Постанова
Іменем України
23 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 643/6694/16-ц
провадження № 61-32869св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А.С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Публічне акціонерне товариство Акціонерний Банк "Укргазбанк",
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Харківської області від 17 жовтня 2017 року в складі колегії суддів: Бурлаки І. В., Карімової Л. В., Яцини В. Б.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати недійсним договір іпотеки від 09 червня 2008 року №16/08-Б, укладений між Відкритим акціонерним товариством акціонерним банком "Укргазбанк" (далі - ВАТ АБ "Укргазбанк", банк) та фізичними особами ОСОБА_2, ОСОБА_3 у частині обтяження іпотекою належної позивачу на праві приватної власності квартири АДРЕСА_1 , у зв`язку з недодержанням загальних вимог, які є необхідними для чинності правочину.
Позов мотивований тим, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 19 листопада 2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу (далі - ХМНО) за реєстровим номером 5935, а в подальшому на підставі договору дарування від 16 червня 2011 року, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Зверєвим А. М. за реєстраційним номером 1297.
У 2013 році позивач дізнався про те, що стосовно його квартири у будинку АДРЕСА_1 14 травня 2012 року внесено записи про обтяження іпотекою на підставі договору іпотеки від 09 червня 2008 року №16/08-Б, предметом якого є весь житловий будинок (у будинку розташовано 123 квартири), який на час укладення договору іпотеки належав на праві власності іпотекодавцям - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
У зв`язку з продажем власниками будинку ще у 2008 та 2009 роках з дозволу банку 26 квартир загальна площа будинку як предмета іпотеки, у складі якого було 123 квартири, - змінилася, також і його вартість, права, обов`язки та юридичні наслідки (які безпосередньо стосуються і ОСОБА_1, як власника квартири АДРЕСА_1 у цьому будинку). Додаткових письмових угод до договору іпотеки з банком у зв`язку з цим не укладено.
Отже, сторони в належній формі не досягли згоди з усіх істотних умов договору, а вказаний договір іпотеки (з урахуванням усної додаткової угоди) не відповідає формі, встановленій законом.
Крім того, зазначав, що договір іпотеки не може бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені в ньому, оскільки предметом іпотеки у договорі визначена не квартира АДРЕСА_1 , а будинок в цілому, отже, немає ідентифікаційних ознак саме квартири АДРЕСА_1 , як предмета іпотеки та не зазначено обсягу прав та обов`язків іпотекодавця щодо квартири АДРЕСА_1 виходячи з її площі. У зв`язку з цим, з урахуванням нікчемності укладеної усної додаткової угоди до договору іпотеки щодо відчуження ряду квартир і зміни площі предмета іпотеки та його вартості, яка потягла за собою фактичну зміну правовідносин та обтяження квартири АДРЕСА_1 іпотекою з 14 травня 2012 року на підставі договору іпотеки від 09 червня 2008 року №16/08-Б, із письмового та нотаріально посвідченого тексту якого квартира АДРЕСА_1 не визначена родовими та ідентифікаційними ознаками як предмет іпотеки, такий договір іпотеки в частині обтяження квартири АДРЕСА_1 підлягає визнанню недійсним на підставі невідповідності нормам частин першої, четвертої, п`ятої статті 203 ЦК України, статей 18, 19 Закону України "Про іпотеку".
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 25 липня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано недійсним договір іпотеки від 09 червня 2008 року №16/08-Б, укладений між ВАТ АБ "Укргазбанк" та ОСОБА_2, ОСОБА_3, в частині обтяження іпотекою квартири АДРЕСА_1 .
Стягнуто з ВАТ АБ "Укргазбанк" на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 551,21 грн.
