1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



26 грудня 2019 року

Київ

справа №640/13245/19

адміністративне провадження №К/9901/30724/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого Тацій Л.В.,

суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г., -

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - ДАБІ) на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 липня 2019 року про забезпечення позову (прийняту судом у складі судді Вєкуа Н.Г.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2019 року (ухвалену судом у складі: головуючого судді Бєлової Л.В., суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕОС ДЕВЕЛОПМЕНТ" (далі - ТОВ) до ДАБІ, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНІКАГРО Україна", про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2019 року до пред`явлення позову ТОВ звернулося до адміністративного суду із заявою про забезпечення позову.

Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 23 липня 2019 року заяву ТОВ задовольнив. До моменту набрання законної сили судовим рішенням у справі № 640/13245/19, у разі подання заявником відповідної позовної заяви, зупинив дію рішення ДАБІ від 21 червня 2019 року № 17 "Про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт від 14 серпня 2018 року № ІV 113182261347 на об`єкт будівництва "Будівництво житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями під підземним паркінгом по вул. Казимира Малевича, 44, 46 у Голосіївському районі міста Києва" (далі - рішення ДАБІ № 17).

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 02 жовтня 2019 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Задовольняючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суди виходили із того, що застосуванням таких заходів не буде завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти, та дійшли висновку, що вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії рішення ДАБІ №17 буде мати наслідком збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.

Не погодившись із цими рішеннями, ДАБІ звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалення нового рішення про відмову у забезпеченні позову.

Відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 листопада 2019 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Стеценко С.Г., Стрелець Т.Г., справу передано головуючому судді.

У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Стрелець Т.Г. на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року № 2045/0/78-19 здійснено повторний автоматизований розподіл справи між суддями, згідно з яким визначено таку колегію суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Рибачук А.І., Стеценко С.Г.

Верховний Суд ухвалою від 11 грудня 2019 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ.

У касаційній скарзі ДАБІ посилається на те, що суди не взяли до уваги та не врахували співрозмірність вимог заяви про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи. Вжиття заходів забезпечення позову не передбачає вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.

Позивачем наведені лише припущення щодо можливих наслідків заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам. Однак, не доведено існування обставин, визначених у статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Пропоноване позивачем забезпечення позову не є співмірним із заявленими позивачем вимогами.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду з`ясував обставини, на підставі яких були прийняті оскаржувані судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.

Задовольняючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суди виходили із того, що застосуванням таких заходів не буде завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти, та дійшли висновку, що вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії рішення ДАБІ №17 буде мати наслідком збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.

Також, апеляційний суд зазначив, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на вул. Казимира Малевича, 44, 46, у м. Києві від 26.01.2017 № 89/17/012/009-16 скасовані, як такі що надані з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Представник ДАБІ в судовому засіданні суду апеляційної інстанції пояснив, що підставою для анулювання дозволу на виконання будівельних робіт від 14.08.2018 року № ІV 113182261347 на об`єкт будівництва "Будівництво житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями під підземним паркінгом по вул. Казимира Малевича, 44, 46 у Голосіївському районі м. Києва" стало прийняття головним інспектором Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві рішення про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки. Докази належного повідомлення про розгляд та прийняття рішень про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки та в подальшому анулювання дозволу на виконання будівельних робіт представник інспекції не надала.

Зазначені доводи, як вказав апеляційний суд, дають підстави стверджувати про очевидну протиправність рішення інспекції про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт.

З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів не може погоджується з таких підстав.

Відповідно до частини другої статті 150 КАС забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Так, як зазначили суди попередніх інстанції у рішеннях, приймаючи рішення № 17 ДАБІ керувалася пунктом 4 частини шостої статті 37 Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", згідно з яким дозвіл на виконання будівельних робіт може бути анульовано органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі скасування містобудівних умов та обмежень.

Із змісту заяви про забезпечення позову вбачається, що ТОВ посилалось на те, що оскаржуване рішення ДАБІ порушує його права, оскільки винесено безпідставно без додержання норм Законів України "Про регулювання містобудівної діяльності, "Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності", оскільки жодних підстав для анулювання дозволу наразі не існує. Скасування містобудівних умов та обмежень здійснено неповноважним органом з порушенням закону, а тому не можуть бути підставою для анулювання дозволу.

Водночас повноваження відповідача, як суб`єкта владних повноважень у сфері здійснення державного архітектурно-будівельного контролю спрямовані на забезпечення дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

На відміну від господарської діяльності позивача державний архітектурно-будівельний контроль покликаний забезпечити додержання вимог спеціального законодавства, а, враховуючи потенційну небезпеку та наслідки, які можуть виникнути у зв`язку з недотриманням вимог містобудівного законодавства і які можуть нести загрозу життю та здоров`ю людей, вжиття заходів контролю не може ставитись у залежність від можливості здійснювати позивачем його господарської діяльності.

До того ж, прийняття оскаржуваного рішення і мало за мету зупинення діяльності позивача з метою недопущення подальшого порушення законодавства.

У питанні вжиття заходів забезпечення позову у подібних правовідносинах Верховний Суд у постанові від 20.03.2019 у справі № 826/14951/18 дійшов наступних висновків:

"Щодо ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту чи поновлення порушених прав та інтересів, Суд звертає увагу, що підприємницька діяльність передбачає ведення господарської діяльності на власний ризик, який включає в себе можливі втрати інвестицій, виникнення додаткових витрат та інше.

Відповідно до статті 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.


................
Перейти до повного тексту