, звертаючись до суду з позовом, не порушує питання щодо визнання за собою права власності на земельну ділянку, а заявляє вимоги про визнання протиправним бездіяльності суб`єкта владних повноважень, яка перешкоджає їй в оформленні документів.Приватний інтерес позивачки на час звернення до суду з цим цивільним позовом відсутній. Тому спір у цій справі не має ознак приватноправового та підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
25 червня 2019 року Вінницький апеляційний суд прийняв постанову, в якій залишив без змін рішення суду першої інстанції.
Мотивував постанову тим, що позов пред`явлений з підстав порушення відповідачем наданих контрольних функцій у сфері управління діяльністю. У позовній заяві позивачка не просила визнати за нею право власності на земельні ділянки, а заявила вимоги про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень, яка перешкоджає їй у реалізації законодавчо закріпленого права на безоплатне отримання земельної ділянки у власність. Приватний інтерес у позивачки на час звернення до суду з цим позовом відсутній, проте може виникнути після реалізації нею права на безоплатне отримання земельної ділянки (затвердження проектної документації та прийняття органом місцевого самоврядування відповідного рішення про передачу земельної ділянки у власність).
У липні 2019 року позивачка звернулася з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Тростянецького районного суду Вінницької області від 8 травня 2019 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 25 червня 2019 року, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Мотивує касаційну скаргу тим, що спір між сторонами стосується можливості набуття нею земельної ділянки в порядку приватизації, має приватноправовий характер. Тому ця справа згідно з практикою Верховного Суду (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 350/67/15-ц, постанову Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2018 року у справі № 346/4408/15-ц)має розглядатися у порядку цивільного судочинства.
26 липня 2019 року Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду ухвалою відкрив провадження за касаційною скаргою позивачки.
19 вересня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, якою призначив справу до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи.
2 жовтня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки позивачка оскаржуєухвалу Тростянецького районного суду Вінницької області від 8 травня 2019 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 25 червня 2019 року через порушення правил предметної та суб`єктної юрисдикції.
Відповідно до частини шостої статті 403 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України; зі змінами відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підстав передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду та щодо строків повернення справи" від 2 жовтня 2019 року № 142-IX, який набрав чинності 19 жовтня 2019 року, далі - Закон № 142-IX)справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції, крім випадків, якщо: 1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції; 2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної чи суб`єктної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах; 3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної чи суб`єктної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.