Постанова
Іменем України
20 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 757/70995/17-ц
провадження № 61-20253св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Червинської М. Є.
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідач - акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на рішення Печерського районного суду м. Києва від
21 травня 2019 року у складі судді Соколова О. М. та постанову Київського апеляційного суду від 17 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Мережко М. В., Верланова С. М., Савченка С. О.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2017 року позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк") про захист прав споживачів.
Позов мотивовано тим, що 20 вересня 2013 року між позивачем ОСОБА_1 та АТ КБ "Приватбанк" укладено депозитний договір № SАMDN25000737831617, на виконання якого, на рахунок № НОМЕР_1 позивачем внесено 25 000,00 доларів США. 13 травня 2013 року між позивачем ОСОБА_2 та АТ КБ "Приватбанк" укладено депозитний договір № SАMDN250007350937172 на виконання якого, на рахунок № НОМЕР_2 позивачем внесено 35 070,00 доларів США. За умовами укладених договорів банк сплачує позивачу проценти за вкладом згідно договору № SАMDN25000737831617 від 20 вересня 2013 року у розмірі 8,0 річних, згідно договору № SАMDN250007350937172 від 13 травня 2013 року 9,75 % річних. У зв`язку із припиненням функціонуванням банківських відділень АТ КБ "Приватбанк" на території АР Крим та м. Севастополя у 2014 році, рахунок позивачів було безпідставно заблоковано та припинено нарахування відсотків.
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зверталися до відповідача із письмовими заявами про розірвання договорів банківського вкладу та виплату належних їм коштів. Однак, зазначені заяви відповідачем задоволено не було, та на сьогоднішній день кошти, які знаходяться на рахунках, не повернуті.
На підставі викладеного, з урахуванням подальшого уточнення позовних вимог, позивачі просили суд:
1) стягнути з АТ КБ "Приватбанк" на користь ОСОБА_1 за договором: № SАMDN25000737831617 від 20 вересня 2013 року 58 067,07 доларів США, а саме: суму банківського вкладу у розмірі 25 000,00 доларів США; суму не нарахованих відсотків за вкладом за 21 лютого 2014 року по 21 листопада 2017 року у розмірі 7 506,85 доларів США; відсотки за період з 21 листопада 2017 року по 18 грудня 2018 року у розмірі 2,69 доларів США; 3 % річних у розмірі 807,53 доларів США за період з 21 листопада 2017 року по 18 грудня 2018 року; пеня у розмірі 3% за кожен день прострочення на підставі частини п`ятої статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" за період з 22 листопада 2017 року по 23 грудня 2017 року у розмірі
24 750 доларів США.
2) стягнути з АТ КБ "Приватбанк" на користь ОСОБА_2 за договором № SАMDN250007350937172 від 13 травня 2013 року 85 862,36 доларів США та 31,88 грн, а саме:суму банківського вкладу у розмірі 35 070,00 доларів США; суму ненарахованих відсотків за вкладом за 14 березня 2014 року по 20 листопада 2017 року у розмірі 12628,08 доларів США; відсотки за період з 20 листопада 2017 року по 18 грудня 2018 року у розмірі 3,79 доларів США; 3 % річних у розмірі 1 135,69 доларів США за період з 20 листопада 2017 року по 18 грудня 2018 року; пеня у розмірі 3% за кожен день прострочення на підставі частини п`ятої статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" за період з 20 листопада 2017 року по 22 грудня 2017 року у розмірі 34719,30 доларів США; 17,76 доларів США (з рахунку № НОМЕР_3 ); 2 267,74 доларів США (з рахунку № НОМЕР_4 ), 20,00 доларів США (з рахунку № НОМЕР_5 ), 9,50 грн. (з рахунку № НОМЕР_6 ); 22,38 грн. (з рахунку № НОМЕР_7 ).
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 21 травня 2019 року позов задоволено. Стягнуто з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором банківського вкладу № SАMDN25000737831617 від 20 вересня 2013 року в сумі 58 067,07 доларів США. Стягнуто з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором банківського вкладу № SАMDN250007350937172 від 13 травня 2013 року у розмірі 85 862,36 доларів США та 31,88 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем неналежним чином виконуються свої зобов`язання перед позивачами, у зв`язку із чим наявні підстави для стягнення з останнього сум вкладу, відсотків, 3 % річних та пені у розмірі 3% за кожен день прострочення на підставі частини п`ятої статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів".
