Постанова
Іменем України
26 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 481/1795/18
провадження № 61-19888св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,
Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Новобузька міська рада, Головне управління Держгеокадастру в Миколаївській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новобузького районного суду Миколаївської області від 01 липня 2019 року у складі судді Вжещ С. І. та постанову Миколаївського апеляційного суду від 30 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Лисенка П. П., Серебрякової Т. В., Галущенка О. І.,
Короткий зміст позовних вимог:
У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Новобузької міської ради, Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області про визнання права на земельну частку (пай).
Позовна заява мотивована тим, що в період з 01 квітня 1992 року по 20 травня 1996 рік він був членом колгоспу імені Чкалова, який у 1993 році був реорганізований в КПСП ім. Чкалова Новобузького району Миколаївської області.
В період з 18 травня 1994 року по 20 березня 1996 року він проходив строкову військову службу, та після повернення з неї, продовжив працювати в КПСП ім. Чкалова.
30 жовтня 1995 року КПСП ім. Чкалова отримало державний акт на право колективної власності на землю. Розмір земельної частки (паю) кожного із членів господарства становив 6,47 умовних кадастрових гектарів, проте, ОСОБА_1 до списку громадян членів даного КПСП, який додавався до вказаного державного акту, не внесли. У зв`язку з цим, сертифікат на право на земельну частку (пай) і документ, що посвідчує право власності на неї, не отримував.
У листопаді 2018 році позивачу стало відомо про наявність у нього права на земельну частку (пай), як члена КПСП ім. Чкалова.
Посилаючись на те, що на час отримання державного акту підприємством він був членом КПСП ім. Чкалова, просив визнати за ним право на земельну частку (пай) розміром 6,47 умовних кадастрових гектарів в колективній власності на землю КПСП ім. Чкалова.
Ухвалою Новобузького районного суду Миколаївської області від 17 січня 2019 року залучено у якості співвідповідача Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області.
Ухвалою Новобузького районного суду Миколаївської області від 26 березня 2019 року замінено неналежного відповідача Новобузьку райдержадміністрацію на належного - Новобузьку міську раду Миколаївської області.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Рішенням Новобузького районного суду Миколаївської області від 01 липня 2019 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено, у зв`язку зі спливом строку позовної давності.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 30 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Новобузького районного суду Миколаївської області залишено без змін.
Залишаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційних скарг:
01 листопада 2019 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Новобузького районного суду Миколаївської області від 01 липня 2019 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 30 вересня 2019 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Стягнути з відповідача судові витрати.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами порушено норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, зокрема судами не взято до уваги, що перебіг позовної давності за даним спором слід рахувати з листопада 2018 року, коли позивач дізнався про порушення свого права з повідомлення відділом у Новобузькому районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, куди позивач звернувся для досудового врегулювання спору.
Також висновки судів першої та апеляційної інстанції, що перебіг позовної давності починається з дня виникнення права на позов, а не з дня коли особа дізналася про порушення свого права, а також те, що про порушення свого права позивач мав можливість й повинен був дізнатися в період з березня по травень 1996 pоку, зокрема коли він повернувся з служби в армії та приступив до роботи в КПСП ім. Чкалова, де в подальшому звільнився з роботи за власним бажанням є неправильними. Судами не взято до уваги, що після повернення зі Збройних Сил України, позивач вже фактично не продовжував свого членства та трудових взаємовідносин з КПСП ім. Чкалова, а лише подав заяву на звільнення.
Доводи інших учасників справи:
27 листопада 2019 року Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області через засоби поштового зв`язку подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржувані рішення залишити без змін.
Рух касаційної скарги:
Ухвалою Верховного Суду від 11 листопада 2019 року відкрито провадження у даній справі. Витребувано матеріали цивільної справи з Новобузького районного суду Миколаївської області.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:
Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Короткий зміст фактичних обставин справи:
У справі, яка переглядається, судами встановлено, що з 01 квітня 1992 року позивач працював у колгоспі ім. Чкалова табув членом господарства. З 18 травня 1994 року по 18 березня 1996 року проходив строкову військову службу.
01 червня 1993 року зборами членів колгоспу ім. Чкалова було прийнято рішення про реорганізацію колгоспу в колективно-пайове сільськогосподарське підприємство з назвою ім. Чкалова.
20 травня 1996 року позивач звільнений за власним бажанням із КПСП ім. Чкалова.
30 жовтня 1995 року КПСП ім. Чкалова було видано Державний акт на право колективної власності на землю, розмір земельної частки (паю) складає 6,47 умовних кадастрових гектарів. До списку осіб, що додається до цього державного акту, позивач внесений не був.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.