ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2019 року
м. Київ
Справа № 916/1806/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І. С. - головуючого, Міщенка І. С., Сухового В. Г.,
за участю секретаря судового засідання - Корнієнко О. В.,
за участю представників:
Генеральної прокуратури України - Голуба Є. В.,
Міністерства оборони України - Тужикова М. А.,
Державного підприємства Міністерства оборони України "Південьвійськбуд" -
не з`явився,
Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр реконструкції та будівництва" - Прощенка Д. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства оборони України
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.10.2019
(у складі колегії суддів: Бєляновський В. В. (головуючий), Богатир К. В., Мишкіна М. А.)
та на рішення Господарського суду Одеської області від 28.02.2019 (суддя Гут С. Ф.)
у справі № 916/1806/18
за позовом Заступника військового прокурора Південного регіону України
в інтересах держави в особі Міністерства оборони України
до Державного підприємства Міністерства оборони України "Південьвійськбуд",
Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр реконструкції та будівництва"
про визнання договору недійсним, зобов`язання повернути майно та скасування державної реєстрації,
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2018 року Заступник військового прокурора Південного регіону України (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державного підприємства Міністерства оборони України "Південьвійськбуд" (далі - ДП МОУ "Південьвійськбуд") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр реконструкції та будівництва" (далі - ТОВ "Центр реконструкції та будівництва") про:
визнання недійсним договору від 28.09.2006 № 7-ВБ про пайову участь в реконструкції існуючої будівлі управління з надбудовою 5-го поверху та прибудовою 5-поверхової адміністративної будівлі в м. Одесі по вул. Армійська, 18-А з правом викупу паю ДП МОУ "Південьвійськбуд", який укладено між ДП МОУ "Південьвійськбуд" та ТОВ "Центр реконструкції та будівництва" (далі - договір від 28.09.2006 № 7-ВБ);
зобов`язання ТОВ "Центр реконструкції та будівництва" повернути державі в особі Міністерства оборони України нежитлові приміщення четвертого поверху площею 139,5 м2, розташовані у будівлі ДП МОУ "Південьвійськбуд" (далі - спірні нежитлові приміщення) за адресою: м. Одеса, вул. Армійська, 18-А, у тому числі шляхом виселення ТОВ "Центр реконструкції та будівництва" з вказаних нежитлових приміщень;
скасування державної реєстрації права власності ТОВ "Центр реконструкції та будівництва" на нежитлові приміщення четвертого поверху площею 139,5 м2, розташовані у будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Армійська, 18-А (реєстраційний номер майна: 21016765, номер запису: 5764 в книзі: 70-неж-61).
Обґрунтовуючи позовну заяву, прокурор зазначив, що внаслідок укладення між ДП МОУ "Південьвійськбуд" та ТОВ "Центр реконструкції та будівництва" договору від 28.09.2006 № 7-ВБ незаконно, без згоди на те Міністерством оборони України, відчужено державне майно (спірні нежитлові приміщення) на користь ТОВ "Центр реконструкції та будівництва", тому оспорюваний договір підлягає визнанню недійсним відповідно до ст. 203, 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Окрім того, прокурор вказав, що внаслідок визнання недійсним оспорюваного договору ТОВ "Центр реконструкції та будівництва" повинно повернути державі в особі Міністерства оборони України спірні нежитлові приміщення відповідно до ст. 1212 ЦК України, а запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр) про державну реєстрацію права власності на спірні нежитлові приміщення за ТОВ "Центр реконструкції та будівництва" (реєстраційний номер майна: 21016765, номер запису: 5764 в книзі: 70-неж-61) підлягає скасуванню.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 28.02.2019, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.10.2019, у задоволенні позову відмовлено.
Приймаючи рішення від 28.02.2019 у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими, однак не підлягають задоволенню з огляду на значний пропуск строку позовної давності без поважних причин.
З такими висновками суду першої інстанції погодився і суд апеляційної інстанції у своїй постанові від 10.10.2019.
Не погоджуючись з постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.10.2019 та рішенням Господарського суду Одеської області від 28.02.2019, у листопаді 2019 року Міністерство оборони України через суд апеляційної інстанції звернулось до Касаційного господарського суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.10.2019 та рішення Господарського суду Одеської області від 28.02.2019, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
В обґрунтування касаційної скарги Міністерство оборони України зазначило, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків про відмову у задоволенні позову через пропуск строку позовної давності з огляду на те, що про порушення своїх прав та охоронюваних законом інтересів (про незаконне вибуття спірних нежитлових приміщень з державної власності) Міністерство оборони України довідалось з листа прокурора від 23.08.2018 № 05/3-3869вих-18ю.
