У Х В А Л А
19 грудня 2019 року
м. Київ
Справа № 520/110/17
Провадження № 14-636цс19
Велика Палата Верховного Суду у складі
судді-доповідача Гудими Д. А.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
ознайомилася з матеріалами справи за позовом Одеської міської ради до ОСОБА_1 (далі - відповідачка), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, - ОСОБА_2, Приватного підприємства торгового будинку "Начало", про приведення самочинно реконструйованого нежитлового приміщення у відповідність до технічного паспорта
за касаційною скаргою Одеської міської ради на ухвалу Одеського апеляційного суду від 6 червня 2019 року та
в с т а н о в и л а:
5 січня 2017 року Одеська міська рада звернулася до суду з позовною заявою, в якій просила зобов`язати відповідачку власними силами і за свій рахунок привести самочинно реконструйоване нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 (далі - нежитлове приміщення), у відповідність до технічного паспорта, виготовленого Комунальним підприємством (далі - КП) "БТІ та РОН" станом на 26 березня 2008 року.
Мотивувала позовну заяву такими обставинами :
- 5 липня 2016 року представники Київської районної адміністрації Одеської міської ради провели обстеження нежитлового приміщення та встановили факт його реконструкції з порушенням встановленого законом порядку, про що склали відповідний акт;
- 26 липня 2016 року голова Київської районної адміністрації Одеської міської ради видав розпорядження № 478 "Про приведення до попереднього стану самочинно реконструйованого нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ;
- за результатами перевірки встановлено, що відповідачка, яка є власником нежитлового приміщення на підставі свідоцтва про право власності від 3 лютого 2015 року НОМЕР_1, без затвердженої у встановленому законом порядку проектної документації та без необхідного дозволу провела роботи з реконструкції вказаного приміщення шляхом встановлення перегородок на тильній стороні об`єкта, заклала віконний проріз і двері та з`єднала тильну сторону нежитлового приміщення з шістнадцятиповерховим житловим будинком;
- згідно з листом Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області від 13 червня 2016 року № 1015-01/12-10102 фактичний план нежитлового приміщення не відповідає технічному паспорту, який 31 січня 2008 року видало КП "Бюро технічної інвентаризації об`єктів нерухомості" (реєстровий номер 184-ст.9-кн.9неж), а також відсутня реєстрація дозвільних документів щодо виконання будівельних робіт (реконструкції) за адресою місцезнаходження нежитлового приміщення;
- відповідачка здійснила реконструкцію на земельній ділянці комунальної власності, чим порушила права територіальної громади м. Одеси. Одеська міська рада не надавала відповідачці земельну ділянку, на якій знаходиться нежитлове приміщення, у власність чи у користування;
- згідно з листом Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради від 21 липня 2016 року № 01-11/3219 відомості про надання містобудівних умов і обмежень за адресою: АДРЕСА_1, відсутні;
- оскільки відповідачка здійснила реконструкцію без затвердження в установленому законом порядку проектної та відповідної дозвільної документації на будівництво, таку реконструкцію слід вважати самочинним будівництвом.
19 грудня 2018 року Київський районний суд м. Одеси ухвалив рішення, яким відмовив у задоволенні позову в повному обсязі.
Мотивував рішення так :
- у розумінні частини першої статті 376 Цивільного кодексу України самочинним будівництвом є не тільки новостворений об`єкт, а й об`єкт нерухомості, який виник в результаті реконструкції, капітального ремонту, перебудови, надбудови уже існуючого об`єкта, здійснених без одержання дозволу місцевих органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, розробленої та затвердженої в установленому порядку проектної документації, дозволу на виконання будівельних робіт, наданого органами архітектурно-будівельного контролю, оскільки в результаті таких дій об`єкт втрачає тотожність з тим, на який власником отримано право власності (див. висновки Верховного Суду України у постанові від 4 грудня 2013 року у справі № 6-130цс13);
- відповідно до розділу 3 ДБН В.2.2-23:2009 нежитлове приміщення в цілому є вбудовано-прибудованим магазином (крамницею);
- згідно з висновком експерта № 18-1052 від 12 жовтня 2018 року на об`єкті були виконані роботи з перепланування зі зміною загальної, торговельної (основної) та допоміжної площі за рахунок демонтажу та влаштування перегородок без порушення капітальних несучих конструкцій, заміни існуючих заповнень віконних та дверних блоків, улаштування та закриття дверних прорізів у внутрішніх не капітальних стінах, змінено конфігурацію будівлі магазину без зміни зовнішніх геометричних розмірів його фундаментів у плані внаслідок зведення однієї стіни, без влаштування фундаменту та перекриття;
- будівельні роботи, виконані відповідачкою, не є реконструкцією, а тому не потребують одержання дозвільних документів та не є самочинним будівництвом.
6 червня 2019 року Одеський апеляційний суд постановив ухвалу, якою скасував рішення Київського районного суду м. Одеси від 19 грудня 2018 року та закрив провадження у справі, оскільки вважав, що спір має розглядатися за правилами адміністративного судочинства.
Мотивував ухвалу так :
- спірні правовідносини обумовлені реалізацією позивачем передбачених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" повноважень щодо здійснення державного контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності. Здійснення такого державного контролю означає обов`язковість прийнятих за його результатами рішень для підконтрольного суб`єкта, що свідчить про владно-управлінський характер, а відтак і публічно-правову природу таких правовідносин;
- звертаючись до суду з позовом про приведення об`єкта самочинного будівництва до попереднього стану, мотивуючи такий позов порушеннями архітектурних, містобудівних, пожежних, санітарних або інших подібних норм і правил, суб`єкт владних повноважень діє з метою захисту прав та інтересів громади або невизначеного кола осіб від можливих порушень їхніх прав та з метою запобігти можливим суспільно значимим несприятливим наслідкам порушення відповідних норм і правил, а не з метою захисту своїх приватних прав та інтересів;
- спір, який виник за участю суб`єкта владних повноважень з метою реалізації у спірних відносинах наданих йому законодавством владних управлінських функцій, є публічно-правовим. А тому справа має розглядатися за правилами адміністративного судочинства.
5 липня 2019 року Одеська міська рада звернулася з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Одеського апеляційного суду від 6 червня 2019 року, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Касаційну скаргу мотивує так :
- вона звернулася з позовом з метою захисту цивільного права територіальної громади м. Одеси на земельну ділянку, маючи намір відновити право власності на неї, а тому справу слід розглядати за правилами цивільного судочинства;
- спірні правовідносини є приватноправовими, оскільки спрямовані на захист речового права на земельну ділянку та не пов`язані із виконанням функції державного контролю у сфері містобудування;
- обґрунтовує висновками Великої Палати Верховного Суду, сформульованими у постановах від 21 лютого 2018 року у справі № 520/15749/14-ц, від 30 травня 2018 року у справі № 523/16876/14-а та від 1 березня 2018 року у справі № 461/12052/15-ц.