Постанова
Іменем України
24 грудня 2019 року
місто Київ
справа № 369/12668/15-ц
провадження № 61-46166св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
треті особи: ОСОБА_3, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Копійка Любов Петрівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 грудня 2015 року у складі судді Нікушина В. В. та постанову Апеляційного суду Київської області від 20 вересня 2018 року у складі колегії суддів: Волохова Л. А., Березовенко Р. В., Лівінського С. В.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
У листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 грудня 2015 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі заяви ОСОБА_1 про залишення позову без розгляду.
Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_1 у червні 2018 року звернувся до Апеляційного суду Київської області з апеляційною скаргою.
Постановою Апеляційного суду Київської області від 20 вересня 2018 року апеляційна скарга ОСОБА_1 залишена без задоволення, ухвала суду першої інстанції залишена без змін.
Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції, керувався тим, що наданий заявником висновок експерта, відповідно до якого підпис у заяві про залишення позову без розгляду виконаний не позивачем, не відповідає вимогам Закону України "Про судову експертизу" та Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерством юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5. Суд зазначив, що почеркознавча експертиза є різновидом криміналістичної експертизи. Відповідно до законодавства виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов`язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз. Однак, експертизу проведено Товариством з обмеженою відповідальністю "Експертно-правова консалтингова компанія "Юрекс" (далі - ТОВ "Юрекс"). З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про проведення експертизи неналежним суб`єктом судово-експертної діяльності, адже ТОВ "Юрекс" не відноситься до державних спеціалізованих установ. Окрім того висновок містить положення про те, що питання наявності (відсутності) монтажу у досліджуваних підписах від імені ОСОБА_1 виходить за межі компетенції експерта-почеркознавця. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заявником не надано належних, допустимих та достатніх доказів, які б свідчили про порушення судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, що, у свою чергу, призвело б до ухвалення незаконного рішення.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду у жовтні 2018 року, ОСОБА_1 просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, справу направити на розгляд до суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтовувалася порушенням судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права. Заявник зазначає, що факт того, що підпис у заяві про залишення позову без розгляду виконаний іншою особою, а не позивачем, підтверджений висновком експертизи ТОВ "Юрекс" від 31 січня 2018 року. Зазначений висновок не мав наперед визначеного для суду значення, а, відтак, висновок суду апеляційної інстанції про недоведеність факту підписання заяви іншою особою є необґрунтованим та передчасним.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У наданому відзиві відповідач просив залишити касаційну скаргу без задоволення.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ
Ухвалою Верховного Суду від 05 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
За змістом правила частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені у статті 213 ЦПК України 2004 року, статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд вислухав суддю-доповідача, перевірив доводи касаційної скарги та матеріали цивільної справи, за результатами чого зробив висновок, що оскаржувані судові рішення відповідають вимогам законності та обґрунтованості, визначеним у статті 213 ЦПК України 2004 року, статті 263 ЦПК України, касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Оцінка аргументів, викладених у касаційній скарзі
За змістом статті 207 ЦПК України 2004 року залишення заяви без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 207 ЦПК України 2004 року суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач подав заяву про залишення позову без розгляду.
Згідно з частиною першою статті 11 ЦПК України 2004 року суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.