Постанова
Іменем України
26 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 310/7967/18
провадження № 61-12213св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач: ОСОБА_2,
третя особа - Приватний нотаріус Бердянського міського нотаріального округу Запорізької області Градова Вероніка Григорівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 28 січня 2019 року у складі судді Стручкової Л. І. та постанову Запорізького апеляційного суду від 22 травня 2019 року у складі колегії суддів: Бєлки В. Ю., Полякова О. З., Крилової О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним.
На обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 20 липня 1990 року по 21 березня 2018 року вони з ОСОБА_2 перебували у шлюбі.
Від цього шлюбу мають доньку ОСОБА_3, 1991 року народження, яка мешкає зі своєю сім`єю в США.
За час перебування у шлюбі за рахунок спільних коштів сторонами була набута у спільну сумісну власність квартира АДРЕСА_1 .
Право власності на вказану квартиру зі згоди позивача було оформлено на відповідача ОСОБА_2 .
У січні 2018 року для розвитку власного бізнесу йому знадобилися гроші, які запропонувала надати відповідач в обмін на його частку в праві власності на спірну квартиру, зауваживши, що вона вже домовилась з донькою ОСОБА_3 про надання необхідної суми грошей.
Дійшовши згоди з відповідачем про вартість його частки в праві власності на спірну квартиру в розмірі 500 000,00 грн і про порядок розрахунку, який повинен відбутись в день підписання договору купівлі-продажу, він погодився.
Усі заходи, щодо підготовки документів для укладення нотаріально посвідченої угоди взяла на себе відповідач.
01 лютого 2018 року між позивачем та відповідачем був укладений договір дарування, який посвідчений приватним нотаріусом Бердянського міського нотаріального округу Запорізької області Градовою В. Г. та зареєстрований в реєстрі за № 77, згідно з яким ОСОБА_1 передав безоплатно, а відповідач отримала у дар Ѕ частку в праві власності на спірну квартиру.
Вказує, що цей правочин був вчинений ним внаслідок помилки і всупереч його внутрішній волі, під впливом обману з боку відповідача та з метою приховати насправді вчинений правочин, а саме - договір купівлі-продажу.
Зазначає, що з самого початку у нього не було наміру дарувати свою частку в праві власності на квартиру, оскільки він бажав продати її і отримати за це гроші.
Після укладення угоди відповідач, на виконання своїх грошових зобов`язань щодо покупки нерухомого майна, передала позивачу гроші в сумі 5 000,00 доларів США, які вона отримала переказом по системі Western Union зі Сполучених Штатів Америки від дочки ОСОБА_3, що підтверджується відповідною розпискою про отримання грошей.
Решту грошей відповідач обіцяла передати на протязі тижня, проте кошти в розмірі 1 000,00 доларів США він отримав тільки 23 квітня 2018 року від ОСОБА_4, чоловіка доньки ОСОБА_3, переказом по системі Western Union зі Сполучених Штатів Америки.
Більше він грошей не отримував.
Загалом відповідач за договором дарування сплатила 6 000,00 доларів США, що в еквіваленті складає 156 138,00 грн, а згідно домовленості повинна була сплатити 500 000,00 грн.
Оскільки, на відміну від договору купівлі-продажу, договір дарування є безоплатним, вважає, що договір дарування Ѕ частки в праві власності на квартиру, укладений між ним та ОСОБА_2 01 лютого 2018 року, є удаваним.
З урахуванням викладених обставин просив суд визнати недійсним договір дарування Ѕ частки в праві власності на квартиру АДРЕСА_1, укладений 01 лютого 2018 року між позивачем та відповідачем, посвідчений приватним нотаріусом Бердянського міського нотаріального округу Запорізької області Градовою В. Г., за реєстровим № 77, та повернути сторони в первинний стан, шляхом скасування реєстрації права власності на Ѕ частку зазначеної квартири за ОСОБА_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 28 січня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт удаваності правочину та недійсності договору дарування.
Не погодившись із цим рішенням, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_5 подала до суду апеляційну скаргу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Запорізького апеляційного суду від 22 травня 2019 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 залишено без задоволення, рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 28 січня 2019 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У червні 2019 року до Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду засобами поштового зв`язку надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 28 січня 2019 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 22 травня 2019 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції скасувати та ухвалити нове про задоволення його позову у повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанції ухвалені рішення без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.
Доводи інших учасників справи
05 вересня 2019 року на адресу Касаційного цивільного Суду в складі Верховного Суду від ОСОБА_2 надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому відповідач просить суд касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанції залишити без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 29 липня 2019 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
30 жовтня 2019 року вказана справа передана на розгляд до Верховного Суду у складі колегії суддів: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Курило В. П.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 20 липня 1990 року до 21 березня 2018 року, під час якого придбали квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
01 лютого 2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір дарування, відповідно до умов якого позивач передав безоплатно, а відповідач отримала у дар Ѕ частку в праві власності на спірну квартиру. Зазначений договір був посвідчений приватним нотаріусом Бердянського міського нотаріального округу Запорізької області Градовою В. Г. та зареєстрований в реєстрі за № 77.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.