Постанова
Іменем України
20 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 703/3521/16-ц
провадження № 61-18528св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Червинської М. Є.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 23 квітня 2019 року у складі судді Опалинської О. П., додаткове рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 06 червня 2019 року у складі судді Опалинської О. П. та постанову Черкаського апеляційного суду від 11 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Бородійчука В. Г., Єльцова В. О., Нерушак Л. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.
Позов мотивовано тим, що 23 жовтня 2013 року він надав в борг ОСОБА_2 122 925,00 грн, що було еквівалентно 15 000 доларів США строком на 1 рік. Факт передачі та отримання коштів відповідачем відбувся у присутності його дружини ОСОБА_3, а також зафіксований у розписці. Крім того, кошти, він надав відповідачу в борг під 2,5 % в місяць. Відсотки за кредитом відповідач сплатив двічі, а саме 23 листопада та 23 грудня 2013 року з картки своєї дружини на картку дружини позивача та в подальшому будь-які виплати відповідачем припинилися.
Позивач зазначає, що на його звернення з приводу повернення боргу відповідач не реагує, крім того, змінив своє місце проживання та уникає будь-якого спілкування з ним.
У зв`язку з вищевикладеним, та остаточно уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просив стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за розпискою від 23 жовтня 2013 року, яка становить: еквівалент 15 000 доларів США - сума основного боргу, що в гривні станом на 23 вересня 2017 року становить 393 600 грн; еквівалент 16875 доларів США - проценти за користування коштами, що в гривні станом на 23 вересня 2017 року становить 442 800 грн; еквівалент 1314,25 доларів США - 3% річних, що в гривні станом на 23 вересня 2017 року становить 34 485,92 грн.; а всього - 870 885,92 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від
23 квітня 2019 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики в сумі 393 600,00 грн, 3% річних за користування коштами в сумі 34 485,92 грн, 7750 грн витрати на правничу допомогу та 8000 грн сплаченого судового збору, а всього 443 836 грн. В решті позовних вимог відмовлено.
Додатковим рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 06 червня 2019 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати. Які складаються із витрат за проведення експертизи цифрових звукозаписів в розмірі 6900 грн.
Частковозадовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами 23 жовтня 2013 року був укладений саме договір позики. Відповідач не надав суду доказів на предмет спростування обставин, на які посилається позивач, і про які зазначено в розписці, не надав доказів на підтвердження виконання ним грошових зобов`язань щодо сплати боргу, а відтак суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача основної суми боргу за договором позики, що становить 393 600 грн є обґрунтованими та підлягають до задоволення в повному обсязі. Крім того, з розписки про надання коштів в борг від 23 жовтня 2013 року не вбачається стягнення процентів за своєчасну сплату, а відтак позовна вимога в частині стягнення 442 800 грн до задоволення не підлягає. Оскільки згідно розписки предметом позики є долари США, тобто іноземна валюта, то за даним договором позики поверненню позичальником позикодавцю підлягає грошова сума, еквівалентна позиченій, за офіційно встановленим НБУ курсом на день повернення боргу та 3% річних за користування нею.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Черкаського апеляційного суду від 11 вересня 2019 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 задоволено частково. Рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 23 квітня 2019 року скасовано в частині стягнення судових витрат. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3805,25 грн. витрат на правничу допомогу та 3932,40 грн. сплаченого судового збору. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, змінивши лише рішення в частині розподілу судових витрат.
Узагальнені доводи касаційної скарги
У жовтні 2019 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, додаткове рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами не враховано, що 21 серпня 2018 року позивач уточнював позовні вимоги та просив стягнути заборгованість у доларах, проте суди попередніх інстанцій вийшли за межі позовних вимог, викладених у заяві від 21 серпня 2018 року, та стягнули з відповідача борг у гривнях, що було еквівалентом 15 000 доларів США станом на 22 вересня 2017 року, що є порушенням статті 13 ЦПК України. Також суди не надали оцінку поясненням позивача, наданим у судовому засіданні, про те, що кошти у сумі 122 925 грн він передав відповідачу як інвестиції для організації та введення спільної підприємницької діяльності, домовленостей щодо повернення цих коштів між ними не було. Такі пояснення позивача виключають наявність укладеного договору позики між сторонами. Суди не дали правової оцінки розписці від 23 жовтня
2013 року та не спростували доводів відповідача про відсутність між ним та позивачем зобов`язань за договором позики.
Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу
У грудні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу ОСОБА_4, в якому заявник просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження по справі, витребувано справу № 703/3521/16-ц з Смілянського міськрайонного суду Черкаської області.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди установили, що відповідно до наданої позивачем розписки, оригінал якої досліджено під час розгляду справи, ОСОБА_2 взяв у борг у позивача 122 925 грн, що еквівалентно 15000 доларів США, строком на один рік.
Висновком експерта № 14724 від 16 листопада 2018 року ОСОБА_5, підтверджується отримання відповідачем у позивача грошових коштів в борг та обов`язок повернення таких.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною другою статті 1047 ЦК України передбачено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та у порядку, що встановлені договором.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
У контексті статей 524, 533-535, 625 ЦК України можна зробити висновок, що грошовим є зобов`язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті чи в іноземній валюті), таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Оскільки стаття 625 ЦК України розміщена в розділі І "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК України, то вона поширює свою дію на всі зобов`язання, якщо інше не передбачено в спеціальних нормах, які регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.