Рішення мотивоване тим, що оскільки квартира АДРЕСА_1 в договорі іпотеки не визначена родовими та ідентифікаційними ознаками, договір іпотеки, укладений між банком та ОСОБА_2, ОСОБА_3 , які є третіми особами у справі, є недійсним.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 17 жовтня 2017 року, рішення Московського районного суду м. Харкова від 25 липня 2017 року скасовано, у позові ОСОБА_1 відмовлено.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в позові, суд апеляційної інстанції виходив з того, що 09 червня 2008 року між банком та ОСОБА_2, ОСОБА_3 укладено договір іпотеки, між сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов договору, і договір іпотеки відповідає належній формі, а тому правових підстав для визнання його недійсним згідно зі статтями 215, 203 ЦК України немає.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
08 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, з касаційною скаргою на рішення суду апеляційної інстанції, просив рішення апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
У травні 2018 року цивільна справа надійшла до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII"Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно з розпорядженням Верховного Суду від 04 червня 2019 року № 487/0/226-19 "Про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи", відповідно до пунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, (зі змінами та доповненнями), постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 "Здійснення правосуддя у Верховному Суді" та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 "Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки" доповідачем у справі відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Олійник А. С.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що 09 червня 2008 року між банком та ОСОБА_2, ОСОБА_3 укладено договір іпотеки, який не відповідає вимогам закону, а саме: сторони в належній формі не досягнули згоди щодо всіх істотних умов договору, а вказаний договір іпотеки (з урахуванням усної додаткової угоди) не відповідає формі, встановленій законом; іпотечний договір не може бути спрямований на реальне настання правових наслідків, які обумовлені в ньому, оскільки предметом іпотеки у договорі визначена не квартира АДРЕСА_1, а будинок в цілому, отже, не має ідентифікаційних ознак саме квартири АДРЕСА_1, як предмета іпотеки та не зазначено обсягу прав і обов`язків іпотекодавця щодо квартири АДРЕСА_1 виходячи з її площі, тому договір іпотеки необхідно визнати недійсним.
Крім того, цей договір іпотеки не відповідає волевиявленню учасників правочину, його вчинено у неналежній формі, що є порушенням вимог статей 215, 203 ЦК України та є підставою для визнання його недійсним.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
26 грудня 2007 року між ВАТ АБ "Укргазбанк" та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 20, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит в сумі 2 644 000,00 дол. США, що еквівалентно 13 352 200,00 грн, зі строком повернення грошових коштів разом зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 12,5 % річних та штрафних санкцій у розмірі і випадках, передбачених кредитним договором, до 25 грудня 2012 року, цільове призначення - на придбання нежитлової будівлі літ. "В-5" загальною площею 6471,2 кв. м, яка знаходиться на АДРЕСА_1 .
З метою забезпечення зобов`язань за кредитним договором від 09 червня 2008 року між банком та ОСОБА_2, ОСОБА_3 укладено договір іпотеки, предметом якого є багатоквартирний житловий будинок АДРЕСА_1 . Із зазначеного договору іпотеки випливає, що спірна квартира входить до предмета іпотеки.
Заочним рішенням Московського районного суду м. Харкова від 11 вересня 2009 року визнано недійсним договір іпотеки № 16/08-Б, укладений між ВАТ АБ "Укргазбанк" та ОСОБА_2, ОСОБА_3 ; унесено до Державного реєстру іпотек відомості про виключення запису з реєстру щодо об`єкта - житлового будинку літ. В-5, розташованого на АДРЕСА_1, порядковий номер запису у Державному реєстрі іпотек 7356523; знято заборону на відчуження житлового будинку літ. В-5, розташованого на АДРЕСА_1, накладену ВАТ АБ "Укргазбанк" в особі Харківської філії ВАТ АБ "Укргазбанк" згідно з договором іпотеки № 16/08-Б, посвідченим приватним нотаріусом ХМНО Глуховцевою Н. В. 09 червня 2008 року, реєстровий номер 2836, реєстраційний номер запису в Єдиному реєстрі заборон 8751510.
Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 04 квітня 2012 року скасовано рішення Московського районного суду м. Харкова від 11 вересня 2009 року, в позові ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ПАТ АБ "Укргазбанк" про визнання договору іпотеки недійсним відмовлено.
Відомості у Державному реєстрі іпотек щодо предмета іпотеки поновлено, реєстраційний номер 12489264, відомості у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна також поновлено, реєстраційний номер 12488862.
Під час знаходження справи на розгляді в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 двічі став власником спірної квартири АДРЕСА_1 , зокрема, на підставі договору купівлі - продажу від 19 листопада 2009 року, укладеного між ним та ОСОБА_4 та договору дарування від 16 червня 2011 року, дарувальником за яким є Товариство з обмеженою відповідальністю "Аліма-Т".
Право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_1 у Комунальному підприємстві "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" 20 листопада 2009 року та 16 червня 2011 року відповідно.