ПОСТАНОВА
Іменем України
26 грудня 2019 року
Київ
справа №0540/8592/18-а
адміністративне провадження №К/9901/19645/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Желєзного І.В.
суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М.
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Донецького окружного адміністративного суду у складі судді Чучки В.М. від 10.04.2019 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Компанієць І.Д., суддів: Казначеєва Е.Г., Ястребової Л.В. від 11.06.2019
у справі № 0540/8592/18-а
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області
про зобов`язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У вересні 2018 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (далі також - ГУ Держгеокадастру у Донецькій області, відповідач), в якому просив зобов`язати відповідача прийняти наказ про надання земельної ділянки в довгострокову оренду строком на 14 років із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі загальною площею 11,3197 га ріллі для ведення фермерського господарства на території Дробишевської селищної ради Краснолиманського району Донецької області за межами населених пунктів (кадастровий номер 1423055400:03:000:1787).
2. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29.11.2018 закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області про зобов`язання прийняти наказ про надання земельної ділянки ОСОБА_1 в довгострокову оренду строком на 14 років із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі загальною площею 11,3197 га ріллі для ведення фермерського господарства на території Дробишевської селищної ради Краснолиманського району Донецької області за межами населених пунктів (кадастровий номер 1423055400:03:000:1787).
3. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 29.11.2018 у справі № 0540/8592/18-а задоволено, ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 29.11.2018 у справі № 0540/8592/18-а скасовано, а справу направлено до Донецького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
4. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10.04.2019, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2019, у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області про зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.
5. 12.07.2019 до Верховного Суду від позивача надійшла касаційна скарга на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10.04.2019 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2019, в якій просить такі скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
6. Ухвалою Верховного Суду від 17.07.2019 відкрито касаційне провадження у справі.
7. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.07.2019 справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Желєзного І.В., суддів Берназюка Я.О., Шарапи В.М.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач ОСОБА_1 09.09.2013 звернувся до ГУ Держземагенства у Донецькій області із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 11,3000 га ріллі для ведення фермерського господарства в довгострокову оренду.
9. Наказом ГУ Держземагенства у Донецькій області від 27.03.2014 № ДЦ/1433055400:03:000/00000781 позивачу надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки строком на 14 років.
10. Згідно з висновком міськрайонного управління Держземагенства у м. Красний Лиман та Краснолиманському району Донецької області № 154 від 29.12.2014 ОСОБА_1 погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі, для ведення фермерського господарства на території Дробишевської селищної ради Краснолиманського району Донецької області за межами населених пунктів.
11. З метою затвердження проекту землеустрою позивач неодноразово звертався до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області із відповідними клопотаннями про затвердження проекту землеустрою та прийняття рішення про надання земельної ділянки в довгострокову оренду, проте відповідач листами від 24.09.2015, 23.12.2015, 12.03.2016, 16.06.2016, 04.04.2017 року, 23.05.2017 відмовляв та повертав проекти на доопрацювання.
12. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19.07.2017 у справі №805/2158/17-а, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 31.08.2017, відповідача зобов`язано повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки кадастровий номер 1423055400:03:000:1787 в оренду.
13. У подальшому позивач звертався до суду, оскільки відповідач відмовляв йому у затвердженні проекту землеустрою та наданні земельної ділянки в оренду.
14. 28.09.2016 наказами № 2100-СГ, № 2101-СГ, № 2102-СГ, № 2104-СГ та наказом від 29.09.2016 № 2127-СГ громадянам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 надані дозволи на розроблення документації із землеустрою.
15. Відповідно до наказу від 20.10.2016 №2216-СГ про надання згоди на поділ земельної ділянки ОСОБА_3 надано згоду на поділ земельної ділянки площею 11,3197 га (кадастровий номер 1423055400:03:000:1787), що перебуває у запасі із цільовим призначенням землі сільськогосподарського призначення на території Дробишевської селищної ради Краснолиманського району Донецької області за межами населених пунктів, на підставі якого зазначену земельну ділянку було розділено на 6 (шість) ділянок з кадастровими номерами 1423055400:03:000:1895, 1423055400:03:000:1894, 1423055400:03:000:1893, 1423055400:03:000:1892, 1423055400:03:000:1891, 1423055400:03:000:1890.
16. Наказами від 31.01.2017 № 183-СГ, № 184-СГ, № 198-СГ, № 199-СГ та наказами від 01.02.2017 № 205-СГ, № 208-СГ громадянам ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 затверджено проекти землеустрою щодо відведення зазначених земельних ділянок безоплатно та надано безоплатно у власність земельні ділянки.
17. Станом на час розгляду даної адміністративної справи, земельна ділянка з кадастровим номером 1423055400:03:000:1787 розділена на 6 ділянок, яким присвоєні кадастрові номери та які належать на праві власності фізичним особам ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_3
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
18. Позивач свої вимоги обґрунтовував тим, що оскільки проект землеустрою позивача на спірну земельну ділянку затверджений відповідачем, останній відповідно до частини 10 статті 123 Земельного кодексу України має передати земельну ділянку позивачу в оренду, а в рішенні про надання земельної ділянки вказати умови вилучення земельних ділянок у землекористувачів.
19. Представник відповідача заперечував щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що згідно з відомостями Національної кадастрової карти (програмного забезпечення Державного земельного кадастру) інформація щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1423055400:03:000:1787 відсутня, тому підготувати відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки в оренду не було можливим, про що повідомлено позивача. Земельну ділянку з кадастровим номером 1423055400:03:000:1787 поділено на 6 земельних ділянок та визначено кожній свій кадастровий номер, які були надані у власність громадянам ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 . Крім того, зазначені земельні ділянки згідно з договорами оренди власниками передані у строкове платне користування земельною ділянкою на підставі договору оренди строком на 7 років ТОВ "Агро-Лиман". Таким чином, відповідач вважає вимоги позивача необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
20. Позивач у касаційній скарзі не погоджується з рішенням судів попередніх інстанцій, посилаючись на те, що оскільки проект землеустрою затверджений відповідачем, останній має передати земельну ділянку в оренду позивачу, а в рішенні про надання земельної ділянки вказати про умови вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок як цього вимагає частина 10 статті 23 Земельного кодексу України.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
21. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційних скарг та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права при вирішенні даного спору та виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), вважає за необхідне зазначити наступне.
22. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
23. Пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
24. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
25. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
26. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
27. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.