Постанова
Іменем України
23 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 754/4328/16-ц
провадження № 61-22025св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А.С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - Житлово-будівельний кооператив "Шовковик-8",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Київ від 18 жовтня 2016 року у складі судді Грегуль О. В. та рішення Апеляційного суду міста Києва від 25 січня 2017 року у складі колегії суддів: Шкоріної О. І., Антоненко Н. О., Стрижеуса А. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2016 року Житлово-будівельний кооператив "Шовковик-8" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги за період із жовтня 2013 року до липня 2015 року включно, а саме: 21 882,88 грн - оплата за житлово-комунальні послуги, 3 391,10 грн - втрати від інфляції, 737,72 грн - три проценти річних від простроченої суми, оскільки відповідач несвоєчасно оплачує надані послуги.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2016 року позов задоволено.
Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 25 січня 2017 року рішення Деснянського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2016 року змінено, зменшено суму оплати за житлово-комунальні послуги з 21 882,88 грн до 12 140, 59 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що у період із жовтня 2013 року до липня 2015 року включно відповідач споживав надані йому житлово-комунальні послуги, оплату за які своєчасно і повністю не проводив.
Відповідно до наданого позивачем і перевіреного судом розрахунку на час вирішення спору відповідач за вказаний період має заборгованість зі сплати за житлово-комунальні послуги в сумі 21 882,88 грн.Перевіривши визначені позивачем розрахунки, суд встановив, що втрати від інфляції становлять 3 391,10 грн, три проценти річних від простроченої суми становлять 737,72 грн.
Змінюючи рішення першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку, що до стягнення підлягає сума в розмірі 9 742,29 грн, як заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги, яка рахується за даними КП "ГІОЦ", по квартирі АДРЕСА_1, станом на вересень 2013 року, оскільки позивач не довів, за який період ця заборгованість виникла і з чого вона складається.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, у якій просив скасувати рішення Деснянського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2016 року та рішення Апеляційного суду міста Києва від 25 січня 2017 року і прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
Рух справи в суді касаційної інстанції
24 березня 2017 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження у справі.
У червні 2018 року справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК Україниу редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно з розпорядженням Верховного Суду від 12 червня 2019 року № 682/0/226-19 "Про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи", відповідно до пунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (зі змінами та доповненнями), постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 "Здійснення правосуддя у Верховному Суді" та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 "Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки" доповідачем у справі відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Олійник А. С.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди неправильно застосовано норми матеріального права, неповно з`ясували обставини справи, що мають значення для її вирішення.
Зокрема, заявник вказує, що не має заборгованості перед позивачем за спожиті житлово-комунальні послуги, під час розгляду справи суди, не маючи первинних документів в оригіналі, звітів контрольно-ревізійної комісії кооперативу за 2013, 2014, 2015 роки, документів бухгалтерії кооперативу, не допивавши свідків, не проводячи експертизу, дійшли помилкового висновку, порушивши вимоги та правові норми матеріального права.
Порушення матеріального права полягає в тому, що суди не застосували норми частини другої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та не встановили, що позивач як виконавець не підготував у встановлений законом місячний строк зазначений у Законі України "Про житлово-комунальні послуги" договір, а тому у позивача не було підстав для звернення до суду з таким позовом.
Аргументи інших учасників справи
Заперечення на касаційну скаргу не надходили.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.