Постанова
Іменем України
26 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 1316/3159/12
провадження № 61-16430св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,
Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2,
треті особи за позовними вимогами ОСОБА_1 : Зимноводівська сільська рада Пустомитівського району Львівської області, обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 31 січня 2018 року у складі судді Мусієвського В. Є. та постанову Львівського апеляційного суду від 05 серпня 2019 року у складі колегії суддів: Шеремети Н. О., Левика Я. А., Струс Л. Б.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ:
Короткий зміст позовних вимог:
У березні 2006 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_1 про визнання майна спільною сумісною власністю та поділ його в натурі, просив визнати за ним право власності на земельні ділянки під будівництво індивідуального житлового будинку в АДРЕСА_1, на якій знаходиться незавершене будівництво; земельну ділянку під будівництво індивідуального житлового будинку в АДРЕСА_5, а за ОСОБА_1 визнати право власності на двохкімнатну квартиру в АДРЕСА_2 ; земельну ділянку під будівництво індивідуального житлового будинку в АДРЕСА_3 , припинивши право спільної сумісної власності на ці об`єкти.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що перебував з відповідачкою в зареєстрованому шлюбі з 26 листопада 1983 року, який розірвано судом 08 грудня 2005 року. В період шлюбу вони придбали земельні ділянки: по АДРЕСА_3 ; по АДРЕСА_1 ; по АДРЕСА_5 ; квартиру в АДРЕСА_2 . Добровільної згоди між сторонами про поділ вказаного майна не досягнуто.
Заочним рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від
11 серпня 2006 року позов задоволено частково.
Визнано спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 майно, а саме: земельну ділянку під будівництво індивідуального житлового будинку площею 9,27 сотих у АДРЕСА_1, на якій знаходиться незавершене будівництво, земельну ділянку під будівництво індивідуального житлового будинку у АДРЕСА_5, квартиру АДРЕСА_2 та автомобільний гараж, що знаходиться біля будинку
АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку під будівництво індивідуального житлового будинку площею 9,27 сотих у АДРЕСА_1, на якій знаходиться незавершене будівництво, земельну ділянку під будівництво індивідуального житлового будинку у АДРЕСА_5. Визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_2 автомобільний гараж, що знаходиться біля АДРЕСА_1 .
Заочне рішення в порядку його перегляду судом першої інстанції скасовано ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 03 серпня 2012 року та справу призначено до судового розгляду.
15 січня 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2, Зимноводівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, ЛОКП ЛОР "БТІ та ЕО", відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Львівського обласного управління юстиції, третя особа - відділ Держземагенства у Пустомитівському районі, про визнання спільною сумісною власністю подружжя земельної ділянки, що знаходиться в АДРЕСА_1, площею 0,1907 га, житлового будинку АДРЕСА_1 ; визнання недійсними свідоцтва про право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , яке видане ОСОБА_2 Зимноводівською сільською радою 26 лютого
2009 року, реєстрації права власності на вказаний будинок за ОСОБА_2, яка проведена Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради "БТІ та ЕО" 30 березня 2009 року; поділ спільного майна та визнання за нею право власності на 1/2 ідеальної частки на земельну ділянку площею 0,1907 га, що знаходиться в АДРЕСА_1, на 1/2 ідеальної частки у праві власності на житловий будинок № 2, що знаходиться на земельній ділянці в АДРЕСА_1 .
В обґрунтування вимог посилається на те, що перебувала з ОСОБА_2 у шлюбі з 26 листопада 1983 року, і лише в 2012 році випадково довідалася, що відповідач згідно рішення Городоцького районного суду Львівської області розірвав шлюб та 08 грудня 2005 року було видано свідоцтво про реєстрацію розірвання шлюбу. Рішення суду про розірвання шлюбу виносилось тоді, коли вони, як сім`я, перебували за межами України та проживали разом. За час спільного проживання вони набули земельну ділянку під будівництво індивідуального житлового будинку в АДРЕСА_1, відповідно до договору купівлі-продажу від 08 серпня 1996 року, площею 0,0927 га, на якій спільно побудували житловий будинок, який станом на
11 серпня 2006 року не був прийнятий в експлуатацію, земельну ділянку під будівництво індивідуального житлового будинку в АДРЕСА_5, відповідно до договору купівлі-продажу від 27 червня 1996 року, площею 0,0981 га, на якій було зведено фундамент. У відповідності до свідоцтва про право власності від
26 лютого 2009 року, виданого Зимноводівською сільською радою, за
ОСОБА_2 визнано право власності на будинок АДРЕСА_1 і ним 30 березня 2009 року проведено реєстрацію права власності на цей будинок. Дві придбані ними земельні ділянки відповідач об`єднав в одну і отримав 12 березня
2007 року Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку загальною площею 0,1907 га, підготував проект забудови і вважає збудований житловий будинок приватною власністю, який набутий після розірвання шлюбу.