Ухвалою Верховного Суду від 03.12.2019 відкрито касаційне провадження у справі №916/1806/18, призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 18.12.2019.
17.12.2019 ТОВ "Центр реконструкції та будівництва" надало відзив на касаційну скаргу, в якому заперечило доводи касаційної скарги, просило залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.10.2019 та рішення Господарського суду Одеської області від 28.02.2019 - без змін.
У судове засідання 18.12.2019 ДП МОУ "Південьвійськбуд" свого представника не направило, хоча було повідомлено про дату, час і місце судового засідання належним чином.
Ураховуючи наведене, висновки Європейського суду з прав людини у справі "В`ячеслав Корчагін проти Росії" та те, що явка учасників справи в суд касаційної інстанції не визнавалася обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не їх обов`язком, Верховний Суд у складі колегії дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності представника ДП МОУ "Південьвійськбуд".
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора, представників Міністерства оборони України та ТОВ "Центр реконструкції та будівництва", дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи, подані заперечення, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом Міністра оборони України від 29.01.1998 № 27 "Про створення та реєстрацію державних підприємств Міністерства оборони України" на базі розформованих військових частин та організацій будівельно-квартирного комплексу створено ДП МОУ "Південьвійськбуд" та затверджено статут підприємства.
01.09.1998 за актом приймання-передачі ДП МОУ "Південьвійськбуд" прийняло від військової частини А-1983 4-х поверхову адміністративну будівлю, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Армійська, 18-А.
28.09.2006 між ДП МОУ "Південьвійськбуд" (замовник) та ТОВ "Центр реконструкції та будівництва" (пайовик), як переможцем аукціону від 27.09.2006, було укладено договір № 7-ВБ про пайову участь в реконструкції існуючої будівлі управління з надбудовою 5-го поверху та прибудовою 5-поверхової адміністративної будівлі в м.Одесі по вул. Армійська, 18-А з правом викупу паю замовника, предметом якого є участь пайовика у фінансуванні будівництва з реконструкції 4-х поверхової адміністративної будівлі управління з надбудовою 5-го поверху та прибудовою 5-поверхового адміністративного корпусу за адресою: м. Одеса, вул. Армійська, 18-А згідно рішення Одеської міської ради за від 02.03.2006 № 249, та отримання у власність нежитлових офісних приміщень, шляхом викупу паю замовника, на умовах, що викладені у цьому договорі (п. 1.1 договору від 28.09.2006 № 7-ВБ).
Із змісту пп. 2.1 - 2.4 договору від 28.09.2006 № 7-ВБ вбачається, що:
паєм замовника є нежитлові офісні приміщення розташовані на 4 поверсі існуючої 4-х поверхової будівлі управління у стані, що знаходяться до початку реконструкції з існуючими інженерними мережами, благоустроєм, покриттям, внутрішнім оздобленням, загальною площею 173,8 м2;
паєм пайовика є фінансування будівельно-монтажних робіт по реконструкції існуючої будівлі в сумі 101 500,00 грн (з ПДВ), яка випадає на реконструкцію 173,8 м2 загальної площі 4 поверху існуючої будівлі з урахуванням усіх витрат;
пайовик зобов`язується профінансувати роботи по реконструкції та викупити пай шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок замовника у встановлені договором терміни;
у рахунок фінансування замовник у 30-ти денний термін після закінчення робіт та введення будинку в експлуатацію передає пайовику пакет правовстановлюючих документів в обсязі, достатньому для оформлення свідоцтва про власність на нежитлові офісні приміщення, розташовані на 4 поверсі існуючої 4-х поверхової будівлі, та безпосередньо самі зазначені приміщення. Приміщення передаються по акту прийому-передачі.
За актом прийому-передачі площі нежитлових офісних приміщень від 01.08.2007 замовник передав, а пайовик прийняв у власність 139,5 м2 загальної площі адміністративної будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Армійська, 18-А; замовник підтвердив фінансування пайовиком будівельно-монтажних робіт з реконструкції будівлі та викуп паю замовника (нежитлові офісні приміщення, розташовані на 4 поверсі існуючої будівлі управління).
28.08.2007 виконавчим комітетом Одеської міської ради видано свідоцтво про право власності на адміністративну будівлю серії ЯЯЯ № 997664, відповідно до якого об`єкт, який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Армійська, 18-А, площею 3 135,3 м2, в цілому належить державі в особі Міністерства оборони України на праві державної власності. Об`єкт знаходиться у повному господарському віданні ДП МОУ "Південьвійськбуд".