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 17 жовтня 2019 року апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" залишено без задоволення, рішення Печерського районного суду міста Києва від 21 травня 2019 року - без змін.
Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову.
Узагальнені доводи касаційної скарги
У листопаді 2019 року АТ КБ "ПриватБанк" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій належним чином не перевірили договори та квитанції про внесення грошових коштів. Позивачем нарахована пеня у розмірі 3% за кожен день прострочення на підставі частини п`ятої статті 10 закону України "Про захист прав споживачів", яка є явно завищеною, не відповідає засадам справедливості, добросовісності та розумності, а тому суди мали її зменшити до розміру вкладу. Також судами не враховано, що пеня має обчислюватися і стягуватися за судовим рішенням виключно у національній валюті
України - гривні.
Узагальнені доводи відзиву
У грудні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив адвоката
Дугінова Д. Д. на касаційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк", в якому заявник просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження по справі, витребувано справу № 757/70995/17-ц з Печерського районного суду
м. Києва. Зупинено виконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 21 травня 2019 року до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди установили, що 20 вересня 2013 року між позивачем ОСОБА_1 та АТ КБ "ПриватБанк" укладено депозитний договір № SАMDN25000737831617, на виконання якого, на рахунок № НОМЕР_1 позивачем внесено 25 000,00 доларів США, що підтверджується відповідною квитанцією.
Між позивачем ОСОБА_2 та АТ КБ "ПриватБанк" 13 травня
2013 року укладено депозитний договір № SАMDN250007350937172 на виконання якого, на рахунок № НОМЕР_2 позивачем внесено 35 070,00 доларів США, що підтверджується відповідною квитанцією.
За умовами укладених договорів банк сплачує позивачу проценти за вкладом згідно договору № SАMDN25000737831617 від 20 вересня
2013 року у розмірі 8,0 річних, згідно договору № SАMDN250007350937172 від 13 травня 2013 року 9,75 % річних.
Відповідачем не заперечувалось, що у зв`язку із припиненням функціонуванням банківських відділень АТ КБ "ПриватБанк" на території АР Крим та м. Севастополя у 2014 році рахунок позивачів було заблоковано та припинено нарахування відсотків.
Також судом установлено, що позивач ОСОБА_1 13 листопада
2017 року звернувся до відповідача із письмовою заявою про розірвання договору банківського вкладу № SАMDN25000737831617 від 20 вересня 2013 року. Листом від 11 грудня 2017 року відповідач повідомив про неможливість виконання вимог позивача.
В подальшому, 02 січня 2018 року, ОСОБА_1 звернувся до відповідача повторно та зазначив про видачу коштів через касу будь-якого відділення АТ КБ "ПриватБанк", також просив надати належним чином завірену виписку про рух коштів на рахунку. Дана заява зареєстрована у АТ КБ "ПриватБанк" за вх. 49240 від 17 січня 2018 року, що підтверджується відтисками штампів на заяві.
Позивач ОСОБА_2 13 листопада 2017 року звернувся до відповідача із письмовою заявою про розірвання договору банківського вкладу № SАMDN250007350937172 від 13 травня 2013 року. Листом від 11 грудня 2017 року відповідач повідомив про неможливість виконання вимог позивача.
16 січня 2018 року ОСОБА_2 звернувся до відповідача повторно та зазначив про видачу коштів через касу будь-якого відділення АТ КБ "ПриватБанк", також просив надати належним чином завірену виписку про рух коштів на рахунку. Дана заява зареєстрована у АТ КБ "ПриватБанк" за вх. 49240 від 17 січня 2018 року, що підтверджується відтисками штампів на заяві.
Звертаючись до суду з цим позовом, позивачі посилалися на те, що зазначені заяви відповідачем задоволено не було, на час звернення до суду кошти, які знаходяться на рахунках, не повернуті.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 1058 Цивільного кодексу України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Згідно з частиною першою статті 1061 ЦК України банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу.
Згідно з частиною першою статті 1060 Цивільного кодексу України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).
За правилами статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та
вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За частиною першою статті 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.
Відповідно до статті 1075 ЦК України, договір банківського рахунку розривається за заявою клієнта у будь-який час. Залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.