Постанова
Іменем України
26 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 626/2679/18
провадження № 61-18699св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,
Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - приватне аграрно-орендне підприємство "Промінь",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника приватного аграрно-орендного підприємства "Промінь" - адвоката Кадуна Петра Вікторовича на рішення Красноградського районного суду Харківської області від 12 липня 2019 року у складі судді Дудченка В. О. та постанову Харківського апеляційного суду від 16 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Маміної О. В., Бровченка І. О., Пилипчук Н. П.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ:
Короткий зміст позовних вимог:
У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного аграрно-орендного підприємства "Промінь" (далі - ПАОП "Промінь") про визнання договору оренди землі недійсним.
Позовна заява мотивована тим, що у власності ОСОБА_1 знаходиться земельна ділянка, розміром 6,32 га, кадастровий № 6323381200:13:000:0081, яка належить йому на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серія ІІ-ХР № 059766 від 27 лютого 2001 року.
01 листопада 2006 року між ОСОБА_1 та ПАОП "Промінь" був укладений договір оренди землі на 12 років. Після закінчення строку договору, на який він був укладений, позивачем був направлений до ПАП "Промінь" лист про повернення йому земельної ділянки, так як він не мав наміру продовжувати договір оренди. Він звернувся до Красноградського відділу Держгеокадастру та отримав витяг, в якому зазначено, що вищевказаний договір оренди укладений строком на 25 років.
ОСОБА_1 ніякого договору на 25 років не підписував, а тільки на
12 років, повноважень на підписання такого договору нікому не надавав. Про існування договору оренди землі від 01 листопада 2006 року № 573 строком на 25 років він навіть не здогадувався, а дізнався лише з інформації, наданої з Реєстру прав на нерухоме майно.
ОСОБА_1 просив визнати недійсним договір оренди від 01 листопада 2006 року № 573 земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,32 га, кадастровий номер 6323381200:13:000:0081, укладений між ним та ПАОП "Промінь", скасувати запис про державну реєстрацію права оренди ПАОП "Промінь" на вказану земельну ділянку.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Рішенням Красноградського районного суду Харківської області від 12 липня 2019 року позовні вимоги задоволено частково.
Визнано недійсним договір оренди від 01 листопада 2006 року № 573 земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,32 га, кадастровий номер 6323381200:13:000:0081, укладений між ОСОБА_1 та ПАОП "Промінь", який зареєстрований 23 березня 2007 року за № 040769800317 у Красноградському районному відділі Харківської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах".
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ПАОП "Промінь" на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі: 704,80 грн судового збору та 5 863,00 грн витрат за проведення експертизи, а разом 6 567,80 грн.
Рішення суд мотивовано тим, що позивач спірний правочин не підписував і волевиявлення на його укладення не давав.
Постановою Харківського апеляційного суду від 16 вересня 2019 року апеляційну скаргу ПАОП "Промінь" залишено без задоволення.
Рішення Красноградського районного суду Харківської області від 12 липня 2019 року залишено без змін.
Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу ТПАОП "Промінь", апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції. При цьому, апеляційний суд вказав, що строк позовної давності позивачем не пропущено, оскільки факт отримання орендної плати не є визначальним в обчисленні строків позовної давності, якщо особа, права якої порушено вважала що правовідносини виникли з інших підстав. Для особи, яка не підписувала правочин, перебіг позовної давності щодо вимог про визнання правочинів недійсними обчислюється не з моменту вчинення правочину, а від дня, коли вона довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:
15 жовтня 2019 року представник ПАОП "Промінь" - адвокат Кадун П. В. через засоби поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Красноградського районного суду Харківської області від 12 липня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 16 вересня 2019 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог про розірвання договору оренди земельної ділянки відмовити.
Аргументи касаційної скарги зводяться до того, що позивачу достеменно було відомо про спірний договір з моменту його підписання, оскільки він отримував орендну плату за земельну ділянку та укладав додаткові договори до договору оренди. Позивачем не надано суду договір оренди, яким було підписано позивачем саме на 12 років, про що вказує позивач.
Доводи інших учасників справи:
19 листопада 2019 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв?язку подав до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу представника ПАОП "Промінь" - адвоката Кадуна П. В. залишити без задоволення, а рішення Красноградського районного суду Харківської області від 12 липня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 16 вересня 2019 року залишити без змін.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи:
Ухвалою Верховного Суду від 29 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Красноградського районного суду Харківської області.
12 листопада 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
13 листопада 2019 року матеріали цивільної справи передано судді-доповідачу.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:
Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.,
Аргументи касаційної скарги зводяться до незгоди з рішенням Красноградського районного суду Харківської області від 12 липня 2019 року та постановою Харківського апеляційного суду від 16 вересня 2019 року в частині визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від
01 листопада 2006 року № 573, укладеним між ОСОБА_1 та
ПАОП "Промінь".