Під час судового розгляду справи ОСОБА_1 неодноразово уточнювала позовні вимоги та статус учасників справи, зазначивши відповідачем
ОСОБА_2 , третіми особами: Зимноводівську сільську раду Пустомитівського району Львівської області, ЛОКП ЛОР "БТІ та ЕО", просила визнати спільною сумісною власністю подружжя земельну ділянку під обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0927 га, кадастровий № 4623681600:01:004:0322, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку під обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0980 га, кадастровий
№ 4623681600:01:004:0323, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; житловий будинок з господарськими спорудами АДРЕСА_1, та зареєстрований на праві приватної власності за ОСОБА_2 . Просила провести поділ спільного майна подружжя, виділивши ОСОБА_1 : 2/3 ідеальної частки житлового будинку з господарськими спорудами АДРЕСА_1 та зареєстрований на праві приватної власності за ОСОБА_2 ; 1/2 ідеальної частки земельної ділянки під обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0927 га, кадастровий № 4623681600:01:004:0322, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; 1/ 2 ідеальної частки земельної ділянки під обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0980 га, кадастровий № 4623681600:01:004:0323, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, а ОСОБА_2 виділити: 1/3 ідеальної частки житлового будинку з господарськими спорудами АДРЕСА_1 та зареєстрований на праві приватної власності за ОСОБА_2 ; 1/2 ідеальної частки земельної ділянки під обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0927 га, кадастровий № 4623681600:01:004:0322, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; 1/2 ідеальної частки земельної ділянки під обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0980 га, кадастровий № 4623681600:01:004:0323, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; покласти на відповідача судові витрати та витрати на правову допомогу. В обґрунтування відступу від принципу рівності часток подружжя у спільному майні посилається на те, що ОСОБА_2, скориставшись тим, що вона перебувала за кордоном, приховав спільне майно, вказав, як свою власну квартиру АДРЕСА_2 на підставі сфальсифікованого дубліката свідоцтва на право приватної власності, яке уже є недійсним, оскільки рішення про видачу такого скасовано, та ввів в оману суд при розподілі спільного майна. Дана квартира була набута у власність всіма членами сім`ї шляхом приватизації та належить їй, відповідачу та двом їхнім дітям у розмірі по 1/4 частці за кожним, про що свідчить свідоцтво про право власності на квартиру (будинок) від 10 липня 1995 року, записане у реєстровій книзі за № 856.
Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від
07 листопада 2013 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя залишено без розгляду. Дана ухвала не оскаржувалась та набрала законної сили.
Заочним рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від
07 листопада 21013 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішенням апеляційного суду Львівської області від 16 жовтня 2014 року рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 07 листопада 2013 року скасовано та ухвалено нове рішення.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 березня 2015 року заочне рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 07 листопада 2013 року та рішення апеляційного суду Львівської області від 16 жовтня 2014 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
08 жовтня 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічними позовними вимогами до ОСОБА_1, який в подальшому уточнив, та остаточно просив визнати спільною сумісною власністю подружжя земельні ділянки, 1/2 частини квартири та поділити зазначене майно, визнавши за ним: право власності на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, з цільовим призначенням для обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд площею 0,0927 га, кадастровий номер №4623681600:01:004:0322; на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, з цільовим призначенням для обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,0980 га, кадастровий № 4623681600:01:004:0323, припинивши його право власності на 1/4 частину квартири та визнавши за ОСОБА_1 право власності на 1/2 квартири АДРЕСА_2, компенсувавши ОСОБА_1 вартість земельної ділянки площею 0,0980 га, кадастровий № 4623681600:01:004:0323 враховуючи вартість 1/4 частки квартири та половину різниці між вартістю земельної ділянки 0,0980 га, кадастровий № 4623681600:01:004:032 та вартістю земельної ділянки площею 0,0927 га, кадастровий № 4623681600:01:004:0323 за рахунок 499 582,25 грн внесених ОСОБА_2 на депозитний рахунок суду.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 26 листопада 1983 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було зареєстровано шлюб, який розірвано 08 грудня 2005 року рішенням суду. Сімейні відносини між ними припинилися задовго до розірвання шлюбу, ще з 2003 року. Вони проживають у США, при цьому з 2003 року проживають окремо, в різних містах та штатах США.