16.10.2007 на підставі договору від 28.09.2006 № 7-ВБ та акта приймання-передачі від 01.08.2007 виконавчим комітетом Одеської міської ради видано ТОВ "Центр реконструкції та будівництва" свідоцтво серії САВ № 395943 про право власності на нежитлові приміщення 4 поверху, площею 139,5 м2, які розташовані за адресою: м.Одеса, вул. Армійська, 18-А.
14.11.2007 до Державного реєстру внесено відомості про реєстрацію права власності на спірні нежитлові приміщення, площею 139,5 м2, за ТОВ "Центр реконструкції та будівництва" (реєстраційний номер майна: 21016765, номер запису: 5764 в книзі: 70-неж-61).
02.11.2007 замість свідоцтва про право власності від 28.08.2007 серії ЯЯЯ № 997664 виконавчим комітетом Одеської міської ради видано нове свідоцтво про право власності на нежитлові приміщення серії САВ № 395982, відповідно до якого нежитлові приміщення, площею 714,0 м2, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Армійська, 18-А, належать державі в особі Міністерства оборони України на праві державної власності. Об`єкт нерухомого майна знаходиться у повному господарському віданні ДП МОУ "Південьвійськбуд".
У листі від 23.08.2018 № 05/3-3869вих-18 Заступник військового прокурора Південного регіону України повідомив Міністерство оборони України про встановлення обставин, які вимагають представництва в суді інтересів держави в особі Міністерства оборони України, а саме про встановлення факту набуття ТОВ "Центр реконструкції та будівництва" права власності на спірні нежитлові приміщення на виконання договору від 28.09.2006 № 7-ВБ, укладеного ДП МОУ "Південьвійськбуд" без попередньої згоди на те Міністерством оборони України.
Зазначаючи, що договір від 28.09.2006 № 7-ВБ в частині викупу ТОВ "Центр реконструкції та будівництва" нерухомого державного майна ДП МОУ "Південьвійськбуд" (спірних нежитлових приміщень) укладено всупереч актам цивільного законодавства, якими визначено особливий порядок відчуження майна державних підприємств, прокурор в інтересах держави в особі Міністерства оборони України звернувся з даним позовом до господарського суду.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 28.02.2019, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.10.2019, у задоволенні позову відмовлено через пропуск строку позовної давності.
Переглянувши оскаржувані постанову суду апеляційної інстанції від 10.10.2019 та рішення суду першої інстанції від 28.02.2019 у касаційному порядку в межах доводів касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при ухвалені оскаржуваних судових рішень, Касаційний господарський суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.
Предметом спору у даній справі є вимоги прокурора про визнання недійсним договору від 28.09.2006 № 7-ВБ, про зобов`язання ТОВ "Центр реконструкції та будівництва" повернути державі в особі Міністерства оборони України спірні нежитлові приміщення та про скасування державної реєстрації права власності ТОВ "Центр реконструкції та будівництва" на спірні нежитлові приміщення (реєстраційний номер майна: 21016765, номер запису: 5764 в книзі: 70-неж-61).
Частиною 7 ст. 179 Господарського кодексу України (далі - ГК України у редакції, чинній на момент укладення оспорюваного договору) визначено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Згідно із чч. 1, 3 ст. 207 ГК України господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Виконання господарського зобов`язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі, якщо за змістом зобов`язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов`язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.
Частинами 1, 3 ст. 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України (у редакції, чинній на момент укладення оспорюваного договору) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно із Преамбулою Статуту ДП МОУ "Південьвійськбуд", затвердженого наказом Міністра оборони України від 29.01.1998 № 27 та зареєстрованого Одеським міськвиконкомом 10.03.1998 за реєстраційним №1534, підприємство засноване на майні Збройних сил України, яке є загальнодержавною власністю. Засновником підприємства є Міністерство оборони України - орган управління майном.
Відповідно до п. 4.2 Статуту ДП МОУ "Південьвійськбуд" майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві повного господарського відання. Здійснюючи право повного господарського відання, підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству та цьому статуту.
Пунктом 6.1.4 Статуту ДП МОУ "Південьвійськбуд" передбачено здійснення контролю органом управління майном, тобто Міністерством оборони України, за ефективністю використання, збереженням закріпленого за ДП МОУ "Південьвійськбуд" державного майна.