ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 грудня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/708/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратової І.Д. (головуючий), Стратієнко Л.В., Ткач І.В.,
здійснивши перегляд у порядку письмового провадження касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопоставка 3000"
на рішення Господарського суду міста Києва
(суддя Баранов Д.О.)
від 21.06.2019
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Зубець Л.П., судді - Калатай Н.Ф., Мартюк А.І.)
від 17.09.2019
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопоставка 3000"
до Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району" м. Києва
про стягнення 390 000,00 грн,
1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень проти позову.
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Автопоставка 3000" (далі - позивач, ТОВ "Автопоставка 3000") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району м. Києва" (надалі - відповідач) про стягнення 390 000,00 грн.
1.2. В обґрунтування позову ТОВ "Автопоставка 3000", посилаючись на приписи статті 22, частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, зазначає, що у зв`язку з ненаданням відповідачем заявки на поставку товару за договором № 361 на закупівлю товарів за державні кошти від 01.11.2018, від дати отримання якої обчислюється строк виконання позивачем свого обов`язку поставити відповідачу товар, позивачу завдано збитки у виді упущеної вигоди в розмірі 390 000,00 грн, оскільки товар, передбачений умовами договору, позивач повинен був поставити за ціною саме 390 000,00 грн.
1.3. Позов обґрунтовано такими обставинами:
1.3.1 01.11.2018 між КП "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району м. Києва" (замовник) та ТОВ "Автопоставка 3000" (постачальник) укладено Договір №361 на закупівлю товарів за державні кошти, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується у період дії договору на підставі письмових заявок (додаток №2) замовника, поставити замовнику товар: Код за ДК 021:2015 - 34210000-2 Кузови транспортних засобів (автомобільна кабіна МАЗ 5551 першої комплектності, кузов МАЗ 5551), Лот 1 - Автомобільна кабіна МАЗ5551 першої комплектності (товар), а замовник - прийняти і оплатити поставлений товар.
1.3.2 Відповідно до пункту 5.1. договору строк поставки товару - протягом 2018 року. Поставка товару здійснюється виконавцем протягом 30 календарних днів з дня надання заявки замовником.
1.3.3 Згідно з пунктом 5.2 договору за порушення терміну поставки товару за цим договором постачальник несе відповідальність згідно з умовами договору та чинного законодавства України.
1.3.4 Пунктом 5.5. договору передбачено, що заявка замовника на товар передається постачальнику засобами факсимільного або електронного зв`язку на електронну адресу позивача.
1.3.5 Пунктом 10.1. договору встановлено, що він набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2018, а в частині фінансових зобов`язань та поставки товару - до повного їх виконання.
1.3.6 Позивач звернувся до відповідача з листом від 05.12.2018 за № 204/12-18, в якому вимагав надіслати ТОВ "Автопоставка 3000" заявку щодо поставки товару за договором. Цей лист відповідач отримав 17.12.2018.
1.3.7 05.12.2018 позивач надіслав відповідачу також телеграму, в якій вимагав надати заявку на поставку товару за договором. На лист і телеграму відповідач відповіді не надав, як і не надав заявку на поставку товару, у зв`язку з чим позивачу завдано збитки у виді упущеної вигоди у розмірі 390 000,00 грн.
1.4 Відповідач у відзиві на позов просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що:
1.4.1 договір було укладено під умовою надання заявки, моментом виникнення прав і обов`язків сторін за змістом пункту 1.1. договору є саме момент подання заявки. Оскільки заявку до закінчення строку договору покупець постачальнику не подав, то зобов`язання сторін за договором поставки не виникли, і тому не могли бути порушені;
1.4.2 позивач не надав доказів про те, що відповідач порушив зобов`язання за договором.
1.5. У відповіді на відзив позивач стверджує, що оскільки договір було укладено під умовою надання заявки, і відповідач сам створив цю умову, і навіть після вимоги позивача надати заявку, не надав її, то суд має визначити, що така відкладальна умова настала, тобто настало зобов`язання відповідача подати заявку на поставку товару, яке не виконано.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції.
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.06.2019 у справі №910/708/19 у позові відмовлено повністю.
2.1.1 Суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ "Автопоставка 3000" не довело наявність елементів складу цивільного правопорушення: збитки, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками, оскільки пунктом 6.1. договору передбачено лише такі обов`язки замовника (відповідача) як своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар та приймати поставлений товар. Натомість обов`язку відповідача подавати заявку позивачеві договір не містить.
2.1.2 Суд відхилив доводи позивача про те, що його прибуток міг би становити 390 000,00 грн (у випадку поставки товару відповідачу), оскільки вони не узгоджуються з наявними в матеріалах справи доказами щодо обов`язку позивача сплатити третій особі ФОП Костькіну М. за цей товар 345 000,00 грн, що зменшує прибуток позивача до 45 000,00 грн; а також що позивач дійсно витратив 345 000,00 грн на придбання товару у зазначеної третьої особи, оскільки докази на підтвердження цього відсутні.
2.1.3. Місцевим господарським судом встановлено, що умовами договору передбачено можливість зменшення суми (ціни) договору в залежності від реальної потреби, а тому позивач не довів, що імовірний його прибуток, в разі виконання умов договору, склав би 390 000,00 грн
2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 21.06.2019 у справі № 910/708/19 залишено без змін.
2.2.1. Апеляційний господарський суд погодився із висновками суду першої інстанції про те, що позивач не довів наявність елементів складу цивільного правопорушення: збитки, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками, оскільки договором не передбачено обов`язку з надсилання позивачу заявки на поставку товару.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та виклад позиції інших учасників справи.
3.1. 09.10.2019 ТОВ "Автопоставка 3000" звернулося з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 21.06.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2019 у справі № 910/708/19, в якій просить повністю скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
3.2. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на те, що суди попередніх інстанцій:
3.2.1. не застосували норму частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, не взявши до уваги, що відповідач не виконав передбачений пунктом 1.1. договору обов`язок з надсилання позивачу заявки на поставку товару у 7-денний строк з дня отримання вимоги про направлення такої заявки, викладеної в листі позивача від 05.12.2018 за № 204/1-18;
3.2.2. в порушення частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, абзацу 2 частини 1 статті 617, частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України не врахували, що відсутність коштів у відповідача не є підставою для звільнення його від відповідальності за невиконання обов`язку за договором;
3.2.3. порушили норми частин 1 та 2 статті 226 Господарського кодексу України, не врахувавши вину відповідача у невжитті останнім всіх необхідних заходів щодо повідомлення позивача про неможливість виконання договору поставки.
3.3. 15.11.2019 відповідач подав відзив на касаційну скаргу в якому просить скаргу залишити без задоволення, а дії позивача визнати зловживанням процесуальними правами. Відповідач вважає, що судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
4. Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство.
4.1. Статтею 610 Цивільного кодексу України вказано, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).