ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2019 року
м. Київ
Справа № 922/3128/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючий - Стратієнко Л.В.,
судді: Кондратова І.Д., Ткач І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривоозерський олійний завод"
на рішення Господарського суду Харківської області
(головуючий - Погорелова О.В., судді - Добреля Н.С., Хотенець П.В.)
від 18.06.2019
та постанову Східного апеляційного господарського суду
(головуючий - Радіонова О.О., судді - Білецька А.М., Зубченко І.В.)
від 04.09.2019,
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривоозерський олійний завод",
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Респект-Ложистик", Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківбудмонтаж-А", фізичної особи-підприємця Лесишиної Ольги Ярославівни,
про стягнення 321 321,00 грн
В С Т А Н О В И В:
у листопаді 2018 року ТОВ "Кривоозерський олійний завод" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ "Респект-Ложистик" про стягнення 321 321,00 грн збитків.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням ТОВ "Респект-Ложистик" умов договору № ТП-38 від 06.07.2018 про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом щодо збереження переданого для перевезення вантажу, внаслідок чого позивачу заподіяно збитки в сумі 321 321,00 грн.
Ухвалами Господарського суду Харківської області від 20.02.2019 та 26.03.2019 залучено до участі у справі як співвідповідачів ТОВ "Харківбудмонтаж-А" та ФОП Лесишину О.Я., які на думку позивача могли бути зобов`язаними особами у спірних правовідносинах.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 18.06.2019, залишеним без змін постановою постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.09.2019, в задоволенні позову відмовлено.
Приймаючи рішення, господарські суди дійшли висновків, що позивачем не доведено наявності елементів складу правопорушення, яке тягне за собою відповідальність у вигляді відшкодування завданих збитків, тому що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази виконання спірного перевезення відповідачами.
ТОВ "Кривоозерський олійний завод" у жовтні 2019 року подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані рішення і прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Підставами для скасування судових актів позивач зазначає порушення норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанції, а саме ст. ст. 68, 81, 86, 90, 177, 181, 198, 211, 232, 233, 236 Господарського процесуального кодексу України. Стверджує, що суди безпідставно відмовили у проведенні допиту відповідача-3 ( ОСОБА_1 ) як свідка в цій справі, не врахували при прийнятті рішень свідчення директора ТОВ "Спєктр" ОСОБА_3 щодо обставин замовлення спірного перевезення, а також не дослідили докази, які знаходяться на електронній пошті ОСОБА_3 "ІНФОРМАЦІЯ_1" та "ІНФОРМАЦІЯ_2", в його комп`ютері та мобільному телефоні.
У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Респект-Ложистик", який був поданий до Верховного Суду у строк встановлений ухвалою від 15.10.2019, вважає постанову апеляційного суду та рішення місцевого суду законними та обґрунтованими, просить залишити їх без змін. Вказує на те, що матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження факту перевезення вантажу 24.09.2018 саме ТОВ "Респект-Ложистик", а отже не має підстав вважати у цій справі відповідача-1 перевізником з правами та обов`язками, що встановлені главою 64 ЦК України та Законом України "Про транспортно-експедиторську діяльність".
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї і перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
Як встановлено господарськими судами, 06.07.2018 між ТОВ "Респект-Ложистик" (перевізник) та ТОВ "Кривоозерський олійний завод" (замовник) був укладений договір № ТП-38 про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом, відповідно до умов якого перевізник зобов`язується приймати до перевезення транспортними засобами вантаж, що належить замовнику на підставі заявки замовника і доставляти ці вантажі в пункти призначення, вказані в заявці замовника (п. 1.1 договору).
Перевізник виконує для замовника перевезення вантажів по території України (п. 1.2 договору).
У розділі 3 договору сторони встановили, що кількість фактично відвантаженого вантажу перевізнику підтверджується даними товарно-транспортних накладних. На кожну відвантажену партію вантажу представляється посвідчення про якість виробника та/або інші товаросупровідні документи. Для участі в прийманні сторони можуть залучати експерта торгово-промислової палати, вартість послуг якого оплачується тією стороною, яка запросила цього експерта з подальшим відшкодуванням винною стороною.
Згідно з п. 4 договору, послуги з перевезення вантажів здійснюються перевізником на підставі заявок, поданих замовником за маршрутами, визначеними в протоколі узгодження цін і тарифів. Заявка передається перевізнику за допомогою факсимільного зв`язку, електронною поштою з адреси: ІНФОРМАЦІЯ_2 на адресу ІНФОРМАЦІЯ_3
Форма заявки, що підлягає обов`язковому заповненню сторонами, наведена у додатку №2 до цього договору (п. 4.2 договору).
Підставою для отримання водієм вантажу є пред`явлений ним паспорт або посвідчення водія, або будь-який інший документ, що посвідчує особу в розумінні положень відповідного законодавства України.
Перевезення вантажу здійснюється відповідно до Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 14.10.1997 №363 (п. 4.4 договору).
Відповідно до пп. 5.1.3 договору, перевізник зобов`язаний нести відповідальність за збереженість на шляху прямування всіх вантажів, що перевозяться за даним договором.
Згідно з пп. 5.2.1 договору, замовник зобов`язаний надавати перевізнику заявки на виконання перевезення вантажу встановленим умовами договору порядком. Замовник зобов`язаний надавати перевізникові заявки не пізніше чим за один робочий день до дати завантаження, якщо сторони не домовилися про інше та своєчасно передати вантаж перевізнику, повідомляти в розумні строки про особливості вантажу, будь-які зміни дати, пункту призначення.
