Постанова
26 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 1-330/11
провадження № 51-4387 ск19
Суддя Третьої судової палати Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду Святська О.В., розглянувши касаційні скарги ОСОБА_1 у тому числі й ту, що надійшла з Кропивницького апеляційного суду та які є ідентичними за змістом, на постанову Соснівського районного суду міста Черкаси від 06 грудня 2018 року та ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 18 листопада 2019 року,
встановив:
Постановою Соснівського районного суду міста Черкаси від 06 грудня 2018 року відмовлено в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_1 про відновлення строку на апеляційне оскарження вироку Соснівського районного суду міста Черкаси від 12 жовтня 2011 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на вирок Соснівського районного суду міста Черкаси у кримінальній справі № 1-330/11 визнано такою, що не підлягає розгляду.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 18 листопада 2019 року апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишено без задоволення, постанову Соснівського районного суду міста Черкаси від 06 грудня 2018 року - без зміни.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить перевірити в касаційному порядку оскаржені ним судові рішення.
Згідно з ч. 2 ст. 387 Кримінально-процесуального кодексу України в редакції 1960 року (далі - КПК 1960 року) зміст касаційної скарги має відповідати вимогам, зазначеним у ст. 350 КПК 1960 року, відповідно до яких у скарзі повинні міститися вказівки на те, в чому полягає незаконність оскаржуваного судового рішення та доводи на її обґрунтування з урахуванням підстав для скасування або зміни судових рішень, зазначених у ч. 1 ст. 398 КПК 1960 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 398 КПК 1960 року, підставами для скасування або зміни в касаційному порядку судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, крім постановлених апеляційним судом як судом першої інстанції, можуть бути істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону, невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.
Скаржником у касаційній скарзі не наведено достатніх підстав, які вказували б на порушення судами вищезазначених норм при постановленні оскаржуваних ОСОБА_1 судових рішень.
Крім того, при зазначенні підстав для скасування оскаржених судових рішень, скаржник посилається як на норми, передбачені КПК 1960 року, так і на норми Кримінального процесуального кодексу України 2012 року.