Постанова
Іменем України
20 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 757/18977/18-ц
провадження № 61-19786св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Червинської М. Є.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 16 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Желепи О. В., Мараєвої Н. Є., Олійника В. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк", правонаступником якого є акціонерне товариство комерційного банку "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк"), про стягнення пені у розмірі 3 % річних за кожен день прострочення на підставі частини п`ятої статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" за період з 17 квітня 2017 року по 17 квітня 2018 року.
Позовна заява мотивована тим, що між ним та відповідачем 13 березня 2013 року було укладено депозитний договір № SAMDN25000739164596, на виконання якого позивачу було відкрито рахунок № НОМЕР_1. 13 березня 2013 року на рахунок № НОМЕР_1 було внесено 11 500,00 грн. та в подальшому рахунок № НОМЕР_1 було поповнено: 14 листопада 2013 року на 4 500,00 грн., 06 грудня 2013 року на 4 000,00 грн. та 5 000,00 грн. Після поповнень рахунку, загальна сума депозиту склала 25 000,00 грн.
Також, 13 березня 2013 року між сторонами було укладено депозитний договір № SAMDN25000739164799, на виконання якого позивачу було відкрито рахунок № НОМЕР_2. 13 березня 2013 року на рахунок № НОМЕР_2 було внесено 11 450,00 дол. США та в подальшому рахунок № НОМЕР_2 було поповнено 14 листопада 2013 року на 50 дол. США та 13 грудня 2013 року на 500,00 дол. США, тобто на 550,00 дол. США. Після поповнень рахунку, загальна сума депозиту склала 12 000,00 дол. США.
Посилаючись на відмову банку виконати розпорядження клієнта з видачі належних йому за договором банківського рахунку сум, що на думку позивача свідчить про невиконання банком своїх зобов`язань та має наслідком настання відповідальності, передбаченої законом у вигляді сплати пені в розмірі 3% від суми утримуваних банком коштів за кожен день з моменту звернення клієнта з вимогою про видачу коштів до дня фактичної видачі, ОСОБА_1 просив позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 18 липня 2019 року позов задоволено. Стягнуто з АТ КБ "Приватбанк" на користь ОСОБА_1 пеню в сумі 3 700 662,00 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відмова банку виконати розпорядження клієнта з видачі належних йому за договором банківського рахунку сум свідчить про невиконання банком своїх зобов`язань та має наслідком настання відповідальності, передбаченої законом у вигляді сплати пені в розмірі 3 % від суми утримуваних банком коштів за кожен день з моменту звернення клієнта з вимогою про видачу коштів до дня фактичної видачі.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 16 жовтня 2019 року апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково. Рішення Печерського районного суду м. Києва від 18 липня 2019 року змінено, позов задоволено частково. Зменшено розмір стягнутої суми пені з 3 700 662 грн до 40 000 грн.
Змінюючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду про наявність правових підстав для стягнення вказаної пені, проте виходив з того, що визначений позивачем розмір пені обрахований без врахування дати повернення вкладу та вимог частини третьої статті 551 ЦК України. Оскільки розмір пені, яку просив стягнути позивач значно перевищує розмір основної заборгованості, а позивач не навів жодних розрахунків, в якому розмірі йому завдані збитки, неповерненням йому вкладу, апеляційний суд застосував положення частини третьої статті 551 ЦК України та зменшив розмірі пені, яка підлягає стягненню з відповідача до 40 000 грн.
Узагальнені доводи касаційної скарги
У листопаді 2019 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що позивач не заперечує право апеляційного суду зменшити розмір пені на підставі частини третьої статті 551 ЦК України, проте вважає, що зменшуючи розмір пені суд повинен був її зменшити до розміру 100 % сум вкладу. Апеляційний суд, зменшуючи обсяг пені до 40 000 грн, жодним чином не обґрунтував та не пояснив, яким чином він дійшов до даної суми, не навівніякої методики розрахування нових сум пені.
Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу
У грудні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив АТ КБ "ПриватБанк" на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, в якому заявник просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 12 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження по справі, витребувано справу № 757/18977/18-ц з Печерського районного суду м. Києва.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що 13 березня 2013 року між ОСОБА_1 та АТ КБ "Приватбанк" було укладено депозитний договір № SAMDN25000739164596, на виконання якого позивачу було відкрито рахунок № НОМЕР_1.
13 березня 2013 року на рахунок № НОМЕР_1 було внесено 11 500 грн та в подальшому рахунок № НОМЕР_1 було поповнено: 14 листопада 2013 року на 4 500 грн, 06 грудня 2013 року на 4 000 грн та 5 000 грн. Після поповнень рахунку, загальна сума депозиту склала 25 000 грн.
Також, 13 березня 2013 року між сторонами було укладено депозитний договір № SAMDN25000739164799, на виконання якого позивачу було відкрито рахунок № НОМЕР_2.
13 березня 2013 року на рахунок № НОМЕР_2 було внесено 11 450,00 дол. США та в подальшому рахунок № НОМЕР_2 було поповнено 14 листопада 2013 року на 50 дол. США та 13 грудня 2013 року на 500,00 дол. США, тобто на 550,00 дол. США. Після поповнень рахунку, загальна сума депозиту склала 12 000,00 дол. США.
Навесні 2014 року, у зв`язку із припиненням функціонування банківських відділень відповідача на території АР Крим, рахунки позивача були заблоковані відповідачем.
З метою отримання належних позивачу коштів та нарахованих по ним відсотків, за договором № SAMDN25000734477954, після закінчення 10 квітня 2014 року строку дії договору, останній неодноразово звертався у відділення АТ КБ "ПриватБанк" із відповідними вимогами.
10 вересня 2014 року позивач письмово звернувся до відповідача із заявою, у якій посилаючись на пункт 9 договору № SAMD25000734477954 від 10 квітня 2013 року, відповідно до якого клієнт має право на дострокове розірвання договору та частини другої статті 1060 ЦК України, відповідно до якого банк зобов`язаний видати вклад на першу вимогу вкладника, повідомив про свій намір отримати свій депозитний вклад в повному обсязі, попередньо погодивши день, місце та час отримання вкладу.
Дана заява була отримана відповідачем 15 вересня 2014 року, але не була задоволена.
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 18 вересня
2015 року залишеним без змін ухвалою апеляційного суду міста Києва від 05 листопада 2015 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 квітня 2016 року у справі № 754/18124/14-ц частково задоволено позов ОСОБА_1 та стягнуто з АТ КБ "Приватбанк" на його користь кошти за договором банківського вкладу від 13 листопада 2013 року № SAMDN25000739164799 у розмірі 12 845,26 дол. США та кошти за договором банківського вкладу від 13 листопада 2013 року № SAMDN25000739164596 у розмірі 52 680,30 грн.
06 липня 2016 року постановою державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження № 51547456.
Постанова про відкриття виконавчого провадження була отримана в АТ КБ "ПриватБанк", але у встановлений Законом строк самостійно не була виконана.
Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 18 вересня 2015 року у справі № 754/18124/14-ц було виконане відповідачем лише 09 листопада 2017 року.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.