У пп. 5.2.2 договору сторони обумовили, що замовник зобов`язаний забезпечити своєчасне та повне оформлення у встановленому порядку і необхідних документів та своєчасно оплачувати послуги з перевезення вантажу. Замовник зобов`язаний забезпечити завантаження кожного автомобіля, наданого перевізником, пред`явити до перевезення вантаж, зазначений у заявці.
Замовник зобов`язаний забезпечити завантаження/розвантаження автотранспортних засобів перевізника в місцях відправлення/призначення в найкоротші терміни (включаючи оформлення всіх товарно-транспортних документів), але не більше 24 годин на завантаження і 24 годин на розвантаження, з моменту прибуття транспортних засобів. У випадку відмови від заяви (анулювання замовлення), замовник зобов`язаний в електронній формі сповістити про це перевізника (пп. 5.2.3 договору).
Згідно з п. 5.3 договору моментом переходу ризиків щодо збереження вантажу є належним чином оформлена товарно-транспортна накладна.
У п. 8.1 договору сторони обумовили, що перевізник і замовник у випадку невиконання або неналежного виконання зобов`язань, що випливають з цього договору, несуть відповідальність, визначену цим договором та/або передбачену чинним законодавством України.
Перевізник несе відповідальність за втрату, недостачу або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу. Відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення (п. 8.4 договору).
Відповідно до п. 10.1 договору, він вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами і скріплення відбитками печаток сторін (за наявності таких). Згідно з п. 10.2 договору, строк цього договору починається в момент, визначений у п. 10.1 договору та закінчується 31.12.2018, а в частині виконання зобов`язань - до їх повного виконання. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (п. 10.3 договору).
Звертаючись з позовом у цій справі, позивач зазначав, що 07.09.2018 між ним та ТОВ "Торговий дім "Дельта Вілмар" був укладений договір поставки №SFS753, за умовами якого позивач був зобов`язаний поставити і передати у власність ТОВ "Торговий дім "Дельта Вілмар" соняшник врожаю 2018 року українського походження у кількості 2000 тон у строк до 14.09.2018. Додатковими угодами № 1 та № 2 від 07.09.2018, строк поставки соняшнику змінено і визначено кінцевим строком спочатку 24 вересня 2018 року, а потім, другою угодою - до 25 вересня 2018 року. На виконання умов вказаного договору поставки від 07.09.2018, позивач мав зобов`язання поставити насіння соняшнику у кількості 27 тон 820 кг до м. Южне, Одеської області.
Окрім того вказував, що директором ТОВ "Спєктр" Горовим М.М. на підставі існуючого між ТОВ "Спєктр" та ТОВ "Кривоозерський олійний завод" договору від 2014 року, за допомогою мобільного додатку "Viber" на номер, зазначений у реквізитах ТОВ "Респект-Ложистик" було зроблено заявку на перевезення вантажу до м. Южне, Одеської області, для ТОВ "Торговий дім "Дельта Вілмар", в результаті чого, ТОВ "Респект-Ложистик" надало позивачу автотранспортний засіб, який 24 вересня 2018 року прийняв до навантаження насіння соняшнику у смт Криве Озеро Миколаївської області і який в подальшому не здійснив перевезення вантажу до м. Южне Одеської області, та не прибув до місця призначення, товар вантажоодержувачу не передав.
На підтвердження здійснення перевезення вантажу ТОВ "Респект-Ложистик" позивачем до позовної заяви додана товарно-транспортна накладна №1040 від 24.09.2018, в якій зазначено ТОВ "Харківбудмонтаж-А" (відповідач 2) як перевізник.
25.09.2018 в ЄРДР було внесено відомості про злочин за ч. 1 ст. 190 Кримінального кодексу України, з підстав зникнення автотранспортного засобу з насінням соняшника 24 вересня 2018 року.
27.09.2018 позивач звернувся до ТОВ "Респект-Ложистик" з вимогою про відшкодування вартості зниклого вантажу в сумі 321 330,00 грн.
Листом № 12-10 від 01.10.2018 ТОВ "Респект-Ложистик" надав відповідь на вищезазначену вимогу позивача, в якій повідомив, що для вирішення питання відшкодування вартості зниклого вантажу у сумі 321 330,00 грн позивачу до вимоги необхідно додати докази надання для перевезення вказаного у вимозі транспортного засобу саме ТОВ "Респект-Ложистик", який разом з вантажем, після завантаження, не прибув до місця розвантаження. Після надання вказаних доказів буде вирішення питання про відшкодування завданих збитків.
Отже, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що при перевезенні вантажу за товарно-транспортною накладною №1040 від 24.09.2018 та за договором №ТП-38 від 06.07.2018 про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом, наданим ТОВ "Респект-Ложистик" автотранспортним засобом, ТОВ "Респект-Ложистик" не забезпечило схоронність вантажу, що призвело до завдання збитків позивачу у сумі 321 321,00 грн, у зв`язку з чим позивач і звернувся до господарського суду та просив стягнути з ТОВ "Респект-Ложистик" завдані збитки.
Перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, Верховний Суд виходить з такого.
Правовідносини з перевезення вантажів автомобільним транспортом регулюються главою 32 Господарського кодексу України та главою 64 Цивільного кодексу України.
Згідно зі статтею 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Відповідно до ч. 2 ст. 908 ЦК України, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
За приписами ст. 920 ЦК України, у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Згідно з частинами 1, 2 статті 306 ГК України, перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов`язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання, зокрема, автомобільними дорогами; суб`єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.