ОСОБА_2 . проживав у місті Чікаго, штат Ілінойс. За період спільного проживання набули таке майно: 10 липня 1995 року шляхом приватизації сторони та їх діти, набули у власність квартиру АДРЕСА_2, металевий гаражний бокс (розбірний), який розташований по АДРЕСА_1 ; 27 червня та 08 серпня 1996 року придбали дві земельні ділянки у селі Зимна Вода, Пустомитівського району, Львівської області, покупцем у яких зазначено ОСОБА_1 . Після розірвання шлюбу,
ОСОБА_2 розпочав будівництво житлового будинку на земельній ділянці площею 0,0927 га, яка розташована по АДРЕСА_1 . 24 лютого
2006 року він зареєстрував шлюб з ОСОБА_4 та продовжував будівництво житлового будинку, для здійснення будівельних робіт отримав дозвіл на будівництво житлового будинку, що оформлено рішенням виконавчого комітету Зимноводівської сільської ради № 92 від 12 квітня 2007 року.
26 лютого 2009 року Зимноводівською сільською радою ОСОБА_2 видано свідоцтво про право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 . 30 березня 2009 року ОСОБА_2 провів державну реєстрацію права власності на вищевказаний житловий будинок. Вважає житловий будинок, збудований на земельній ділянці, площею 0,0927 га, кадастровий № 4623681600:01:004:0322, по АДРЕСА_1, особистою приватною власністю ОСОБА_2, який не підлягає поділу, як спільна сумісна власність подружжя. Оскільки між ним та ОСОБА_1, яку підтримують повнолітні діти, існують неприязні, конфліктні відносини, що унеможливлює проживання поруч, вважає недоцільним виділення кожному з них по одній з ділянок.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 31 січня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та
ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,0927 га, кадастровий номер 4623681600:01:004:0322, цільове призначення обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована у АДРЕСА_1 , та земельну ділянку площею 0,0980 га, кадастровий номер 4623681600:01:004:0323, цільове призначення обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована у АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 ідеальну частку земельної ділянки площею 0,0927 га, кадастровий номер 4623681600:01:004:0322, цільове призначення обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована у АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 ідеальну частку земельної ділянки площею 0,0980 га, кадастровий номер 4623681600:01:004:0323, цільове призначення обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована у АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 ідеальну частку земельної ділянки площею 0,0927 га, кадастровий номер 4623681600:01:004:0322, цільове призначення обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована у АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 ідеальну частку земельної ділянки площею 0,0980 га, кадастровий номер 4623681600:01:004:0323, цільове призначення обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована у АДРЕСА_1 .
У задоволенні інших частин позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено.
Скасовано заходи забезпечення позову, накладені ухвалами Пустомитівського районного суду Львівської області від 03 серпня 2012 року та 13 вересня
2013 року.
Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2, місцевий суд виходив із того, що спірне майно набуто сторонами під час шлюбу, а тому є об?єктом права спільної сумісної власності подружжя та підлягає поділу.
Відмовляючи у задоволенні інших частини заявлених позовних вимог
ОСОБА_1 та ОСОБА_2, суд дійшов висновку про їх недоведеність.
Постановою Львівського апеляційного суду від 05 серпня 2019 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 залишено без задоволення.
Рішення Постомитівського районного суду Львівської області від 31 січня
2018 року залишено без змін.
Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції. При цьому вказав про обґрунтованість висновків суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання спільним майном подружжя та поділ житлового будинку з господарськими спорудами АДРЕСА_1, оскільки ОСОБА_1 не доведено, що вказаний будинок збудовано за спільні кошти подружжя.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:
30 серпня 2019 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 через засоби поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від
31 січня 2018 року та постанову Львівського апеляційного суду від 05 серпня 2019 року в частині відмови у визнанні права власності та поділі житлового будинку з господарськими спорудами АДРЕСА_1, та ухвалити в цій частині нове рішення, яким ці позовні вимоги задовольнити.
Аргументи касаційної скарги зводяться до того, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права власності та поділу житлового будинку з господарськими спорудами АДРЕСА_1, суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми СК України та ЦК України. Дійшли неправильного висновку про недоведеність позовних вимог в цій частині з підстав не надання доказів позивачкою про її участь у будівництві вказаного будинку.
Доводи інших учасників справи:
26 вересня 2019 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_5 через засоби поштового зв?язку подав до Верховного Суду заперечення, у якому просить касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 залишити без задоволення, а рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 31 січня 2018 року та постанову Львівського апеляційного суду від