Постанова
Іменем України
26 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 364/515/19
провадження № 61-19224св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,
Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Безуглої Іванни Сергіївни на рішення Володарського районного суду Київської області від 18 липня 2019 року у складі судді - Моргун Г. Л. та постанову Київського апеляційного суду від 09 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Шебуєвої В. А., Оніщука М. І., Крижанівської Г. В.,
Короткий зміст позовних вимог:
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку.
Позовна заява мотивована тим, що 25 лютого 2013 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір дарування житлового будинку, відповідно до якого позивач отримав у власність житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 - житловий будинок).
Житловий будинок розташований на земельній ділянці площею 0,0945 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд кадастровий номер - 3221655100:01:029:0050 (далі - земельна ділянка). Сторони домовилися про передачу земельної ділянки у власність позивачу після виготовлення технічної документації.
Оскільки дарувальник відмовляється вчиняти будь-які дії для переоформлення та передачі у власність позивачу земельної ділянки на якій розташований житловий будинок, позивач просив визнати за ним право власності на земельну ділянку та стягнути судові витрати.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Рішенням Володарського районного суд Київської області від 18 липня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено, визнано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що набувши право власності на житловий будинок, який розташований на оскаржуваній земельній ділянці, ОСОБА_1 одночасно набув право і на земельну ділянку, на якій розташований будинок.
Позивач вичерпав всі можливі засоби вирішення питання оформлення права власності на земельну ділянку, на якій розташований належний йому житловий будинок в досудовому порядку, а ОСОБА_2 ухиляється від добровільного вирішення питання переоформлення права власності позивача не земельну ділянку, тому порушене право позивача підлягає захисту.
Постановою Київського апеляційного суду від 09 жовтня 2019 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - Безуглої І. С. залишено без задоволення, а рішення Володарського районного суду Київської області від 18 липня 2019 року залишено без змін.
Залишаючи апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - Безуглої І. С. без задоволення, апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційних скарг:
25 жовтня 2019 року представник ОСОБА_2 - Безугла І. С. через засоби поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Володарського районного суду Київської області від 18 липня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 жовтня 2019 року, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання права власності на земельну ділянку.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами порушено норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, зокрема судами не взято до уваги, що позивачем пропущено строк позовної давності.
Також відповідач зазначає, що він є власником земельної ділянки, та перш ніж звертатися з позовною заявою про визнання права власності на земельну ділянку позивач ОСОБА_1 повинен був звернутися до суду з позовом про припинення його права власності на земельну ділянку.
Доводи інших учасників справи:
15 листопада 2019 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 через засоби поштового зв`язку подала до Верховного Суду заперечення на касаційну скаргу, у яких просить касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Володарського районного суду Київської області від 18 липня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 жовтня 2019 року залишити без змін.
Рух касаційної скарги:
Ухвалою Верховного Суду від 31 жовтня 2019 року відкрито провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2, подану адвокатом Безуглою І. С. Витребувано матеріали цивільної справи з Володарського районного суду Київської області.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:
Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у запереченнях на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Короткий зміст фактичних обставин справи:
У справі, яка переглядається, судами встановлено, що 25 лютого 2013 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір дарування, за умовами якого ОСОБА_2 подарував ОСОБА_1 житловий будинок, що розташований на спірній земельній ділянці з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).