Постанова
Іменем України
23 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 661/4445/18-ц
провадження № 61-14677св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - садівницьке товариство "Дружба",
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 29 березня 2019 року у складі судді Матвєєвої Н. В. та постанову Херсонського апеляційного суду від 27 червня 2019 року у складі колегії суддів: Воронцової Л. П., Базіль Л. В., Полікарпової О. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до садівницького товариства "Дружба" (далі - СТ "Дружба", товариство) про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
На обґрунтування позовних вимог зазначав, що за результатами проведених
25 лютого 2018 року зборів уповноважених членів СТ "Дружба" його було обрано головою правління товариства. 01 березня 2018 року за ініціативою правління
СТ "Дружба" з ним укладено строковий трудовий контракт № 1. 08 липня
2018 року збори уповноважених членів СТ "Дружба" на підставі інформації виконуючого обов`язки голови правління ОСОБА_2 прийняли рішення звільнити його з посади у зв`язку з невиконанням обов`язків голови правління та відсутністю на робочому місці.
Посилаючись на незаконність свого звільнення з посади голови правління, оскільки членами правління безпідставно піднімалося питання щодо його відсутності на робочому місці та невиконання обов`язків, які він виконував належним чином, навпаки його не було забезпечено конкретними завданнями щодо організації виробничого процесу й саме правління не виконувало своїх обов`язків, визначених пунктами 7.7 та 7.10 Статуту СТ "Дружба",
ОСОБА_1 , уточнивши позовні вимоги, просив вважати днем ознайомлення з наказом про звільнення день надання завіреної копії наказу, тобто 11 вересня 2018 року; поновити його на посаді голови СТ "Дружба"
з 21 червня 2018 року; стягнути з СТ "Дружба" невиплачену заробітну плату
з 13 до 20 червня 2018 року згідно з табелем обліку робочого часу; стягнути з
СТ "Дружба" невиплачену заробітну плату за час вимушеного прогулу з 21 червня 2018 року до дня поновлення на роботі.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 29 березня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що факт відсутності
ОСОБА_1 на робочому місці без поважних причин з 13 червня 2018 року до часу звільнення знайшов підтвердження в судовому засіданні, тому були підстави для його звільнення за прогули без поважних причин на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України до закінчення строку дії контракту за ініціативою роботодавця, як це передбачено контрактом.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Херсонського апеляційного суду від 27 червня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 29 березня 2019 року залишено без змін.
Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, який всебічно та повно з`ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані сторонами докази, унаслідок чого ухвалив законне і обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У серпні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, останній просить рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 29 березня 2019 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 27 червня 2019 року скасувати й ухвалити у справі нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами не надано оцінки обставинам ведення фінансово-господарської діяльності товариства, які створювали конфліктну ситуацію між ним і роботодавцем; він вимушено не виконував повноваження з 21 червня 2018 року внаслідок перешкод у доступі до робочого кабінету; суди безпідставно взяли до уваги в якості доказів його відсутності на роботі акти, протоколи засідань правління і зборів товариства, підписані
ОСОБА_2 , який не мав повноважень ні голови правління товариства, ні члена правління; суди не взяли до уваги факт наявності у СТ "Дружба" посади заступника голови правління, яку обіймав ОСОБА_3, та який мав повноваження у його відсутність вирішувати поточні питання товариства та підписувати документи; суди взяли до уваги пояснення заінтересованих свідків, акти, доповідні, протоколи про його відсутність, які можуть лише свідчити про його відсутність у робочому кабінеті чи у приміщенні будівлі правління, а не факт прогулу; допитані судом свідки були упередженими та мали зацікавленість у результатах розгляду справи.
Короткий зміст відзиву (заперечень) на касаційну скаргу
Відзивів на касаційну скаргу не надходило.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано цивільну справу № 661/4445/18-ц із Новокаховського міського суду Херсонської області.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 листопада 2019 року справу за позовом ОСОБА_1 до СТ "Дружба" про поновлення на роботі та оплату за вимушені прогули призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії із п`яти суддів.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судами встановлено, що відповідно до протоколу зборів уповноважених членів СТ "Дружба" від 25 лютого 2018 року головою правління товариства обрано ОСОБА_1 з покладенням на нього обов`язків з 02 березня 2018 року, затверджено штатний розпис на 2018 рік, відповідно до якого заробітна плата голови правління становить 4 800,00 грн.
01 березня 2018 року між СТ "Дружба" в особі членів правління СТ "Дружба" та ОСОБА_1 укладено контракт № 1, відповідно до пункту 2.1 якого ОСОБА_1 зобов`язався виконувати роботу, визначену цим контрактом, а роботодавець зобов`язався виплачувати працівнику заробітну плату відповідно до угоди сторін. Строк дії контракту - з 01 березня 2018 року до 01 березня
2023 року.
Актами про відсутність працівника СТ "Дружба", доповідними членів правління та працівників СТ "Дружба", табелем обліку робочого часу за червень 2018 року підтверджено відсутність ОСОБА_1 на роботі з 13 червня 2018 року.
Відповідно до протоколу засідання правління товариства від 21 червня
2018 року, на якому був відсутній голова правління ОСОБА_1, зафіксовано факт його відсутності на робочому місці, тимчасово призначено виконуючим обов`язки голови правління ОСОБА_2, вирішено провести збори уповноважених з метою вирішення питання про звільнення голови правління та перевибори голови правління СТ "Дружба" 08 липня 2018 року.
Відповідно до протоколу зборів уповноважених членів СТ "Дружба" від 08 липня 2018 року, на яких були присутні 25 уповноважених кварталів та 43 члени товариства, що становить 62 % від кількості членів товариства, вирішено звільнити голову правління ОСОБА_1 за прогули без поважних причин відповідно до пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України з 08 липня
2018 року без оплати праці з 13 червня 2018 року та обрати головою правління товариства ОСОБА_4
Наказом від 10 липня 2018 року № 11 про звільнення ОСОБА_1 на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України позивача звільнено з посади голови правління товариства з 08 липня 2018 року без нарахування заробітної плати з 13 червня 2018 року згідно з рішенням зборів уповноважених членів.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до положень частини другої статі 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства: цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Згідно із частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Отже, суди загальної юрисдикції розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин в усіх випадках, за винятком, якщо розгляд таких справ прямо визначений за правилами іншого судочинства.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є наявність у них спору про право цивільне та суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).
Стаття 20 ГПК України визначає коло справ, які підлягають розгляду в господарському суді, до якого віднесено справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
При визначенні підвідомчості (предметної та суб`єктної юрисдикції) справ, що виникають з корпоративних відносин, слід виходити з таких міркувань.
Відповідно частини першої статті 167 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) корпоративні права визначаються як права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Згідно із частиною третьою статті 167 ГК України корпоративні відносини визначаються як відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
Частина перша статті 80 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) визначає, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.
Відповідно до статті 81, частини першої, другої статті 83 ЦК України юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Товариства поділяються на підприємницькі та непідприємницькі.
Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Особливості правового статусу окремих видів непідприємницьких товариств встановлюються законом (частина перша, друга статті 85 ЦК України).
Як було встановлено судом першої інстанції Садівницьке товариство "Дружба" (код ЄДРПОУ: 23136305) за своєю організаційно-правовою формою є обслуговуючим кооперативом.
Оскільки статті 80, 81, 83, 85 ЦК України відносно діяльності та внутрішньоорганізаційних відносин окремих видів юридичних осіб відсилає до спеціального законодавства, тому до відносин, що склались у СТ "Дружба" слід застосовувати положення ГК України та Закону України "Про кооперацію".
Стаття 55 ГК України визначає господарські організації як юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.