Постанова
Іменем України
23 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 487/2196/17
провадження № 61-45346св18
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Мартєва С. Ю., Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Сімоненко В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України (адміністрації Миколаївського морського порту),
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України (адміністрації Миколаївського морського порту) на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 03 липня 2018 року у складі судді Нікітіна Д. Г. та постанову Апеляційного суду Миколаївської області від 06 вересня 2018 року у складі колегії суддів: Самчишиної Н. В., Прокопчук Л. М., Царюк Л. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрації Миколаївського морського порту) (далі - ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії ДП "Адміністрація морських портів України (адміністрації Миколаївського морського порту)) про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позов обґрунтовано тим, що він перебував з відповідачем у трудових відносинах, наказом від 23 березня 2017 року № 168/о його звільнено з посади заступника начальника команди охорони загону загальної охорони Служби загальної охорони та режиму з 23 березня 2017 року за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України, у зв`язку зі скороченням штату працівників.
Посилаючись на те, що не існувало об`єктивних причин для скорочень, роботодавець завчасно не повідомив профспілкову організацію про наступне вивільнення, звільнив працівника без отримання попередньої згоди профспілкової організації, а також не дотримався порядку вивільнення, передбаченого статтею 49-2 КЗпП України, ОСОБА_1 просив суд поновити його на роботі на посаді заступника начальника команди охорони загону загальної охорони Служби загальної охорони та режиму у Миколаївській філії ДП "Адміністрація морських портів України" та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 03 липня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника команди охорони загону загальної охорони служби та режиму Миколаївської філії ДП "Адміністрація морських портів України" (адміністрації Миколаївського морського порту).
Стягнуто з ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії ДП "Адміністрація морських портів України" (адміністрації Миколаївського морського порту) на користь ОСОБА_1 112 688,25 грнсереднього заробітку за час вимушеного прогулу.
Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника команди охорони загону загальної охорони служби загальної охорони та режиму Миколаївської філії ДП "Адміністрація морських портів України" (адміністрації Миколаївського морського порту) та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу за один календарний місяць (червень 2018 року) в сумі 6 495,00 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що звільнення з роботи ОСОБА_1 здійснено з порушенням порядку звільнення, передбаченого трудовим законодавством, а саме без дотримання вимог частини 2 статті 40 та статті 49-2 КЗпП України щодо вжиття необхідних заходів працевлаштування працівника та статті 43 КЗпП України щодо попереднього узгодження звільнення з профспілковим органом.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Миколаївської області від 06 вересня 2018 року рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 03 липня 2018 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційної інстанції мотивовано тим, що звільнення позивача було проведено без дотримання процедури, встановленої статтями 43, 252 КЗпП України, статті 41 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", та, крім того, відповідачем не було виконано обов`язку, передбаченого нормами статті 49-2 КЗпП України, оскільки ОСОБА_1 не надано пропозицій про всі наявні на підприємстві вакансії, які з`явилися протягом двох місяців і які існували на день звільнення. Порушене право позивача підлягає відновленню, шляхом його поновлення на роботі на займаній посаді з дня його звільнення. Поновлення позивача на роботі є підставою для стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
04 жовтня 2018 року ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії ДП "Адміністрація морських портів України (адміністрації Миколаївського морського порту) звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 03 липня 2018 року та постанову Апеляційного суду Миколаївської області від 06 вересня 2018 року, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 08 січня 2019 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу мотивовано тим, що судами першої та апеляційної інстанцій не досліджено належним чином доводи відповідача щодо повного дотримання останнім вимог законодавства про працю під час звільнення позивача на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, у зв`язку із скороченням штату, що призвело до неправильного застосування судами норм матеріального права. Відповідачем належно виконані вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування позивача, оскільки йому було запропоновано усі вакантні на підприємстві посади, від яких він відмовився.
Рішення профспілки про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору належним чином не аргументоване, не містить посилань на правове обґрунтування незаконності звільнення працівника, у зв`язку з чим відповідно до частини першої статті 43 КЗпП України та частини шостої статті 39 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" відсутні підстави для поновлення позивача на роботі.
Заперечення на касаційну скаргу до суду не надходили.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Згідно з наказом від 13 червня 2013 року № 5/о ОСОБА_1 з 13 червня 2013 року за переведенням з ДП "Миколаївський морський торгівельний порт" прийнято на посаду командира відділення стрілкової команди ВОРОХ в ДП "Адміністрація морських портів України" з оплатою згідно штатного розпису зі збереженням всіх істотних умов праці.
Наказом т.в.о. начальника Адміністрація Миколаївського морського порту ОСОБА_2 "Про внесення змін до штатного розпису" від 17 січня 2017 року № 30 скорочено із штатного розпису 66 штатних одиниць команди охорони загону загальної охорони Служби загальної охорони та режиму з 23 березня 2017 року.
19 січня 2017 року роботодавець, в особі т.в.о. начальника філії ОСОБА_2, попередив позивача про наступне вивільнення та запропонував вакантні посади в Миколаївській філії ДП "Адміністрація морських портів України". В той же день ОСОБА_1 ознайомився з попередженням про звільнення та відмовився від пропозиції вакантних посад.
З наданої відповідачем відомості щодо пропозицій ОСОБА_1 посад в ДП "Адміністрація морських портів України" без зазначення дати, останній відмовився від ознайомлення із запропонованими вакантними посадами.
Крім того, згідно з актом від 08 лютого 2017 року ОСОБА_1 відмовився від наданих пропозицій вакантних посад.
Також відповідачем надано список постійних посад філій ДП "Адміністрація морських портів України" станом на 16 січня 2017 року та аналогічний список на 30 січня 2017 року.
Згідно з наказом начальника Адміністрації Миколаївського морського порту ОСОБА_3 від 23 березня 2017 року № 170/о "Про припинення трудового договору" позивача звільнено з посади заступника начальника команди охорони загону загальної охорони Служби загальної охорони та режиму Миколаївської філії ДП "Адміністрація морських портів України" за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП, за скороченням штату. У наказі про звільнення зазначено, як підставу звільнення - наказ "Про внесення змін до штатного розпису" від 17 січня 2017 року № 30.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК Українипровадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.